WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті - Реферат

Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті - Реферат

Реферат на тему:

Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті

Сучасний публіцистичний текст – динамічний об'єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері. Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, еталонність і залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій зумовлює певну стійкість узусу ЗМІ, з одного боку, а з іншого, є могутнім імпульсом у розвитку мови засобів масової інформації. Попри весь консерватизм і традиційність свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах – найбільш (поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентаря. Мова друкованих ЗМІ є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю, всередині якого лексико-фразеологічний рівень об'єктивно засвідчує значну кількість змін за порівняно короткий часовий відрізок.

Українські та російські лінгвісти: О.О.Тараненко, Д.Х.Баранник, В.М.Мокієнко, В.Г.Костомаров, Б.О.Коваленко, І.О.Соболєва, А.А.Смерчко, М.О.Алексєєнко, Б.М.Ажнюк, О.А.Стишов та інші відзначають високу фразеологічну активність у текстах ЗМІ, що значно впливають на формування літературної норми.

Завдання статті – виявити основні види фразеологізмів-новотворів у публіцистичному тексті. Об'єктом аналізу статті є фразеологічні одиниці (ФО), дібрані з тижневика "Політика і культура" за 2003-2004 роки, газети "Україна молода" за 2003-2004 роки, журналу "КіноТеатр" за 2003 рік. Предметом дослідження є фразеологізми-новотвори в українських текстах засобів масової інформації.

І. Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації [Трубачев 1991], інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна "мовна гра" [Парамонов 1995].

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові зумисної зниженості, фамільярності, іноді – брутальності. Помітна тенденція до "пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів" [Тараненко 2002: 38]. Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке не володіє літературною мовою, або "мовна гра" адресанта та адресата мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – "іронічний, пародійний, театралізований смисл", момент гри в тексті розглядав ще Ю.Лотман [Лотман 1970: 155-156]. Використання "лапок" має в публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів – відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації.

У просторічних ФО засвідчено:

  1. Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші... (УМ, 31.01.04); ...податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, "накрутити" ціни на житло... (УМ, 31.01.04); ...мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті... (УМ, 29.01.04); На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися – суцільний дурдом "Веселка" (ПіК, №19, с.19).

  2. Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і "найслабшим звєном" (ПіК, №7, с.46); Щоб усілякі нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі "ні в одном глазу"...(тверезий) (ПіК, №16-17, с.47); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в тіні "руской рулєткі", якою залюбки забавляються на Банковій (ПіК, №11, с.17). + це назва статті "Руская рулєтка"; Із чітким визначенням, ху є ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси витікають (грубо – фонічне співзвуччя) (ПіК, №22, с.14); Звідси, зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши глядача хеппі енду(КіноТеатр, №2, 2003, с.5); Саспенс, як наркотик, відлучає від інших надбань культури, а незмінний "хепі енд" обіцяє наслідувачам розкішне, безтурботне життя (КіноТеатр, №2, 2003, с.8).

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних жаргонізмів у фразеологічну систему: Автори "музичних перфомансів" вешталися тусовкою, бо "мендельсон йшов у запису", тобто, як би сказали у поп-середовищі, "під фанеру" (ПіК, №4, с.43); Народ "відривався" за повною програмою до самого заходу сонця (ПіК, №22, с.41); Швидкоплинне нездужання мине, а натомість ви отримаєте оцінку на шару (ПіК, №21, с.41); Проте, смуток, сором і біль трохи розвіялися наступого дня, коли стало відомо, що я даремно "розкатала губу", увірувавши в якусь ексклюзивність, – насправді президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку (ПіК, №1, с.8); кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало "рубати капусту" на "амурному" фронті (ПіК, №24, с.32); В перекладі на людську мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі розучаться "капусту" косити ("заробляти гроші")(ПіК, №10, с.33); Тільки от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно "стригти купони", аніж вкладати гроші у зйомки шедевра... (ПіК, №1, с.43); З листопада того ж року [2000] всі 5 українських заводів-виробників дисків постійно перевіряли на "вошивість"... (ПіК, №19, с.33).

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов'язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні ФО (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до "варваризації" (зниження) мови помітив ще Б.Ларін у 1931 році [Ларин 1977], В.Г.Костомаров назвав це явище "мовним розкріпаченням" [Костомаров 1999 : 10]. Підкреслений "антиестетизм мови" [Тараненко 2002 : 39] дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді "недруковані" одиниці, пов'язані з фізіологічними потребами людини, матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків батальйону радіохімічного захисту – здавалося би, те саме , що сходити проти вітру/ ФСУМ – до вітру – в туалет, с. 133; синоніми: плюнути проти вітру, плюнути в криницю...) (ПіК, №12, с.10); До речі, уважні спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне телебачення (Інтер), есдеки "велику нужду" стали справляти на іншому загальнонаціональному каналі (ПіК, №8, с.9); Реформа по-маленькомузаголовок у ПіКу №25, с.14 – про конституційну реформу суду. Підзаголовок – Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних, смислових та ілокутивних цілей висловлювання.

ІІ. Поява великої кількості нових понять у зв'язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових ФО: Звісно, після "чорного вівторка" 11.09.2001р. по всій території США були вжиті безпрецедентні заходи безпеки (ПіК, №22, с.33); ...Сполучені Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а фанатики-терористи протаранили посажирськими "Боїнгами" хмарочоси WTC у "чорний вівторок" (ПіК, №20, с.35); Зрештою, як не згадати "чуму ХХ століття" – СНІД? (ПіК, №12, с.32); Чума ХХІ століттязаголовок статті про атипову легеневу пневмонію SARS(ПіК, №11, с.36). 31 грудня...починає працювати гаряча телефонна лінія... (УМ, 02.12.03). Брудні грошібрудні людибрудне телебачення. Це дуже просто (КіноТеатр, №2, 2003, с.4); Гаряча точка; Гаряча тема – рубрики УМ, 02.12.03; Все ближче той час Х, коли Євросоюз розростеться до кордонів України... (УМ, 29.01.04) тощо.

Спостерігаємо активне створення афоризмів, пов'язаних з конкретною особою чи подією, використання так званих "фраз дня", які проходять перевірку на життєздатність у текстах ЗМІ.

Близькими до просторічно-розмовних фразеологічних одиниць є субстандартні мовні утворення. Це прагматично задані відхилення від норми літературної мови, які зумовлені ситуацією. Різновидами подібних субстандартних мовних одиниць є оказіоналізми, авторські утворення, які мають потужний експресивний заряд і являють собою, як правило, ФО "одноразового використання".

ІІІ.Відомо, що ФО завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості та семантичної цілісності, потенційно тяжіють до кількісної та якісної субституції компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці трансформації розглядаються як фундаментальна властивість мови, яскравий вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, так і екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті, або індивідуалізація тексту.

Loading...

 
 

Цікаве