WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів - Реферат

Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів - Реферат

Політика права бере початок від критики чинного права і займається питаннями правотворчості. Об'єктом цієї галузі є питання не про чинний закон, а про закон, який має бути виданий і повинен діяти у зв'язку з новими соціальними потребами. Такий перспективний погляд пов'язаний із оцінюванням лексико-термінологічних основ законодавчих актів.

Тому варто вести мову із приводу тих проблемних аспектів, які в перспективі варто було б усунути, щоб мовний виклад окремих статей вітчизняного законодавства удосконалити.

У юридичній терміносистемі української мови особливе місце з-поміж поширених понять займають номінації на позначення міжнародних стосунків між державами, що виникають у результаті спільної боротьби зі злочинністю та реалізацією курсу на здійснення взаємної допомоги.

Процеси суспільного розвитку відображають активну протидію наростанню злочинності, появі нових її форм. На цій основі формується змінена система української термінології.

На синхронному рівні в сучасній правничій мові можна виділити підсистему, пов'язану із міжнародними правовими діями, а в ній – як значний пласт лексики – спільнослов'янські назви та більш давні і нові запозичення.

Інтернаціоналізми – це той пласт термінолексики, який перебуває завжди під увагою мовознавців. Іншомовні елементи, пов'язані із транснаціональним характером злочинності, активно функціонують у сучасній українській мові, незважаючи на критичне ставлення до них. На даній основі виникають так звані лексичні паралелізми.

Ознака нового часу відображена в неусталеності та неуніфікованості термінів, що потрапляють у національну мову через посередництво інших мов-продуцентів. Таких варіантів номінації виникає кілька. Таким чином два і більше терміни, що позначають одне і те ж поняття, називаються лексичними паралелізмами, стають ознакою новосформованої системи. Наприклад: рекет, вимагання, проституція, сексуальні послуги, секс-бізнес.

Так, термінолексема торгівля жінками має кілька паралельних номінацій. Кожну з них запропонували різні міжнародні організації: Європол, Європейська Комісія, Міжнародна організація з питань міграції (МОМ), Рада Європи (Парламентська Асамблея). Ряд термінологічних словосполучень – лексичних паралелізмів – набуває такого вигляду:

торгівля жінками; торгівля жінками і примусова проституція; експлуатація проституції, торгівля жінками з метою надання так званих сексуальних послуг; торгівля жінками для цілей сексуальної експлуатації; транснаціональна торгівля жінками; тіньовий ринок жінок у процесі глобалізації; торгівля жінками як тіньова економіка.

До ряду цих понять долучають і близькі за змістом (синонімічні) – секс-бізнес; секс-індустрія; сексуальне насильство та дискримінація.

У Кримінальному кодексі України (К., 2001) ст. 149 використовує термін сексуальна експлуатація. Ст. 303 цього ж Кодексу під назвою "Проституція" або примушування чи втягнення до заняття проституцією..." фіксує термін примушування чи втягнення у заняття проституцією [Науково-практичний коментар... 2002: 1104].

В англійській мові термін торгівля жінками (white slavery) має у законодавчих актах (1910, 1986) уточнене і розширене поняття у вигляді термінологічного словосполучення торгівля жінками або дівчатами і злочини, пов'язані з цим паралельно [Oxford Advanced Learner's 1989: 1321].

У німецькій мові, як і в українській, зафіксовані лексичні паралелізми: die Zwangsprostitution – примусова проституція die Prostitutionsausnutrung – експлуатація проституції та зафіксований паралельний варіант терміна Frauen – handle fr die Sexausnutzung – торгівля жінками для сексуальної експлуатації. [Большой русско-немецкий словарь 2001: 1003].

У законодавстві Німеччини активно функціонують і терміни нелегальна торгівля, контрабанда людей, торгівля жінками[Большой русско-немецкий словарь 2001: 569].

У французькій мові функціонує такий самий розгалужений спектр термінолексики та термінології на позначення понять торгівліжінками: le marche des femmes: la prostitution de la contrainte – примусова проституція; l'exploitation de la prostitution – експлуатація проституції; le marche des femmes pour le but de l'exploitation sexuelle – торгівля жінками з метою сексуальних експлуатацій [Ганшина 1977: 189, 173, 315].

ОБСЄ запропонувала як термін словосполуку контрабанда людей. У Сполучених Штатах Америки користуються терміном нелегальна торгівля, що означає вербування, викрадення людей або їх організацію, передачу з рук у руки, переховування або перевезення особи під загрозою застосування сили чи примушення, шляхом шахрайства, введення в оману або шляхом купівлі-продажу, обміну, передачі або одержання особи з метою втягнення цієї особи у примусове рабство, поневолення або застосування щодо неї подібної до рабства практики, примушення до підневільної праці чи служби або інші різновиди кримінальної експлуатації

Лексичні паралелізми утворені, як правило, через наявність кількох іншомовних варіантів, по – друге, через намагання українських мовознавців – термінологів і правників запропонувати найбільш адаптовані до умов практики термінологічні відповідники. У підсумку це і створює проблему, яка програмується на далеку перспективу. Адже через поширений характер сучасної злочинності взаємозв'язки держав світу триватимуть і поглиблюватимуться. Однак номінації однієї і тієї ж злочинної дії різними за фонетичним складом, за походженням термінами не сприятимуть установленню співпраці представників структур різних держав і швидкому їх порозумінню.

Отже, у міжнародній практиці наявний різнобій у використанні термінів на позначення одного і того ж поняття. На нашу думку, критерієм відбору того чи іншого терміна має бути принцип уніфікації, і якщо мова йде про злочинність, що поширюється поза межі держави, то номінація тих чи інших понять особливо має враховувати принцип інтернаціоналізації, адекватної співвіднесеності із термінами, що наявні в міжнародній практиці. Цим можна уникнути семантичної ізольованості кожної мови, неоднакових асоціативних відтінків у сприйнятті термінів, їх тлумачень, а найголовніше – удосконалити переклад спеціальних правничих текстів.

Література

  1. Большой русско-немецкий словарь. М.: Рус. яз., 2001. 1302 с.

  2. Бурбело В.Б., Венгреновська. Г.Ф Словник французько-український, українсько-французький. К.: Ірпінь, 1994.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.: Ірпінь 2001. 1425с.

  4. Ганшина К.А. Французско-русский словарь. М.: Рус. яз., 1977.

  5. Государство и право. 2002. - №11. С. 96-100.

  6. Закон України про міжнародні договори України // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. К.: Юрінком, 1996. 1165 с.

  7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квіт. 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Каннон, 2002. 1104 с.

  8. Немецко-русский словарь. М.: Рус. яз., 1992. 871 с.

  9. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. К., 1976.

  10. Язык закона / Под. ред. А.С. Пиголкина. М., 1990.

  11. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. Oxford University Press, 1989. 1579 c.

Loading...

 
 

Цікаве