WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Теорія лексико-семантичного поля у дослідженнях мовознавців - Реферат

Теорія лексико-семантичного поля у дослідженнях мовознавців - Реферат

Реферат на тему:

Теорія лексико-семантичного поля у дослідженнях мовознавців

Семантичне поле є такою системою, завдяки якій здійснюється вивчення семантичних змін у мові. Теорії поля більше ніж сто років, однак це не зменшує цікавості науковців до її дослідження. Про закономірності семантичних зв'язків між мовними одиницями і про системный характер лексики писали в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. (О.Потебня, М.Покровеький, Р.Мейер, Г.Іпсен та ін.).

Р.Мейер, наприклад, виділяє три типи семантичних полів: 1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.), 2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та in.), 3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [9; ст.105].

Й.Трір став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи сиcтемного аналізу лексики та використавши y своїх дослідженнях обшиpний фактичний матеріал. Теорія Й.Тріра тісно пов'язана з учениям В.Гумбольдта про внутрішню форму мови, також вона опирається на думки Ф. де Соссюра про мовні значенневості. Глобальну систему мови, за Й.Тріром, можна розділити на два паралельні види полів - понятійні та словесні.

Л. Вейсгербер розвивав теорію поля: як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, вивчаючи диференціальні ознаки значень cлів у полі, заклавши таким чином основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен, В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Огляд літератури останніх десятиріч, присвяченої розробці теоретичних питань лексичної семантики, зокрема лексико-семантичного поля, свідчить про постійний інтерес дослідників до принципів об'єднання лексем у різні лексикосемантичні структури.

Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиці О.Антомонов розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором, що об'єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як структури, що має ядро і периферію [1].

С.Денисова зазначає, що семантична будова поля (ядерно-периферійна структура в мові) "утворена не за ознаками бінарної опозиції (релевантністьнерелевантність), а за принципом градуювання - ступеня виявлення ознак із центром, що складається з ознак високого ступеня детермінованості, і периферії - явищ із високим рівнем варіативності" [4; ст.б5].

М.Жгенті зазначає, що семантична впорядкованість словесного поля зумовлена семантичною ознакою - словесним значенням одиниць, що входять до його складу. Дослідник пропонує методику "семантичних ознак", що дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [5;ст.12 - 14].

Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації здійснюється у двох напрямах. 1) ономасіологічному (від поняття) і 2) семасіологічному ( від слова). Ю.Караулов вважає, що домінантним є другий підхід, визначаючи лексико-семантичне поле як групу слів однієї мови, що мають досить тісний смисловий зв'язок [6; ст.57].

Щодо різноманітних груп лексики, то варто відзначити досить довільне використання терміна „поле" у мовознавстві. В одних із визначень подано максимальний, дещо надлишковий перелік ознак семантичного поля (обширність, смислова атракція, цілісність, впорядкованість, взаємовизначеність елементів, повнота, безперервність, довільність і розмитість меж [3], в інших наголошено на належності до поля слів зі спільним компонентом значення та різним граматичним значенням або на зв'язок з однією і тією ж темою [2,11].

Однак усі ці відмінності об'єднані думкою, що лексико-семантичне поле - це спосіб відображення системної організації словника.

У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантикопарадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу [4;ст.78]. Їхня будова повторює принципову будову багатозначних слів (Ю.Апресян, М.Нікітін).

Література:

1. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1987. - 191с.

2. Арнольд И.В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста // Арнольд И.В. // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб.ст. / Науч.ред. П.Е.Бухаркин. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. - С.250 - 259.

3. Денисов П.Н. Лексика русского языка и ее описания. - М.: Русский язык, 1980. - 253с.

4. Денисова С.П. Типологія категорїй лексичної семантики. - К.: Вид-во Київського держ. лінгвістичногв ун-ту, 1996. - 294с.

5. Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследования словесных значений: Автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.02.19/ ТГУ - Тбилиси, 1983.-26с.

6. Ю.Н.Караулов. Структура лексико-семантического поля //Филологические науки. - 1972. - №1. - С.57 -68.

7. Кобзева И.М. Лингвистическая семантика: учебник. - М.: Эдиториал

УРСС, 2000. - 352с.

8. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1989 - 216с.

9. Обзоры. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. - 1971. -№5. -С.105 -113.

Loading...

 
 

Цікаве