WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті - Реферат

Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті - Реферат

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у кількох напрямках:

  1. семантичні трансформації або зміна значення традиційного фразеологізму (структура ФО залишається незмінною): Йдеться про підприємства, що вже давно мають своїх власників, але через прибутковість стали привабливими для потужних фінансових груп, котрі накинули на "братів менших" око [ПіК, №10, с.24] - брати меншімова йде про тварин, а тут – про менші за розміром та капіталом підприємства; Втім, перший млинець вийшов вдалим, принаймні сміялися в народі з того пам'ятника не дуже ...[ПіК, №7, с.20] – перший млинецьглевкий – вживається на позначення чогось такого, що роблять вперше і невдало, тут – щось зроблено вперше ( про пам'ятник С.Бубці у Донецьку) і з дуже великою натяжкою вдало, з маркером "іронічно"; При затвердженні Януковича главою уряду обійшлося без опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх депутатів картки для голосування: щоб ніхто не скакнув у гречку [ПіК, №16-17, с.13] – скакати в гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні зв'язки, тут – зраджувати інтересам блоку "Наша Україна" та подібні ФО;

  2. структурні модифікації: *лексична субституція - заміна компонента ФО (значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової експресивності): Я розумію, звідки ноги ростуть [ПіК, №24, с.18] – звідки руки ростуть – що є причиною чогось; Єдине нововведення Піскуна, це публічне озвучення заяв, тоді як у цій справі ще "кінь не валявся" [ПіК, №12, с.7] – і кіт не валявся – нічого не робиться; Справа складна: захищати підозрюваного чи навпаки навісити на нього усіх слонів (навісити усіх собак – інтенсивність – слон більший за собаку) (ПіК, №21, с.31). Отак, одним фоліантом двох зайців можна прибити [ПіК, №11, с.12] - убивати двох зайців (одним махом) домагатися одночасного здійснення двох різних справ; та подібні ФО (великий поділ нафтового пирога, залізна Юля; ні повзком, ні галопом...); *семантичне нарощування або розширення значення за рахунок залучення ад'єктивів. У трансформованій моделі змінюється лексико-граматичний склад, і значення всього фразеологізму стає іншим: Для відродження галузі [кіно] потрібно небагато: ентузіазм населення і первинні внески. А далі все піде як по вершковому маслу [ПіК, №1, с.42]; Слід зауважити, що прем'єр [В.Янукович] – важковаговик, йому буде надто непросто добратися крізь терни до темно-синіх європейських зірок; Тому єврозірки Януковича світять, але поки що не гріють [ПіК, №4, с.13]; [...] незважаючи на свій досить юний вік, уже знає, почім фунт акторськогохліба[...] (почім фунт хліба) (УМ, 31.01.04); Каша (біла і ду-у-уже гірка) заварилася; коли у червні 2000 року добрий американський президент Білл Клінтон завітав до Києва [...] [ПіК, №10, с.33] тут наявне залучення фонологічних засобів (емфатичний наголос) (йдеться про боротьбу з аудіо- та відеопіратством) та ін. *семантизація ФО або прийом реалізації одного з компонентів у вільному значенні: Потрібно не лише "фільтрувати базар", але й фільтрувати розмови, коментарі, уміти протиставляти потоку негативної інформації свій контрпотік (ПіК, №26-27, с.9); *усічення ФО: Десятка з два найкращих людей міста [Черкаси] почали спати і бачити себе у мерському кріслі (спати і в сні бачити – "дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось" [СФУМ: 679) (ПіК, №19, с.19); Перші допитувані не вигадали нічого іншого, як вішати локшину, але робили це досить непереконливо (вішати локшину на вуха) (ПіК, №24, с.11);

  3. цитація або квазіцитація та алюзійне цитування, які є атрибутом мовної гри адресата-адресанта тексту, про що свідчить аналіз заголовків та рубрик статей. Особливий і розповсюждений у наш час вид перетворень ФО стосується висловів епохи соціалізму, які набувають іронічного звучання: "Сухий закон" для столиці або Спроба міської влади "загнати" алкоголь у стаціонарні магазини (заголовок - УМ, 31.01.04); А зараз лєпота – хто був ніким, той став усім(про художників поп-арту) (ПіК, №24, с.44); Перед Черкасами замерехтів привид нових виборів(привид комунізму) (ПіК, №19, с.19); Привид бродить по країні. Привид єдиного кандидата (заголовок статті Н.Тимошенко у ПіКу, №22, с.14-15).

Відбувається їх зниження ФО внаслідок включення в знижено-побутовий контрастний за семантикою і стилістичним звучанням контекст, що створює різкий ефект. Д.Дубін називає подібне явище "стёбом" або "ёрничанием") [Дубин 1994: 166]. Власне, створюється нова норма, новий варіант публічної мовленнєвої поведінки, який називаємо авторською іронією – авторське кепкування та суб'єктивна оцінка, часто самоіронія. Алюзійне цитування – зниження високого, пародіювання кумирів. Відбувається актуалізація попереднього асоціативного та аперцепційного досвіду адресата, адресант створює натяк на щось широко відоме (цитування, схожа ситуація, асоціація...). Т.Г.Винокур називає це явище "комунікативним співавторством" [Винокур 1993: 84], у якому провідна роль належить мовній грі – розгадуванню, згадуванню. Народ лягли і просять Кучму на третє президентство? (заголовок у УМ, 29.01.04) – пані лягли і просять – слова Проні Прокопівни з фільму "За двома зайцями" відразу створють іронічно-жартівливий настрій; Скажи мені, який банк твій, і я скажу тобі, хто ти? (УМ,02.12.03) – модифікація відомого прислів'я – скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти; Повернення блудного Алі, самоволка якого затягнулася на 11 років (повернення блудного сина) (УМ, 02.12.03); Доки банкір вийде, хтось "лимони виїсть"? (доки сонце зійде, роса очі виїсть) (про мільйони активу банку "Наш банк" та штучне банкрутство банку "Слов'янський") (УМ, 25.02.04); Мій дім – моя могила (мій дім – моя фортеця) (про трагедію в Азербайджані – завал 5-поверхового будинку) (УМ, 31.01.04) та інші. "Гра" з цитатами – улюблений виразовий засіб сучасної публіцистики. Зниження відіграє при цьому ключову роль.

  1. контамінація ФО: Кого не візьми [з політиків]...- всі у розквіті літ. Так би мовити, мужчини у власному соку, із додаванням олії та спецій – кому як подобається [ПіК, №8, с.12] – контамінація двох фразеологізмів - варитися у власному соку та бути у соку; Цим можна пояснити відмову від участі в саміті президентів чотирьох азійських держав. Їм до Європи, як кажуть, ні повзком, ні галопом(можливо, контамінація – це ще більше підкреслює неможливість дії) (як до неба рачки) (ПіК, №4, с.6); "5 капель" обурення для Президента (М.Томенко поставив 5 запитань про свободу слова в Україні) (УМ, 02.12.03) (реклама горілки – "5 капель" чи остання крапля).

"Активна мобільність форми і взаємозаміна компонентів – постійне джерело поновлення експресивності фразеологізму, основна причина актуалізації стійких сполучень у мовленні" [Мокиенко 1989 : 26] Такі перетворення становлять специфіку друкованого тексту ЗМІ, який прагне до оновлення готових схем, їх трансформацій.

Аналіз текстів засобів масової інформації за 2003-2004 роки засвідчує такі види фразеологізмів-новотворів як: власне просторічні ФО, жаргонні, обсценні, суржикові, ФО на позначення нових реалій дійсності; трансформовані ФО, які охоплюють семантичні, структурні трансформації, алюзійне цитування, контаміновані ФО.

Література

  1. Баранник Д.Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство. 2001. №3. С.41.

  2. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения. М.: Наука, 1993. 171 с.

  3. Дубин Б. Литературный стёб и современные литературные нравы // Гудков Л., Дубин Б. Идеология бессруктурности: Интеллигенция и конец советской эпохи // Знамя. 1994. №11. С.166-179.

  4. Коваленко Б.О. Розмовна лексика та фразеологія в мові сучасних українських газет // Ономастика та апелятиви. 2002. Вип.17. С.54-69.

  5. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Санкт-Петербург, 1999. С.184.

  6. Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание: Избр. работы. М.: Просвещение, 1977. 224 с.

  7. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. М.: Искусство, 1970. 384 с.

  8. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. М., 1989.

  9. Парамонов Б. Постмодернизм // Независимая газета. 1995. 26 января.

  10. Словник фразеологізмів української мови. К.: Наук. думка, 2003. 1097 с.

  11. Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови // Мовознавство. 2002. №4-5. С.33-39.

  12. Трубачев О.Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистическое исследование. М.: Наука, 1991. 269 с.

Loading...

 
 

Цікаве