WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна система наукових праць А.Ю. Кримського та інші засоби емоційного впливу на читача - Реферат

Образна система наукових праць А.Ю. Кримського та інші засоби емоційного впливу на читача - Реферат

Особливою образністю, а отже – й глибокою емоційністю в наукових працях А. Кримського позначені фразеологічні вислови розмовно-побутового характеру, напр.: "чоловікові своя сорочка стала ближча до тіла"[Кримський 1972 : 317], "непохвальная мелочь... уподобиться может ложке дегтю, вметаемой в бочку меду [Кримський 1972 : 427], "Вашимиб устами та мед пити" [Кримський 1972 : 639]. Іноді фіксуємо поетизми, як-от: повели його на спасенний шлях [Кримський 1972 : 461], під Дамокловим мечем [Кримський 1972 : 464], зробився...притчею во язицех [Кримський 1973 : 424], "Дай йому, боже, довгий вік та журавлиний крик!" [Кримський 1973 : 440].

Часто А. Кримський використовує народні приказки (напр.: первый блин комом [Кримський 1972 : 415], краси на тарілці не носити [Кримський 1973 : 393], "чорт не такий справді страшний, як йог малюють" [Кримський 1973 : 453]), вплітає фразеологізми безпосередньо в контекст (як-от: "без нього, як кажуть, і вода не освятиться [Кримський 1972 : 484], "нахил молодежі до крити кування старших способом Драгоманова здавався... ділом тієї жаби, що як кують коня, то й вона ногу наставляє"[Кримський 1972 : 505], "Як часто буває з Савлами, що обернулися в Павлів,я не міг не пропагувати скрізь драгоманівства... [Кримський 1972 : 653]). Такий прийом використання фольклорних елементів увиразнює, пожвавлює текст, виражає емоційно-оцінне ставлення автора до певного явища.

Нерідко фразеологізми виступають у формі порівнянь, що наповнює наукові праці А. Кримського особливим художньо-образним колоритом. До таких моделей належать традиційні вислови розмовно-побутового характеру, як-от: "замість цвірінькати, мов горобець на зорі, поет бере темою тріскучий, дзижчачий "патріотизм"..." [Кримський 1973 : 8], "Горчонков у д[обродія] Галі па такий дивний (наче з місяця впав на землю!)" [Кримський 1972 : 4887], "вичитав... про смерть Драгоманова. Мов грім побив мене" [Кримський 1972 : 675].

Зауважимо, що в наукових текстах А. Кримського є фразеологічні вислови, які зберігають образне забарвлення, однак уже втратили емоційну насиченість і виконують переважно функцію оцінки, напр.: "по перших чотирьох діях наскрізь проходить гумористична струна" [Кримський 1972 : 339], "всей душой отдается борьбе" [Кримський 1972 : 405], "звати речі їхніми прямими, справжніми йменнями" [Кримський 1972 : 642] тощо.

Вияв особливостей світосприйняття індивіда, його ставлення до явищ дійсності відбувається і за допомогою емоційно-експресивної лексики. Її використання у науковому тексті спрямоване на вираження авторської оцінки і наштовхує читача на відповідне сприйняття інформації.

У рецензіях А. Кримського переважають емоційно забарвлені лексеми з позитивною тональністю, хоч окремі праці (зокрема рецензія на переклад В. Щурата од Горація, докторську дисертацію І. Франка про життя і творчість І. Вишенського) безжально критичні. Відчуття задоволення, радості, захоплення вчений намагається передати якомога красномовніше, як-от: "З а н ь к о в е ц ь к а (...) сіяє своїм величезним талантом, що затемнює решту артистів..." [Кримський 1972 : 329], "Руська література може радіти: в особі д[обродійки]Кобилянської Буковина подарувала намвидатний, симпатичний літературний талант" [Кримський 1972 : 479], "читаючи комедії Тобілевича, можна, вибачайте, луснути з реготу, а читаючи трагедії не можна з жалю не занивати" [Кримський 1972 : 491].

Не менш красномовними є твердження протилежної тональності, коли автор висловлює незадоволення з приводу чогось, несприйняття думки опонента, підкреслює хибність його поглядів, напр.: "вся Арабажинова мова аж кипіла зненавистю і комашніла дрібними вибриками проти "Правди" [Кримський 1972 : 629], "се не поезія, а несмачне акробатство, негідне щирого поета" [Кримський 1972 : 551]. Особливою різкістю і категоричністю відзначається рецензія на докторську дисертацію І. Франка "Иоанн Вишенский, его жизнь и сочинения", де А. Кримський постає безжальним, але справедливим критиком. Наприклад: "Франко впал в некоторые преувеличения..." [Кримський 1972 : 385], "Франко... вообще не стесняется цитировать всякие книги без разбора, что уж дышит чем-то гимназическим, а не профессорским..." [Кримський 1972 : 427] тощо.

У мовознавчих статтях, аналізуючи суперечливі наукові досягнення колег, А. Кримський дає низку негативних характеристик, підкреслюючи цим своє абсолютне несприйняття їхніх поглядів, як-от: "рабским, ученическим расцвечением идей г. Ягича" [Кримський 1973 : 483], "г. Соболевский обращается с филологическими фактами совершенно произвольно, что его разбор рукописей страдает натяжками и извращениями..." [Кримський 1973 : 31], "статью покойного Дикарева, этот плод его предсмертного сумасшествия, представляющий собою вопиющее нарушениевсех законов сравнительного языковедения..." [Кримський 1973 : 486] та ін.

Функцію емоційного впливу на читача виконують і питальні та окличні речення; з їх допомогою автор тексту апелює не тільки до розуму адресата, змушує його замислитися, зосередитися на певній інформації (напр.: "Що таке представляють із себе "Кістяки Гольбейна"? Чи не белетристичний твір? Чи побутові малюнки? Чи історія галицького розвою? Чи публіцистика?" [Кримський 1972 : 344], "Але цікаво було б довідатися, чи не Шевченко, бува, позичив отаке дещо з народної пісні?" [Кримський 1973 : 375] тощо), але й до його почуттів (як-от: "Значит, Моисей не просто списывал Триодь, а переводил вновь?! Он знал греческий язык?! Да кто дал право г. Соболевскому на эти гипотезы? И как же понимать в таком случае его утверждение (...) – или мы должны предполагать такую мудренную вещь, что полуграмотный Моисей, переписывая "поздний церковнославянский" текст, сверял его с греческим оригиналом?!" [Кримський 1973 : 89-90]. Такі конструкції завжди супроводжуються відповідною інтонацією, що також впливає на читача в процесі сприйняття ним інформації.

Отже, у наукових текстах А. Кримського, поряд із засобами, що забезпечують однозначність і логічну послідовність викладу, функціонують емоційно-експресивні одиниці мови, які конкретизують авторську думку, допомагають мовцеві вплинути на адресата. Це не означає, що емотивні мовні засоби забезпечують стовідсоткову адекватну реакцію реципієнта, однак вони підсилюють ймовірність якраз такого сприйняття матеріалу, якого бажає автор.

Література

  1. Дядюра Г.М. Експериментальне дослідження функціонування образних засобів у науковому тексті // Мовознавство. 2001. № 4. С. 53-60.

  2. Дядюра Г. Образність у науковому тексті // Українська мова: з минулого в майбутнє. К., 1998. С. 127-129.

  3. Дядюра Г. Функціональні параметри образності в науковому стилі (на матеріалі текстів природничих та технічних наук) // Автореферат дис. ... канд. філолог. наук. К., 2001. 22 с.

  4. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. М.: Просвещение, 1977. 223 с.

  5. Котюрова М.П. Научный текст в аспекте индивидуального стиля мышления // Styl a tekst. Materialy miedzynarodowej konferensji naukowej. Opole, 26 - 28. 09. 1995 r. Opole, 1996. S. 243-249.

  6. Кримський А.Ю. Твори: В 5-ти т. К.: Наукова думка, 1972. Т.2.С. 307-692.

  7. Кримський А.Ю. Твори: В 5-ти т. К.: Наукова думка, 1973. Т.3.С. 7-304.

  8. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. К.: Наук. думка, 1977. 237 с.

  9. Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности. М.: Наука, 1991. 214 с.

Loading...

 
 

Цікаве