WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала - Реферат

Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала - Реферат

Поетична структура душа землі живої – природи розум – душа народу визначає проблемні питання, які хвилюють поета – сенс життя, генетичний зв'язок людини і природи, наприклад: Природи розум – цей словник природи, /душа землі живої – цей словник, /безсмертний геній нашого народу, /душі народу неповторний лик [92].

Асоціативна паралель душа землі – душа народу містить спільний елемент душа, що актуалізує сему життя, відбиває внутрішній стан людини і землі, наділяючи останню людськими якостями.

У засобах вираження лексеми земля спостерігаємо представлення її не тільки в асоціативних зв'язках земля – ґрунт, а й в образній структурі земля – рідний край. Поетичні тексти побудовані на основі звертань, репрезентують тісний взаємозв'язок між словосполученням рідна земля і лексемами сила, зцілення, снага, наприклад: Щоб мене зневіра не скосила, /щоб не подолали вороги, - /земле рідна, влий своєї сили /і вділи цілющої снаги! [94].

Землю як рідний край поет характеризує через введення в контекст лексеми любов. Такі конструкції, поширюючись іншими словами, конкретизують у структурі рідний край – любов сему „душевне тепло", як-от: В теплий вирій летять восени журавлі, /В теплий вирій летять, а весною вертають /Та любов зостається на рідній землі, / Та любов зостається /І нас зігріває! [74].

Заслуговує на увагу поетова інтерпретація поетом лексеми земля в індивідуально-авторських перифрастичних конструкціях. Зазначимо, що більша частина таких сполучень у своєму складі має пояснювальні компоненти. Характерною особливістю поезії Є. Гуцала є вплив на значення перифрази контексту, який, до того ж, підсилює емоційно-експресивний заряд вірша. Такі перифрази створюють асоціативну паралель грудка землі – серце. Розгорнутий образ землі – серця, яскраво доповнений лексемами груди, пальці, жилка, пульс, зумовлює нові контекстуальні елементи смислу: Грудка землі б'ється у грудях. /Торкніться пальцями жилки на скроні – /Почуєте пульс батьківщини [74]. Тому тема землі як сенсу існування яскраво простежується в поетичному ідіолекті Є. Гуцала, а грудка землі стає концентрованим символом, що має індивідуально-авторську інтерпретацію. Грудка землі в Гуцаловій поезії – це відчуття постійного зв'язку з рідною землею.

Спільні семантичні нюанси „сердечність", „щирість", „далеч" стійкого словесного блоку земля – серце відшукує в контекстах, де асоціативні можливості слова дають змогу будувати паралельні реалії земля – серце –лист – минуле – майбутнє, як-от: Нехай про нас у далечі космічній /сердечним щемом серця розповість /земля – цей найщиріший лист у вічність, /з минулого в майбутнє тепла вість...[120].

Уміння будувати паралельні асоціації спостерігаємо на порівняльній структурі вірша, де лексеми земля і поет пов'язані, конотуючи семи „безсмертя", і „невмирущість", наприклад: Отак віднині й житимем, відкривши /в душі весни правічно світовій: /поет – немов землі безсмертні вірші, /земляпоетів невмирущий вірш [188].

Є. Гуцало вживає у своїй творчості поетичну модель землякосмос, де лексема земля набуває сем „слабкість", „ранимість", функціонуючи з яскраво вираженою експресивною оцінкою, що сприяє підвищенню емоційного тону вірша. Образний відповідник космос суттєво впливає на елемент значення лексеми земля, актуалізуючи сему „вічність", як-от: У ночі травневі скрипкове зелене гілля /Цвіло солов'ями, світилося шалом пташиним, – /І вічним органом здавалася вічна земля, /Що в космосі лине на крилах слабких, солов'їних [51].

Поетично-філософська паралель земля – пісня стає авторським відображенням „музичності" як гармонії життя. Лексема земля, як домінанта парадигматичного ряду земля – насінина – скрипка – пісня, надає образу скрипки, що „не соки пила, а майбутні пісні" сем „поєднання", „забезпеченняживлення", наприклад: Та скрипка зросла із насінини колись навесні, /вона брунькувала і бростю вона дивувала. /Не соки пила із землі, а майбутні пісні, /зелені, як рута, і сині, як небо, хорали [50].

Отже, концепт земля в поезії Є. Гуцала має оригінальне трактування. Поряд з лексемами степ, море, небо, річка, туман, зоря, сонце, шлях та іншими автор використовує образ землі для вираження простору, який у поета завжди відкритий, безмежний і незамкнений. Семантика архетипу земля наповнена індивідуально-авторським світосприйняттям, оригінальною образністю; часто відбувається переосмислення значень слова.

ЛІтература

  1. Богданова І. Є. Стилістика художнього простору у творчості харківських поетів-романтиків 20-40 років ХІХ ст.: Автореф. дис.... канд. філол.. наук. Харків, 2002. 20с.

  2. Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту // Культура народов Причерноморья. Симферополь. 2002. № 32. С. 27-30.

  3. Гуцало Є.П. Твори: В 5 т. Т. 5: Поезії, статті. К.: Дніпро, 1997. 576 с.

  4. Лисенко Н. Метафора і символ у поетичному ідіостилі Тодося Осьмачки: Автореф. дис.... канд.. філол. наук. Харків, 2003. 16 с.

  5. Лобур Н. Культ землі в українській мові // Дивослово. 1996. № 3. С. 22-23.

  6. Скорбач Т. В. Мовний образ простору в поезіях М. Семенка і В. Поліщука: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Харків, 1999. 18 с.

  7. Словник української мови: В 11-ти томах. К.: Наукова думка, 1970-1980.

  8. Таран О. Семантика символів природи в поезіях Олександра Олеся: лінгвопоетичний та етнокультурний аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Харків, 2002. 20 с.

  9. Форманова С. Ключові слова у мовній картині світу Михайла Коцюбинського: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 1999. 15 с.

Loading...

 
 

Цікаве