WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексична синонімія: спроба аналізу функціональної тотожності - Реферат

Лексична синонімія: спроба аналізу функціональної тотожності - Реферат

Серед слів цього ряду є два авторських утворення, які виникли на основі семантики іменників, гармидер (розм. безладний галас, метушня) та алярм (застар., рідко: шум, крик), – гармидерити й заалярмувати. СУМ таких одиниць не фіксує. Значення іменників, від яких ці дієслова утворені, та умови контексту дозволяють нам зарахувати ці лексеми до ГСГ слів зі значенням говоріння, а саме – до синонімічного ряду з домінантою кричати, оскільки в них, окрім денотативної семи говорити,присутні конотативні семи голосно, безладно, шумно.

Досить наповненим семантично, стилістично й експресивно є ряд слів, значення яких можна передати так: говорити + бездумно, беззмістовно = теревенити, теревені правити (також гнути, розпускати, точити тощо), говорити + багато, часто недоречно, іноді нісенітниці + відтінок зневажливості = верзти, просторікувати, бовкати, пащекувати, торохтіти, ляпати (язиком), базікати, тарабанити, молоти, терендіти, жарити, теленькати, пасталакати, тараторити, патякати, харамаркати, промікрофонити: – Як так можна довго й бездумно теревенити? (Біч.). Партизани не любили теревенів розводити (Ян.). Самі не знають, що верзуть (Самч.). Тимко не мав часу, довго не просторікував (Самч.). – А де гроші? – ляпнув Кіндрат (Самч.). – Ет, базікаєш казна-що (Багр.). – Цить, - бовкнув він (Самч.). – Я з вас бебехи випущу, а тоді вже будете мені патякати (Самч.). Ми тут не прийшли, щоб даремно пащекувати (Самч.). Не торохти (Розм.). – От п'яний меле!Навчився ж ! – А Максим жарить далі (Самч.). Хто це там теленькає?(Гр.Тют.). Почала на цілу губу терендіти: у неї, мовляв, маленька дитина весь день без догляду (Самч.). Наталка схаменулася й швидко затараторила: – Як добре, що ви приїхали (Самч.). А я боюся, щоб наші – не монархісти, а демократи – не промікрофонили, не пробалакали Україну (Журн. "Дніпро").

Дієслова цього ряду, зафіксовані в Словнику української мови зі значенням говоріння, мають стилістичне маркування "розмовне", "зневажливе", "фамільярне". Деякі з них, як-от: бевкати, бовтати, торохтіти, тарабанити, теленькати, жарити, молоти, ляпати входять в синонімічні відношення зі словами цього ряду лише в переносному значенні, тема говоріння простежується в контексті. Лексем терендіти, тараторити, промікрофонити СУМ не фіксує зовсім, але завдяки контексту вони включаються до синонімічного ряду з домінантою теревенити. Слова пащекувати, торохтіти в іншому контекстному оточенні можуть синонімізуватися з іншим семантичним рядом. Скажімо, слово пащекувати входитиме до СР з домінантою лихословити; лексема торохтіти може означати розмову жваву, веселу, швидку, тому стає компонентом ряду, де домінантою є слово жартувати.

Досить великий і семантично місткий ряд дієслів на означення говоріння / мовлення утворився із звуконаслідувальних слів. Об'єднує їх те, що всі вони тільки в переносному значенні й обов'язково в умовах відповідного контексту можуть бути компонентами гіперсинонімічної групи дієслів говоріння. Неоднорідне в таких слів експресивне й емоційне навантаження. Сюди долучаємо такі лексеми, як щебетати, туркотати, кигикати, воркотати, бурчати, квоктати, тьохкати, муркотіти, гавкати, цявкати, жебоніти, шипіти, шелестіти: Туркоче й туркоче Наталка, мовби вирішила все за раз розповісти (Гонч.). – Ой таточку Степаню! - кигикнула Маня-маленька, бліда та охрипла (Гр.Тют.). Марія до чоловіка воркотить (Самч.). – Єк., Єк, - перекривав Антін. – Якби ж ти не гавкала! (Гр.Тют.). – Дядя п'яні, – цявкнуло з-під воріт якесь хлоп'я (Гр.Тют.). – Маріє, прошелестіла вона спеченими губами (Явор.). – Що, є? – тьохнула Палажка (Гр.Тют.). Ти чуєш, Матвію, – шипить він, – гад той поліз у панські ворота (Самч.). Поки вештається тут по подвір'ю мати, доти й вони ... як курчатка біля квочки жебонять (Самч.).

Одиниці цього ряду шипіти, шелестіти в іншому контекстному оточенні можуть синонімізуватися зі словами ряду, де домінантою є лексема шепотіти, при цьому виявляються конотативні семи тихо, приглушено, ледь чутно тощо. Якщо ж до конотації говорити тихо додамо денотативні значення незадоволено, зі злістю, то слово шипіти увійде до СР з домінантою лаятися/сваритися. Експресивність та стилістична маркованість слів щебетати, жебоніти, тьохкати, туркотати, вуркотіти, дозволяють об'єднати їх в окрему функціональну тотожність за семою говорити + лагідно, хоча слова вуркотати/вуркротіти СУМ пояснює в 4-му значенні як бурчати, виявляти гнів, незадоволення тощо, що дає змогу включити їх до ряду з домінантою лаятися. Лексеми кигикати, тьохкати СУМ не фіксує зі значенням говоріння: вони тлумачаться тільки як звуконаслідувальні. Умови контексту дають можливість трактувати їх як "скрикнути". Слово "кигикати" має конотат "жалібно", а слово "тьохкати" – "радісно", "дзвінко".

Чимало лексичних одиниць синонімізуються з дієсловами говоріння виключно у контексті. Поза синонімічною ситуацією, в словникових статтях ні в прямому, ні в переносному значенні у них не виявлено семи говоріння: розбовтати, видихнути, вирішити, торочити, порушити. Цей розбовтає всім (Самч.). – Пусти, – видихнув Олесь (Гр.Тют.). Потім він (комісар) солодко почухав себе під рукою й тихо вирішив: – Вийдіть геть! (Ян.). Він усе торочить проти Леніна та Маркса (Самч.). Низку проблем, пов'язаних з розвитком російської літератури в Україні, порушив також Вадим Шкода (Газ.ЛУ). Виділені дієслова, вжиті в даних контекстах зі значенням говоріння, СУМ тлумачить їх лише в прямих значеннях. Зважаючи на „поведінку" цих одиниць у певному контексті, ми можемо зарахувати їх до функціональної тотожності дієслів мовлення.

Отже, суміжні й паралельні синонімічні ряди ГСГ говоріння/мовлення досить широкі. За рахунок переносного чи тропеїчного вживання одиниці ряду можуть мати по декілька різних конотативних значень, що дає можливість їм входити до кількох різних синонімічних рядів даної групи. Саме в умовах синонімічної ситуації, яка виникає в процесі мовленнєвої діяльності, виявляються диференційні ознаки слів, семантика простежується не лише на лексичному, а й на стилістичному, функціональному рівнях, з урахуванням емоційно-експресивних відтінків одиниць, які вступають у синонімічні відношення і утворюють семантичну функціональну тотожність.

Література

  1. Брагина А.А. Синонимы в литературном языке. М., 1986.

  2. Винокур Т.Г. Синонимия и контекст // Вопросы культуры речи. М., 1964.

  3. Гречко В.А. Лексическая синонимия современного русского языка. Саратов, 1987.

  4. Евгеньева А.П. Основные вопросы лексической синонимики// Очерки по синонимике совр. русск. лит. яз. М.-Л., 1966.

  5. Палевская М.Ф. Проблема синонимического ряда, его границ и возможностей выделения доминанты // Лексическая синонимия. М., 1967 С.94-104.

  6. Сиротина В.А. Лексическая синонимия в русском языке. Львов.1960.

  7. Тодор О.Г. Експресиви в аспекті синонімії: Автореферат дис. ... канд. філолог. наук. К., 1993.

  8. Ульманн С. Дескриптивная семантика и лингвистическая типология // Новое в лингвистике. М.,1962.

  9. Франко З.Т. Лексична синонімія // Фонетична, морфологічна і лексична система українських говорів. К., 1983.

  10. Черняк В.Д. Функциональные аспекты синонимии и проблемы текстового воплощения языковой личности // Функциональная семантика слова. Екатеринб., 1993. С.47-54.

Loading...

 
 

Цікаве