WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Стереотипи мовної поведінки сучасної волинської молоді - Реферат

Стереотипи мовної поведінки сучасної волинської молоді - Реферат

спостерігається завдяки вживанню присвійного займенника мій (моя).
Нетиповими для українського етикету є сучасні стереотипні звертання закоханих на зразок зай, зая, зайчік, зайка, заюня, заїнька, катьонок, катьоночок, котусік, котулічка, кицюля, кіса, кіска, кісонька, кошечка, кіця, кіцюня, кіцюнь, кіцька, кіцюлька, чорна кіцюля, красопєта, красотуля, ласточка, лапочка, лапуля, малиш, малишка, малютка, мусік, мусічка, мулька, пупсік, пєрсік (мій сладєнькій пєрсік), симпатюльчік, розочка, ізумрудік, чудо, крошка. Частотністю вживання таких звертань вирізняються, зокрема, автори рубрики "Освідчення в коханні" на сторінках газети "Сім'я і дім". Ці звертання здебільшого утворені на основі сучаснихномінацій, напр.: барабашко [15.10.98], містер Х [1.10.98], чорна пантера [9.04.98], привид червоного китайського зайця [4.09.97] і т. ін.
Оказіональні звертання, утворені за продуктивними словотвірними моделями української мови, стверджують відкритість синонімічного ряду номінацій, які можна використати в ролі вокатива, напр.: красунька, золотусику, моненятко, мурмиска, любчик, лисенятко, черешенька, риболик, білочка, малюська, риболіка, красунчику, мурчику, пушинко, мишко, перлиночко, жабка моя, коза, черв'ячок симпатичненький, нащастячко моє і т. ін.
Найчастіше такі звертання входять до складу звертальних виразів як опорні лексеми (напр.: моє маленьке створіннячко [14.08.97], мій коханий джмелику [6.08.98], мій принце снів [28.05.98], мій товстенький хом'ячок [20.11.97], мій промінчику [28.06.98], моє сонечко серед хмар).
Синтаксична трансформація народнорозмовних звертань спостерігається у виразах, побудованих шляхом нанизування опорних лексем і пояснювальних: Іванко, моя ти маленька, моя ти худенька [16.10.98]; Зайчик мій пухнастенький, темнесенький, вухастенький, куцохвостенький, очкастенький [2.04.98]; сонечко моє залякане, квіточко ти моя болотяная [3.09.98]; моя кохана, найжаданіша радість; жадана, бажана, найулюбленіша кохана. Стилістичній діапазон таких синонімічних рядів, як бачимо, різний, і нерідко жартівливо-гумористичний.
Деякі звертання є відображенням архаїчного ментального лексикону українців, як-от: княгине Ольго, мій королевич. Пор. із сучасними, своєрідними запозиченнями з пісень Олександра Пономарьова (зіронько моя небесная, перша і остання любов) і телесеріалу "Роксолана" (о найчарівніша квітко в садах падишаха) і т. ін.
У сучасному молодіжному мовленні активізуються також звертання, створені на основі чужомовних номінацій: мавпочко моя, мавп'ячок вухастенький, крокодільчик мій, крокодилька моя, мармулядочка, тігрьонок тощо.
Перебуваючи в стресовому стані, молоді вдаються до негативно забарвлених лексем, які, однак у мовленні почасти нейтралізуються суфіксами емоційної оцінки й інтонаційно (напр.: порося, цитра, моя маленька стервочко, козлик). Щоправда, декілька інформаторів зазначили, що, спілкуючись із коханим, вдаються до вульгаризмів (напр.: сволоч, паскуда, придурок, дибіл, ідіот, скотина, падло).
Суперечливість, непередбачуваність і нерегламентованість мовної поведінки певної частини молодіжної аудиторії зростає в неофіційному спілкуванні з ровесниками, зокрема незнайомими. У цих комунікативних ситуаціях використовуються такі згрубілі й лайливі звертання: малий, мала, чмо, казьол, овца, паразітік, баране, каліко, дура, дурочка, дурік, дибіл, потворо, ідіот/ідіотка, мимра, шельма, кобила, корова, зараза, балда, тупарила, сука, сучка, сучісько.
Значно стриманіші й виваженіші молодіжні звертання, до того ж, із меншою домішкою негацій, адресовані людям похилого віку. Реєстр таких одиниць обмежений: бабо, бабусю, бабуля, жіночко, мамаша, пані, тьотю, тьотя, тьотко, шановна (спорадично - стара, старушенція - до жінки; батя, дєд, дєдушка, діду, старий, мужчина /-о, пане (іноді - старий, старче, шановний).
До молодших за віком зазвичай послуговуються лексемами малий і мала, до брата -брат /-е, братан, братик /-у, братєла, братичку, братік /-у, братуха; до сестри - сестра /-о, сеструха /-о, сестричка /-о, сь?стра. До індивідуально-авторських слововживань родинного спілкування належать такі згрубілі звертання: старий - до старшого брата, стара, стара духовка, старшуха (до старшої сестри), в?дро, ти гадость мала (до молодшої сестри). Нечастотні також пестливі звертання, утворені шляхом вторинної номінації, напр.: ягідко, к?ско (очевидно, рима до Лариско, позаяк цей вокатив адресований дівчині з цим іменем).
Отже, аналіз звертань, якими послуговується молодь у різних комунікативних ситуаціях, свідчить про очевидну динаміку традиційних українських вокативних стереотипів і функціонування своєрідної системи звертань із виразною віковою диференціацією у використанні. Гармонійність комунікації порушує передусім активізація використання пейоративних номінацій у функції звертань як вияв мовної вседозволеності й наслідок впливу різних соціальних чинників. З іншого боку, спостерігається частотне творення звертальних одиниць за продуктивними словотвірними моделями. Однак ядро української мови лексичної системи звертань, якими послуговується волинська молодь, усе-таки становлять традиційні стереотипні лексеми й вирази, що й забезпечує відносну стабільність ментального лексикону.
Література
1. Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре. - СПб.: Наука, 1993. - 270 с.
2. Баронин А.С. Этническая психология. - К.: Тандем, 2000. -264 с.
3. Богатырев П.Г., Якобсон Р. Фольклор как особая форма творчества // Богатырев П.Г. Вопросы теории народного искусства. - М., 1971.
4. Этнические стереотипы мужского и женского поведения /Отв. ред. А.К.Байбурин, И.С.Кон. - СПб.: Наука, СПбо, 1991. - 319 с.
5. Этнические стереотипы поведения / Под ред. А.К.Байбурина. - Л.: Наука. Ленингр. отделение, 1985. - 325 с.
6. Кожина М.Н. Стиль и жанр: их вариативность, историческая изменчивость и соотношение // Stylistyka. - Ополе, 1996. - Вип.VIII. - C. 5-36.
7. Миронюк О.М. Про найуживаніші форми мовного етикету // Культура мови. - К., 1987. - Вип. 33. - С. 79-82.
8. Раевский Д.С. Модель мира скифской культуры. - М.:Наука. Гл. редакция восточной литературы, 1985. - 256 с.
9. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - 147 с.
10. Телия В.Н. Коннотативний аспект семантики номінативных единиц. - М.: Наука, 1986.
11. Bartmi?ski J., O "S?owniku stereotyp?w i symboli ludowych" / S?owniki stereotyp?w i symboli ludowych. - S.9-34.
12. S?ownik stereotyp?w i symboli ludowych /Koncepcja ca?o?ci i nedakcja: Jerzy Bartmi?ski.- Lublin, 1996. - Tom I. Kosmos. - 439 s.
Loading...

 
 

Цікаве