WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Спосіб трансформації фразеологізмів як стилістичний прийом у художніх творах - Реферат

Спосіб трансформації фразеологізмів як стилістичний прийом у художніх творах - Реферат

Реферат на тему:

Спосіб трансформації фразеологізмів як стилістичний прийом у художніх творах

Трансформація стійких сполучень слів є одним із спірних питань у мовознавстві, оскільки вона зумовлена, насамперед, екстралінгвістичними чинниками. Зміна суспільних орієнтирів, потреба в номінації нових явищ, посиленні експресивних функцій мови активізували переосмислення фразеологічного матеріалу.

Творча трансформація стійких словосполук завжди зумовлена певними стилістичними завданнями. Залежно від ставлення авторів до мови та до описуваної проблеми відбувається відбір певних стилістичних засобів, серед яких є й оказіонально перетворені стійкі сполуки, основне призначення яких – підсилити виразність контексту, його гумористичне або сатиричне звучання. О.В. Кунін зазначав, що у разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць можлива заміна компонентів, уклинювання слів і перемінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання перемінних компонентів, синтаксична деформація, часто ускладнена уклинюванням і лексичними змінами. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання [6; 10].

Єдиного визначення трансформації фразеологізмів досі ще нема.

Традиційно трансформації фразеологічних одиниць поділяють на дві основні групи: семантичну й структурно-семантичну (В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк, Т.В. Цимбалюк, М.А. Бакіна).

До прийомів семантичної належать власне семантичні трансформації та подвійна актуалізація фразеологізмів До структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць – поширення фразеологічних одиниць, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць, натяк, контамінація.

З погляду стилістики трансформація потрібна для того, щоб оновити семантику й структуру фразеологізмів, аби не стерся фразеологічний образ.

Завданням нашої розвідки є дослідження структурно-семантичних модифікацій фразеологічних одиниць. Зокрема, увага буде акцентуватися на деяких прийомах трансформації фразеологізмів у творах Богдана Лепкого та Уласа Самчука.

Заміна, або субституція, компонентів стійкого сполучення словами вільного вжитку – один із найпоширеніших різновидів структурно-семантичного типу трансформацій. Авторська заміна відрізняється від нормативної тим, що вибір слова-замінника зумовлює насамперед контекст. Наприклад: "Всі сусіди збігалися подивитися, а він стоїть – дубило серед потрощених тифом кістяків – і тари-бари розводить" [3; 53]. У "Фразеологічному словнику української мови" маємо таку сталу лексему: "розводити ляси – говорити дурниці, нісенітниці; дурити, морочити, туманити кого-небудь" [5; 718]. "Влучив, як пальцем бабці в око" [2; 189] – "попасти/попадати пальцем у небо – сказати чи зробити що-небудь невлад, помилитися у поясненні чи визначенні чогось" [5; 674]. "Серце Марії рветься на кусники" [3; 41] – "серце рветься (розривається, надривається) [на шматки] – хто-небудь дуже переживає, страждає, сумує" [4; 641].

Також у художніх творах автори вдаються до способу усічення фразеологізмів. Усічення компонентного складу фразеологічних одиниць часто зумовлене тенденцією до економії мовлення та ґрунтується на внутрішніх можливостях широковідомих виразів, доповнюваних можливостями контексту, який усуває потребу в тому, щоб наводити фразеологізми повністю. Зменшуючи обсяг фразеологічних одиниць, автор лишає достатньо інформації, аби читач зрозумів, про що йдеться. Наприклад: "Вже й козаки про те саме плещуть" [2; 153] – "плескати (патякати) язиком (язиками) – багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. Говорити, поширювати плітки, вигадувати таке, чого немає і не було" [4; 518]. "Ти б волів у гречку" [2; 188] – "скакати (вскакувати) / скочити (вскочити) в гречку – зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв'язки" [4; 653].

Письменники, щоб конкретизувати зміст, часто фразеологізми доповнюють по-своєму: "Станіслав, як горох при дорозі, хто не хоче скубне" [2; 107] – "як (мов, ніби) [той] горох при дорозі, зі сл. жити, поживати, матися – дуже погано" [5; 191]. "Вже немолодий, з хитрими очима, що гляділи з-під лоба, як у зловленого до клітки звірка" [2; 149] – "з-під лоба, зі сл. поглядати, дивитися – неприємно, недружелюбно, недовірливо, сердито" [4; 350]. "Граюся з огнем, між мечами танцюю, як сновида, по кришах височезного будинку ходжу. Один нерозважливий крок, і – все пропало" [2; 31] – "гратися з вогнем – поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати" [4; 168].

Досить вміло Богдан Лепкий обігрує відомий фразеологізм у діалогах, комбінуючи за аналогією слова, цим утворюючи цілу низку фразеологічних одиниць, які передають одне й те ж лексичне значення. Відбувається своєрідна гра слів між героями твору, таким чином автор звертає увагу читача на певні важливі моменти у творі. Завдяки цьому зміст зрозумілий, легко читається і не перенасичений нудними описами та поясненнями. Наприклад:

- До тебе, жінко, говори, все одно, що горохом до отсеї стіни кидай. Не чіпається.

- А до тебе, хоч з гармат стріляй. Тебе аж довбнею по голові гримнуть, тоді й почуєш і скажеш, ов! [1; 162].

- Ніхто від мене і слова не добуде. Мені кажи, все одно, що в горючу піч папір кидай. Ще краще, бо в печі попіл останеться, а з мене й того ніхто не добуде [1; 88] – "що (як) горохом об стінку (о стіну) кидати, перев. зі сл. говорити, казати – дарма, безрезультатно" [4; 293].

- І чому б то багачам з бідними не поділитися?

- Захотів молока від бика.

- Попроси в жука меду.

- У них і серед зими не випросиш леду.

- Багача просити, то глухому пісню співати.

- Вмерлого не розбудиш, багача не допросишся, його не проси, а сам бери, що візьмеш, те й твоє [2; 65-66] – "і льоду (криги) серед (посеред) зими не випросиш – хто-небудь дуже скупий" [4; 80].

Отож, твори Богдана Лепкого та Уласа Самчука насичені фразеологізмами. Особливої уваги заслуговують трансформовані фразеологічні одиниці. Структурно-семантичні модифікації створюють динамічну модель змісту, яка набуває виразової сили в контексті й відбиває особисте бачення, усвідомлення автора.

Література:

  1. Лепкий Б. Вибрані твори. І том. – Тернопіль: Збруч, 2004. – 350 с.

  2. Лепкий Б. Не вбивай. Батурин. Історичні повісті. – К.: Дніпро, 1992. – 534 с.

  3. Самчук У. Марія. Куди тече та річка. – К.: Наукова думка, 2001. – 416 с.

  4. Словник фразеологізмів української мови/ Укладачі В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк, В.В. Дятчук, Н.М. Неровня, Т.О. Федоренко. – К.: Наукова думка, 2003. – 1097 с.

  5. Фразеологічний словник української мови: У 2-х книгах/ Укладачі В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та інші. – Київ: Наукова думка, 1993. – 980 с.

  6. Кунин А.В. Фразеологические единицы и контекст// Иностранные языки в школе. – 1971. – № 5. – с. 2-15.

Loading...

 
 

Цікаве