WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Розвиток мовлення на кожному уроці - Реферат

Розвиток мовлення на кожному уроці - Реферат

Після обміну думками доцільно запропонувати на вибір такі завдання:

  • написати міні-твір "Весна у нашому парку";

  • скласти загадку на основі побаченого;

  • пригадати (знайти) вірші, загадки чи прислів'я, в яких ішлося б про ранок, світанок, сонце, листя;

  • написати самостійно невеликий вірш про те, що вразило.

У роботі з учнями початкових класів слід розвивати спеціальні вміння: бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки.

Наприклад. Прочитайте речення і скажіть, чи правильно проведено порівняння предметів: "Ведмідь великий, а зайчик сіренький", "Лисичка яскраво-оранжева, а їжачок маленький". Чому? Про яку ознаку ведмедя йдеться? А про яку ознаку зайчика? (У реченні йдеться про різні ознаки тварин.) Як правильно побудувати речення? Порівняйте ведмедя і зайчика за розміром. Як потрібно сказати? (Ведмідь великий, а зайчик маленький.) Порівняйте за цією ж ознакою лисичку та їжачка.

На уроках варто вчити дітей вживати сполучники і частки як засіб увиразнення мовлення.

Наприклад. Погляньте на цей малюнок і графічну модель речення та складіть своє речення.

Вчимося висловлюватися реченнями у процесі виконання вправ.

Вправа. Доберіть по кілька слів, відповідаючи на запитання.

Який?

Що робить?

Вітерець

Промінець

Яка?

Травичка

Квітка

Уроки з математики варто інтегрувати з природознавством.

Наприклад. Каліграфічна хвилинка.

Пишемо цифру 1.(1 га дерев хвойних порід затримує за рік до 40 т пилу.)

Пишемо: 40. Збільшимо у 10 разів.

Пишемо: 400. (А 1 га листяних затримує майже 100 т пилу.)

Пишемо: 100. Зменшимо у 100 разів.

Пишемо: 1.

Група інформаторів, яка заздалегідь готується до уроку, допомагає учням розв'язувати цікаві задачі з природничим змістом.

Задача. Як ви гадаєте, скільки років живуть птахи?

Ластівка — 9 років, шпак — на 10 років більше, ніж ластівка, полярна качка — у три рази більше від ластівки. Свійський голуб — на 8 років більше за полярну крачку, страус може прожити на 15 років більше від голуба, а беркут — на 39 років більше за страуса.

(Шпак — 19 р., полярна крачка — 27 р., голуб — 35 р., страус — 50 р., беркут — 80 р.).

Інформатори розповідають, що цікавого дізналися про цих птахів.

На уроках художньої праці можна впроваджувати інформаційні хвилинки, використовувати загадки, казки тощо.

ТЕМА. З'єднання деталей з тканини Будиночок для голок

Жили собі три голки, три сестри. Старша голка була дуже цікава — завжди встромляла свого носа в будь-яку щілину. Середня —дуже непосидюча, весь час стрибала, жодної хвилини не могла посидіти спокійно. Й обидві не товаришували з ниткою.

А молодша дружила з ниткою і завжди була зайнята,, різними справами: шила, пришивала, зашивала, штопала. Дивно, але нитка у неї не плуталась, і сама голка залишалась тонкою.

Якось старша голка встромила свого тонкого носа в таку вузьку щілину, що він там надломився. А середня так стрибнула, що опинилась між дошками підлоги та там і залишилась.

— Але ж так і я можу загубитися, — подумала молодша сестра, залишившись одна-однісінька. І вирішила вона побудувати собі будиночок.

Спочатку голка попросила ножиці вирізати з тканини два однакові кружечки, а потім іще один, але менший — з картону. Вона швиденько прошила один кружечок з тканини по краю швом "вперед голку" і, підклавши вати й кружечок з картону, затягла нитку. Вийшла товстенька, м'якенька подушечка. До неї тим же швом пришила інший кружечок з тканини, який передбачливо обшила швом "через край". І вийшов затишний будиночок.

Робота з розвитку зв'язного мовлення орієнтує на тісний зв'язок мови з усіма іншими предметами, які вивчаються в початкових класах. Міжпредметний матеріал сприяє поглибленому розумінню явищ, що вивчаються, формує в учнів уміння застосовувати суміжні знання з інших предметів.

Чинна програма з української мови у початкових класах дає великий простір для роботи над удосконаленням словника учнів, передбачає тлумачення лексичного значення слів, їх відтінків, ознайомлює дітей із синонімами, антонімами, омонімами, паронімами, багатозначними словами, з прямим і переносним значенням слів, із фразеологічними зворотами.

Словотворчі вправи пробуджують зацікавлення учнів, увагу, спостережливість, бажання нагромаджувати знання — спрацьовує уже не вимога (Треба!), а бажання (Хочу!) вчитися.

Розділ програми "Будова слова", що вивчається в 2—3-му класах, дає змогу, добираючи споріднені слова, проводити змагання команд з кількісного і якісного добору слів. Цікаво, що діти, готуючись до таких вправ удома, відшукують невідомі їм раніше слова, пов'язані лексичним значенням. Так непомітно для себе учні готуються до самостійної роботи зі словниками, розвивається лінгвістичне чуття.

Але не всі школярі однаково швидко і зацікавлено залучаються до такої роботи. Для тих, хто не мав до школи найпростішого досвіду роботи зі словом, така розумова праця здаватиметься обтяжливою. Страх видатися "не таким здібним" може сприяти виникненню комплексу неповноцінності.

Щоб уникнути цього, пропонуємо батькам працювати з малюками над словом, починаючи з наймолодшого віку, як тільки дитина спроможна буде співвідносити предмет і його назву, тобто правильно називати річ, яку їй показують. Починати краще з багатозначних слів, акцентуючи на них увагу під час читання казок, спостерігаючи довкілля.

У Мар'яни руса коса. Дзвенять коси у косарів.

Ключ до замка. Ключ журавлиний. Вода б'є ключем.

Варто поступово залучати дітей до визначення дії предмета шляхом добору потрібного за змістом слова: дощ (йде, падає, капає, сіється); сонечко (світить, блищить, сяє, грає, яріє, леліє); горобина (яскравіє, палає, красується, пишається).

Нарешті, слід вчити дітей визначати ознаки предмета і добирати до них синоніми: дощ осінній, дрібний, набридливий, уїдливий; зима білосніжна, довгождана, сонна, некваплива; сніг лапатий, пухнастий, блискучий, іскристий, колючий.

Паралельно діти можуть порівнювати предмети між собою: грона горобини — намисто, корали; сніжинки — білі мухи, крупинки, пір'їнки, зірочки; вітер — пустотливий, грайливий хлопчик, бешкетник.

Діти вчаться відшукувати у першому слові кілька значень: медовий пряник — смак, медове волосся — колір, рум'яне яблуко (зоря) — колір, рум'яний вечір — морозяний, свіжий.

Доречно ознайомити учнів зі значенням слів-паронімів: ялинкова (гілка), ялинкова (прикраса).

І, нарешті, школярів можна залучати до ігор-вправ (продовжити рядок — відгомін, відголос, відгук, відлуння, луна).

Розв'язування кросвордів, гра "Ерудит", систематичне відвідування бібліотеки сприятимуть розвитку мовлення дитини, готовності для сприймання навчального матеріалу.

Використана література

  1. Методична розробка з читання.- Зап: ЗДУ, 2004.- 92с.

  2. Бігич О.Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою у початкових класах.- К.: Ленвіт, 2006.- 64с.

  3. Волкова Анжела Володимирівна, Одарюк Лариса Петрівна Навчальний посібник з розвитку вмінь читання у дітей.- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 40с

  4. Хорошковська Ольга Назарівна, Воскресенська Наталія Остапівна, Свашенко Алла Олександрівна Українська мова:Художнє слово. Читання.- К.: Промінь, 2004.- 160с.

  5. Григорян Е.Я., Мурко І.І., Федоренко О.О. Навчальний посібник з розвитку вмінь читання дитячої літератури..- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 39с.

  6. Методичні вказівки до читання українською мовою. ЗНУ, 2005.- 36с.

2

Loading...

 
 

Цікаве