WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови - Реферат

Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови - Реферат

Реферат на тему:

Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови

Проблематика фразеології є в центрі уваги сучасної лінгвістичної думки. Це пояснюється тим, що з її вивченням пов'язано багато питань, які стосуються значущих одиниць мови, лексико-семантичної сполучуваності слів. Крім того, до складу фразеології включають досить різноманітні одиниці, які мають ряд ознак, притаманних лише цим мовним знакам. Особливої уваги заслуговує сфера термінологічної лексики, оскільки наявність фразеологічних одиниць в терміносистемі української мови піддаються сумніву з тої причини, що термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Крім того, наукові джерела подають ряд характерних семантичних ознак термінів, до яких належать:

  • системність терміна;

  • наявність дефініції;

  • моносемічність (в межах одної предметної галузі);

  • стилістична нейтральність;

  • відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних характеристик.

Щодо останніх ознак, слід зауважити, що саме вони посідають вагоме місце в структурі фразеологізму, формуючи конотативний компонент значення, який, на думку більшості дослідників, є основним, що породжує безліч дискусій з цього приводу.

Зокрема, В. Телія, І. Стернін, В. Булдаков, Ю. Апресян та ін., передумовою виникнення фразеологічного значення вважають наявність конотативного компонента, який створюється на основі образу-результату семантичного перетворення базового вільного словосполучення і від моменту утворення фразеологічної одиниці стає "релевантною ознакою її семантики" [Телия 1986 : 32]. Зміст додаткової інформації, котрий міститься в основних елементах конотативного аспекту значення фразеологічної одиниці, повинен бути розширеним за рахунок включення в нього елементів соціально-жанрового забарвлення, а в окремих випадках культурно-національного або етнічного.

Традиційно конотацію розглядають як сукупність емоційного, оцінного, експресивного та стилістичного компонентів. І. Стернін [Стернин 1979 : 32 ] виділяє в конотативному аспекті значення попередньо зазначені складники, вважаючи, що вони присутні в семантиці переважної більшості слів, а також справедливо говорить про труднощі їх розмежування. При цьому труднощі виникають не лише при розмежуванні, наприклад, емоційного та оцінного компонентів, але й конотативної та денотативної частини значення. І. Стернін вказує на те, що слід розрізняти слова з емоційним компонентом значення, а також слова з оцінним значенням та оцінним компонентом значення. Особливо це стосується фразеологічних одиниць. В. Булдаков під конотативним аспектом семантики розуміє "систему складових частин, що взаємодоповнюються і взаємозумовлюються" [Булдаков 1987 :. 23]. Згідно з точкою зору В. Шаховського, у конотативному компоненті значення можна виділити емотивність, а експресію та оцінку розглядати як компоненти денотата (при цьому не заперечує зв'язок з оцінкою та експресією).

Таким чином, одностайною є думка лінгвістів щодо необхідності розмежувати вказані компоненти, не пропонуючи при цьому методів такого розмежування.

Услід за В. Телією та І. Стерніним дотримуємося точки зору, згідно з якою під конотацією фразеологічних одиниць будемо розуміти ті додаткові макрокомпоненти семантичної структури фразеологізмів, що вбирають в себе всю інформацію, котра репрезентує стилістичну, емоційно-оцінну та експресивну функції, що разом утворюють зміст, який традиційно співвідноситься з поняттям експресивності чи експресивної функції мови.

У досліджуваних лексикографічних джерелах спостерігаємо тенденцію до вживання метафоризованих термінів-словосполучень з компонентом "вода", що за більшістю своїх ознак наближені до фразеологізмів. Зокрема, це стосується термінів машинобудування, радіотехніки, теплоенергетики, електротехніки, екології тощо. Хоча, наприклад, у "Словнику з інформатики, програмування, обчислювальної техніки" метафоризовані терміни зафіксовано: чистий код, сплячий процес, сліпа клавіатура, повернення каретки, карусель, зашита програма, чорний ящик, шапкасторінки та ін., а з компонентом "вода" – відсутні. Проаналізовані терміни-словосполучення дозволяють говорити про те, що переважають одиниці, в яких практично не виражене будь-яке емоційно-експресивне навантаження: мінералізована вода, глибина течії, судноплавні води, котлова вода, деіонізована вода, електропровідна рідина, водний стік, поверхнева вода таін., чого не можна цілком стверджувати про іншу групу термінів-словосполучень (див. табл.)

Термін-словосполучення

Експресивно-емоційна конотація

Оцінка

Асоціації

Значення терміна-словосполучення

Агресивність води,

Агресивні стічні води

Несхвалення обурення

" – "

"агресивний" – ворожий, який керується негативними емоціями: захопити шляхом насильства і підкорення

Здатність природної води руйнувати різні матеріали хімічною дією

Вода живильна

Схвалення, захоплення

"+"

"живильний" – який зміцнює сили, підбадьоррює, що викликає позитивні асоціації

Вода для живлення парових та інших котлів

Вода підживлювальна

Задоволення, захоплення

"+"

"підживлювати" – додавати сили, бадьорості. Асоціації процесуального характеру, коли негативне перетворюється в позитивне

Вода, яка подається в замкнуту технологічну систему для компенсації втрат

Зв'язана вода

Несхвалення, обурення

"+"

"Зв'язати" – позбавити свободи дій.

Асоціації процесуального характеру, що викликають негативні емоції

Молекули води, сильно зв'язані з ґрунтом чи іншою твердою речовиною

Цвітіння води

Роздратування

несхвалення

"–"

"цвісти" – розкривати, розпускати, пуп'янки; бути в порі цвітіння.

Асоціації викликані процесом цвітіння квітів, дерев, що є позитивним, хоча в даному терміні значення переосмислене в негативне

Масовий розвиток планктонних водоростей, що спричиняє "цвітіння" води, яке негативно позначається на водопостачанні

Річкова сліпота

Обурення, гнів, роздратування

"–"

"сліпий" – через який нічого або нікого не видно. Асоціації антропологічного характеру з перенесенням ознак на забруднену ріку (водний об'єкт), що викликає негативні емоції

Хвороба, спричинена бактеріями, поширеними в брудних річках)

Оздоровлення ріки

Захоплення, задоволення, радість

"+"

"оздоровити" – покращити санітарний стан чого-небудь. Асоціації процесуального характеру, викликають позитивні емоції

Покращення якості води, санітарного стану, тощо

Водний гіацинт

Обурення, несхвалення, роздратування

"–"

"гіацинт" – садова рослина з пахучими квітами різного забарвлення. Асоціації виникають за зовнішніми ознаками, що протиставляються етимології слова "бур'ян" – рослина, що заважає росту культурних рослин, викликаючи негативні емоції

Плодючий докучливий бур'ян, що засмічує судноплавні русла

Loading...

 
 

Цікаве