WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синтаксичні кальки в аспекті норми - Реферат

Синтаксичні кальки в аспекті норми - Реферат

Зближення українських і російських синтаксичних конструкцій у текстах публіцистичного стилю, пропагування „спільних для обох мов синтаксичних конструкцій" зумовило активізацію синтаксичних кальок і в інших стильових різновидах української мови. Це відзначали й автори колективної монографії "Русский язык как источник обогащения языков народов СССР": "Під впливом українських наукових перекладів праць класиків марксизму-ленінізму значно розширились та активізувались передовсім у науковому і публіцистичному, а відтак і в інших стилях української мови синтаксичні засоби вираження. Частіше стали вживатися конструкції, спільні з конструкціями російськими, що є ще одним яскравим підтвердженням російсько-української мовної взаємодії. Наприклад, поряд із конструкцією "за + знахідний відмінок" (говорити за мир) стала вживатися конструкція "про + знахідний відмінок" (говорити про мир); паралельно з конструкцією "за + орудний відмінок" або з безприйменниковою конструкцією (тези, однакові за змістом; тези, однакові змістом) почала функціонувати конструкція "по + місцевий відмінок" (тези, однакові по змісту); замість конструкції "з + родовий відмінок" (програма з філософії) зустрічається конструкція "по + давальний відмінок" (програма по філософії); конструкція "до + родовий відмінок" (прибути до Лондона) все частіше починає вживатися паралельно з конструкцією "в + знахідний відмінок" (прибути в Лондон) і т. д." [Белодед, Ижакевич, Черторижская 1978: 112].

Вимоги, що ставилися до перекладів праць класиків марксизму-ленінізму, були механічно перенесені і в галузь художнього перекладу. У середині 70-х років зазнала гострої критики мова творів перекладної літератури. Відзначаючи певні прояви „пуризму" і на рівні синтаксису (наприклад, уживання у творах художньої літератури, особливо перекладних, конструкції „що далі – то більше" замість „чим далі – тим більше"), М. Пилинський стверджував, що хоча „конструкція типу „чим – тим" справді набула в українській мові більшого поширення під впливом мови російської, бо вона збігається з відповідною російською конструкцією – „чем – тем", проте конструкція „чим – тим" „синтаксично більш виразна", а тому „подібне „застосування національного критерію" слід тільки засудити і з наукового, і з суспільно-політичного погляду" [Пилинський 1976: 165]. Будь-які намагання перекладачів зберегти національний дух української мови, колорит української фрази розцінювали як її „вульгаризацію, калічення і спотворення", а саму мову було оголошено „об'єктом і знаряддям ідеологічної боротьби" [Белодед 1974].

Русифікаторські тенденції знайшли свій послідовний вияв у практиці кодифікації синтаксичних варіантів української мови. Якщо зіставити лексикографічні джерела, що вийшли на початку і в другій половині ХХ століття (наприклад, словник української мови за редакцією Б. Грінченка, правописний словник Г. Голоскевича і одинадцятитомний тлумачний словник української мови), то впадає в очі засилля в останньому лексиконі синтаксичних кальок. Порівн.:

Лексема

Грінченко

Голоскевич

СУМ

братися

до чого

до чого

защо, до чого

відповідно

до чого

до чого, чому

глумитися

з кого

з кого

з кого, надким

женитися

з ким

з ким

накому, з ким

жалкувати

за ким

за ким

за ким, покому

знущатися

з кого

з кого

з кого, надким

зраджувати

кого

кого (не кому)

кого, рідше кому

кепкувати

з кого

з кого

з кого, надким

кпити

з кого

з кого

з кого, надким

навчатися

чого

чого

чого, рідше чому

насміхатися

з кого

з кого

з кого, рідше надким

оженитися

з ким

з ким

накому, рідко з ким

посміятися

з кого

з кого

з кого, рідко надким

Лексеми, що входять в одне синонімічне гніздо, одержують часто в тлумачному словнику різну синтаксичну характеристику: скучати – за ким-чим; нудьгувати – за ким-чим, по кому-чому; сумувати – за ким-чим, розм. по кому-чому; тужити – за ким-чим, рідко по кому-чому; жалкувати – за ким-чим, по кому-чому; слабувати – на що, рідко чим; хворіти – на що, чим.

Даними тлумачного словника української мови беззастережно послуговуються укладачі інших лексикографічних праць. „Словник-довідник з правопису та слововживання" С. І. Головащука, наприклад, рекомендує до вжитку структури глумитися (з кого-чого, над ким-чим), глузувати (з кого-чого, над ким-чим), сміятися (з кого-чого, рідше над ким-чим), насміхатися (з кого-чого, рідше над ким-чим), знущатися (з кого-чого, рідше над ким-чим), опановувати (кого-що, рідше ким-чим), вчити, вчитися, навчатися (чого, рідше чому), зраджувати (кого- що, рідше кому- чому), відповідно (до чого, чому) і т.д., причому в передмові зазначено, що „у словнику відбито випадки граматичного керування, в яких мовцями часто допускаються помилки" [Головащук 1989]. Проте не зрозуміло, яку ще можна допустити помилку, якщо нормативними вважаються обидва синтаксичні варіанти.

Особливо широко відображають "спільні" з російською мовою синтаксичні структури перекладні російсько-українські словники: ехать на пароплаве – їхати пароплавом (напароплаві); прилетел на самолете – прилетів літаком (налітаку); для своих лет он очень развит − на свої роки (для своїх років) він дуже розвинений; болеть чем − хворіти на що, чим; больше всего − найбільше, найбільш, більшевсього, більш за все, над усе; меньше всего − найменше, меншевсього, менш за все; раньше всехраніше всіх; раніше від усіх; при всякой погодеза всякої погоди, при всякій погоді; при одной мысли об этомпри самій (одній) думці про це, від самої думки про це; поехать в городпоїхати до міста (в місто); ходить в школуходити до школи (в школу); в прошлом месяцеминулого місяця, у минулому місяці; взяться за работуузятися до роботи (за роботу); ухаживать за больнымдоглядати хворого (за хворим); ходить за грибами − ходити по гриби (за грибами); учитьсячемуучитися чого, рідко чому; научаться чему − навчатися чого, рідкочому; плакать от радости − плакати з (від) радості; мешок для углей − мішок для (на) вугілля та ін. [Русско-украинский... 1980-1981].

Loading...

 
 

Цікаве