WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Концепт символу в українській мовній картині світу - Реферат

Концепт символу в українській мовній картині світу - Реферат

– конкретно-історичні місця: „Галицький Ринок як символ міста"; „Орел: Символи: Новий Акрополь"; „Тепер поговоримо про бджолу як символ України"; „...Лев як символ Галицько-Волинської держави"; „...геральдичний лев як символ Галичини..."; „Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ Української Народної Республіки"; „Як символ Афін, хатній сич вважався захисником"; „Бузьок як символ Бузька буде жити в легендах";

– конкретні історичні події та часові періоди: „Сова вухата – крилатий символ 2002 року"; „Соловейко – птах року... 2003"; „...мчать потоки автомобілів як символ XXI століття";

– морально-етичні та духовні цінності: „Орел:... Великий Кир помістив його на свій прапор як символ перемоги та тріумфу"; „...династії швабів, швейцарців і бургундців уводили кішок у свої герби як символ свободи"; „...розповсюджують Світло як символ миру, любові..."; „...А біля нього матінка присіла, Як символ щастя"; „...білий птах" на гербі – це, може, казковий фенікс як символ незнищенності..."; „Водночас це вільний птах на фоні сонця як символ ВОЛІ та ВІРИ у світле майбутнє нашої країни"; „Різдвяний птах (сокіл, голуб, орел) – символ духовної сили";

– побутові, сімейні цінності: „Лелека – символ домашнього тепла"; „...дві ложки як побажання бути разом..., птах – символ сімейного життя...";

– окремі поняття та процеси, пов'язані з природою, навколишнім світом: „Орел – символ швидкості падіння"; „зірки – символ безхмарного неба"; „коло як символ руху...";

– поняття, пов'язані з діяльністю сучасної людини: „Бренд як символ чесного підприємництва".

Отже, у сучасних текстах об'єктами символізації стають абстрактні категорії з різних сфер духовної діяльності, соціальні та політичні категорії, релігійні поняття, уявлення та образи, морально-етичні та побутові категорії й окремі поняття, конкретно-історичні реалії, події, просторово-часові категорії, психічні стани людини (напр.: „Як нічний птах, сова – символ смутку, туги та самітності).

Б) Репрезентантами символізованих об'єктів стають такі денотати:

– як типізовані фігури: пані з авоською; лагідна, бадьораматінка; козак;

– конкретно-історичні особи як минулого, так і сучасності: Євген Коновалець; Симон Петлюра; Мазепа; Джессіка Лінч; Святий Архистратиг Михаїл; Гузар;

– конкретно-історичні місця: Галицький ринок; Дорогичин; Київ; Тузла;

– глобальні явища культури: передусім мова;

– атрибути державності: жовто-блакитний прапор; герб; прапор; три корони; тризуб; геральдичний лев (як бачимо, в залежності від контексту денотатами модуть виступати як конкретні атрибути, так і загальне поняття атрибуту);

– атрибути релігії та сакралізовані предмети і споруди: терновий вінець; хрест; чаша; свічечкиу Вифлеємі; церква; монастир;

– атрибути народних вірувань, обрядів та звичаїв: писанка; яйце; дідух-сніп; віночок; коралі з чорних намистин (як символ заміжжя в Індії);

– артефакти: книга; пам'ятник; автомобілі;

– нові поняття, пов'язані з бізнесом: бренд; слоган; реклама;

– представники фауни: орел; сова; птах; хатній сич; соловейко; сокіл; голуб; сова вухата; фенікс; лелека; бузьок; метелик; птах-огневик; кіт; кішка; бждола; лев;

– представники флори: терен; дуб з жолудями; папороть; калина.

Крім предметно-речових явищ, денотатами символів можуть виступати дії, процеси реальної та сакралізованої сфери, найчастіше у вигляді суб'єктивізованої форми, наприклад: водне хрещення; подорож в череві риби; швидке падіння; перегони.

У складі денотатів часто трапляються кількісні та колористичні ознаки, наприклад: три корони, жовто-блакитний прапор, чорне намисто, чорний піар, білий птах, дві ложки тощо.

В) Для втілення денотативних репрезентацій символів найчастіше використовуються іменники, за ними – іменникові словосполучення, іноді – речення. Серед іменників активними виступають такі розряди, виділені за найтиповішими ознаками, які трапляються у текстах: 1) загальні назви (сова, лев, птах, хрест, бренд); 2) власні назви (Гузар, Київ, Мазепа); 3) гіпероніми (птах) та гіпоніми (сокіл, орел, сова, лелека); 4) українські слова (розпис, лелека, мова, писанка) та нові запозичення (бренд, слоган); переважно слова, що передають конкретні поняття, абстрактна ж лексика фактично не вживаються у функції і репрезентанта символу.

Серед словосполучень активізуються різні типи іменникових: узгоджене означення + іменник (білий птах, чорне намисто, червоне сердечко); неузгоджене означення + іменник (пані з авоською, дуб з жолудями, пам'ятник Зюганову, подорож у череві риби); трапляються однорідні члени речення („яйце чи птах – не тільки символ життя, добра").

Іноді виразниками символічного значення стають речення, коли осмислюване явище розуміють не тільки на рівні семантики, але й на рівні синтактики, наприклад: „...птах відривається від землі, символ потягу до нового життя..."; „мчать потоки автомобілів, як символ XXI століття"; „птах залетів туди – це вже символ"; „Символ: Храми, що розколюються...".

Г) Із семантичних способів зв'язку символів з об'єктом позначення найбільш типові метафора та метонімія. При метафоричному зв'язку виявляється явна чи прихована подібність між осмислюваним об'єктом та денотативним репрезентантом, наприклад: „Росія: поросячі перегони як символ?" – ці перегони порівнюються з конкурентною боротьбою перед виборами, і звичайне азартне дійство насичується смислом більш значущої, у даному випадку – політичної – сфери. „Династії швабів, швейцарців і бургундців уводили кішок у свої герби як символ свободи" – кішка з давніх часів вважалася вільною, незалежною твариною, тому ця її функціональна особливість переносилася як характеристика на моральні цінності людини; абстрактне поняття свободи порівнюється з кішкою і втілюється в її образі. „Фан-клуб ФК Арсенал Київ: Дуб з жолудями зображується як символ зрілості та повноти сили „ – тут в основі символу теж лежить метафоричний принцип, оскільки зовнішня ознака зрілості дерева порівнюється з будь-якою зрілістю та повнотою сили.

Простежується такий алгоритм символізації: предмет  хтось, щось, як певна ознака, риса предмету  узагальнення ознаки, риси. Наприклад: кішка  хтось вільний, незалежний, як кішка  свобода, незалежність. Цей алгоритм зберігається при створенні нових символічних понять: поросячі перегони  вибори, конкурентна боротьба брудна, нечистоплотна, як поросячі перегони  нечистоплотність, нечесність у політиці.

При метонімічному зв'язку денотат чи його риса трактують як частину осмислюваного об'єкта: „Євген Коновалець, як символ нації"; „Галицький Ринок як символ міста Львова"; „Новорічним атрибутом був Дідух-сніп необмолоченого збіжжя, як символ подяки за хліб"; „... Державний прапор як символ країни..."; „Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю".

Алгоритмом символізації: денотат  денотат як частина-представник іншого гіперонімічного денотата  об'єктивізація значущості денотата. Цей алгоритм зберігається у процесі метонімічної символізації сучасних понять: „UNA-UNSO: Донецькі алюзії, або братва як символ сучасної еліти". Бренд, що позначає певний стійкий образ, пов'язаний з конкретним товаром, бренд вимагає постійної підтримки за рахунок нових ідей, винаходів, дизайнерських розробок, бренд може бути зареєстрований як товарний знак і не зареєстрований. У будь-якому випадку бренд повинен сигналізувати про якісний товар. У тексті простежується його символізація („Людмила Кондратенко: Бренд як символ чесного підприємництва"): бренд  частина чесного підприємництва  чесне підприємництво.

Д) У деяких контекстах дуже яскраво виявляється оцінна конотація символу. Позитивна: „бренд як символ чесного підприємництва"; „Орел: ... Великий Кир помістив його на свій прапор як символ перемоги та тріумфу"; „паперове сердечкочервоного кольору як символ Божої Любові"; „Світло як символ миру, любові". Негативна та іронічна: „Росія: поросячі перегони як символ?"; „Пані з авоською як символ київської весни"; „братва як символ сучасної еліти"; „пам'ятник Зюганову як символ кризи".

Якщо в науковій картині світу зафіксовано раціональний, класифікаційний та метамовний підхід до концепту символу, то в мовній картині світу відображається інтуїтивне його розуміння носіями мови, коли вони бачать за конкретними предметами, явищами та постатями більш широкий, узагальнений смисл. У сучасних українських текстах використано традиційні релігійні та народно-поетичні символи. Активізація явищ символізації простежується в текстах, пов'язаних з політичною сферою. Символічному осмисленню підлягають і нові явища, що з'явилися в українському соціо-культурному середовищі (бренд; „братва" як злочинне групування, вибори, сучасні відомі особи тощо).

Література

  1. Ґадамер Г.- Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори. К., 2001.

  2. Кассирер Э. Философия символических форм. Феноменология познания. Т.3. М. СПб. 2002.

  3. Коллингвуд Р.Дж. Принципы искусства. Теория воображения // http://www. philosophy.ru/library/kol/30.html

  4. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. 2-е вид. М. , 2003.

  5. Лотман Ю.М. Статьи по семиотике культуры и искусства. СПб., 2002.

  6. Mаковский М.М. Символы жизни и жизнь символов // http://www.nounivers.narod.ru/bibl/makk1.htm

  7. Падучева Е.В. Феномен Анны Вежбицкой // А.Вежбицкая. Язык. Культура. Познание. М., 1996.

  8. Пиаже Ж. Схемы действия и усвоение языка // Семиотика. М., 1983.

  9. www.google.com.ua як символ.

Loading...

 
 

Цікаве