WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Формування навичок діалогічного та монологічного мовлення - Реферат

Формування навичок діалогічного та монологічного мовлення - Реферат

Реферат на тему:

Формування навичок діалогічного та монологічного мовлення

Формування навичок іншомовного мовлення відбувається під час засвоєння цілеспрямованої діяльності. Таким чином дія стає автоматизованою і зосереджує увагу викладача і студента на відповідному мовному явищі. Робота розпочинається з усвідомлення студентом мовного правила. Щоб спрямувати навичку потрібне тривале тренування.

Початок формування комунікативної навички передбачає усвідомлення мети і способу дії. Якщо студенти оволоділи лексичним матеріалом, який підлягав засвоєнню, то можна розпочинати формування навичок цього матеріалу. Презентація мовних зразків проходить на початковому етапі, де переважає усне введення. На цьому етапі пропонуються вправи формування слухового образу та ситуативно обумовлених висловлювань, до складу яких входить нове явище. Включені до вправ словосполучення також потрібно заздалегідь опрацювати. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності існує у діалогічній і монологічній формах. Діалогічне мовлення значно переважає оскільки у повсякденному спілкуванні люди користуються діалогом.

Діалогічне мовлення - це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.

Монолог - це організований вид мовлення, що передбачає тривале висловлення однієї особи, що звертається до аудиторії.

Діалогічне мовлення, як і монологічне, характеризується зверненістю. Спілкування, як правило, проходить у безпосередньому контакті учасників, які добре обізнані з умовами в яких відбувається комунікація. Діалог передбачає зорове сприйняття співрозмовника й певну незавершеність висловлювань, що доповнюються позамовними засобами спілкування (мімікою, жестами, контактом очей, позами співрозмовників).

Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. Ситуативним діалогічне мовлення є тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Діалогічне мовлення тісніше пов'язане з ситуацією, ніж монологічне та є більш динамічним, ніж монологічне. Кожний з студентів висловлює своє ставлення до предмета розмови, до позиції другого партнера.

Для монологу ж характерним є планування висловлювань. Він може бути підготовленим, продуманим.

Характерною особливістю діалогічного мовлення є його емоційна забарвленість.Справжній діалог містить репліки подиву, захоплення, оцінки, розчарування, незадоволення та інше.

Іншою визначальною рисою мовлення є його спонтанність. Діалогічне мовлення, на відміну від монологічного, неможливо спланувати заздалегідь.

Формування мовленнєвих умінь відбувається за допомогою послідовного переходу від простих мовленнєвих одиниць (слово, словосполучення, речення) до більш складних і великих (смисловий фрагмент, текст) і від елементарних операцій (наприклад, імітація) до більш складних. Вправи для навчання підготовленого діалогічного мовлення: відповіді на питання (короткі, повні і розгорнуті); постановка ситуативних і ключових питань; діалогізація прослуханого чи прочитаного монологічного тексту; складання (нового чи прочитаного) діалогу на задану тему; драматизація монологічного тексту; доповнення чи видозміна діалогу, проведення спрямованого (чи самостійного) діалогу. Вправи для навчання непідготовленого діалогічного мовлення: складання аргументованих відповідей на питання; проведення комбінованих діалогів (з репліками і коментарями інших учнів); побудова без попередньої підготовки керованого діалогу (з опорами і без опор); проведення ігор чи вікторин; проведення дискусій.

Будь-який діалог складається з окремих взаємопов'язаних висловлювань, що називаються реплікою. Репліка є першоелементом діалогу.

Перша репліка діалогічної єдності є завжди ініціативною (її називають ще реплікою - спонуканням або керуючою). Друга репліка може бути або повністю реактивною (інакше - залежною, або реплікою - реакцією), або реактивно-ініціативною, тобто включати реакцію на попереднє висловлювання й спонукання до наступного.

Відомо, що колективна робота стимулює пізнавальну активність студентів. Сприяють цьому і елементи співпраці, спільної мети. Важливим засобом серед інших форм тренування є робота в парах. Усне мовлення забезпечує постійне тренування, керує мовленнєвою діяльністю партнерів. Вправи для формування навичок діалогічного мовлення мають забезпечувати багатократність вживання структурних форм. Існують також вправи на розвиток елементарних умінь діалогічного і монологічного мовлення. Робота в парах потребує від студентів набору виразів, необхідних для спілкування. Застосування таких виразів зробить спілкування партнерів більш комунікативним, а оволодіння іноземною мовою більш практичним.

Викладач може під час цього тренування застерегти студентів від можливих типових помилок, зорієнтувати на взаємний контроль партнерів по спілкуванню.

Для організації праці над діалогами для всієї групи викладач складає відповідний текст розмови з таким розрахунком, щоб кожний учасник взяв у ньому участь. Для сильніших студентів мовна підтримка дається у вигляді ключових слів, мовних кліше тощо. Якщо заняття проходе з добре підготовленою групою, доцільно поділити групу на маленькі підгрупи по три студенти і дати завдання скласти повідомлення. Роботу продовжує кожний з учасників, додаючи своє висловлювання.

Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють функціональні типи діалогів. Існує чотири основних типи: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія). Дуже важливе місце у процесі навчання діалогічного мовлення необхідно також відвести рольовій грі.

Система вправ для навчання діалогічного мовлення складається з трьох основних етапів: І етап - початковий, на якому відбувається презентація матеріалу; ІІ етап - середній, на якому відбувається практика сформованих вмінь та навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап - останній, креативний - на цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у процесі діалогічного мовлення.

Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв'язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум (міркування). В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок. Людина або описує факти об'єктивної дійсності, передаючи їх просторові відношення, або повідомляє, розповідає про них, розглядаючи їх у часових відношеннях, або розмірковує про них, беручи до уваги інші відносини, найважливішими з яких є причинно-наслідкові.

Серед монологічного мовлення розрізняють: а) монолог стилістично нейтральний; б) монолог розмовний. Вправи для навчання підготовленого монологічного мовлення: відтворення зв'язних висловлень з деякою модифікацією; складання ситуації чи розповіді; опис малюнку чи серії малюнків; відтворення ситуацій, у яких використані названі слова; переказ; передання інформації декількома фразами; складання плану прослуханої розповіді; виклад діалогів у монологічній формі тощо. Вправи для навчання непідготовленого монологічного мовлення: придумування заголовка та його обґрунтування; опис картини чи карикатур, не пов'язаних з темою, що вивчається; обґрунтування власного судження чи відношення до фактів; оцінка прослуханого чи прочитаного.

Робота над монологічним текстом повинна бути тематично спрямованою. Студентам пропонують ряд послідовно поставлених спеціальних запитань, відповіді на які складають зміст тексту. Можна також проводити і підготовчі вправи. Основною вимогою до них є забезпечення самостійності студента.

На цьому етапі викладач пропонує студентам комунікативні завдання. Студенти висловлюють своє ставлення, доводять перевагу і тим самим приймають участь у комунікативній ситуації і мовленні в парах або у формі індивідуального тренування. Предмет розмови, запропонований викладачем, повинен бути близьким студентам, нести в собі комунікативний напрям. Це буває тоді, коли студентів націлюють на зміст розмови і дають можливість по різному розкривати тему, спонукають його до самовираження і формування власного судження. Комунікативні завдання спонукають до одержання потрібної і нової для студента інформації.

В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування монологічних вмінь: І етап - навчити студентів об'єднувати зразки мовлення рівня фрази в одну понадфразову єдність; ІІ етап - навчити студентів будувати висловлювання понад фразового рівня; ІІІ етап - навчити студентів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення.

Монологічне і діалогічне мовлення мають взаємоперехідність: діалог може досить часто включати розгорнуті висловлювання і переходить в монологічне мовлення. А часом процес говоріння будується від діалогу до монологу.

Отже, можна зробити наступні методичні висновки:

1) навчання діалогічного та монологічного мовлення неможливе без урахування вимог комунікативного підходу у навчанні спілкування;

2) навчати діалогічному мовленню можна за допомогою діалогу-розпитування, діалогу-домовленісттю, діалогу-обміну враженнями, діалогу-обговорення та рольової гри; навчати монологічному мовленню слід, використовуючи монолог-опис, монолог-розповідь, монолог-міркування;

3) для забезпечення ефективного розвитку навичок і вмінь діалогічного та монологічного мовлення, необхідно застосовувати комплекси вправ для навчання цих видів мовлення.

Література:

  1. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. // Іноземні мови - 2001. - № 1. - с. 50 - 58

  2. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. // Іноземні мови - 2002. - № 1. - с. 39 - 46

  3. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Сучасні технології навчання іноземного спілкування. - К., Ленвіт. - 1997

  4. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Ступенева система освіти в Україні та система навчання іноземних мов. // Іноземні мови - Київ. Ленвіт. - № 1. - 1996

  5. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. - Липецк. Липецкий гос. пед. Інститут. - 1998

  6. Серафимова М.А. Шаевич А.М. Тематические диалоги. Л., Просвещение. - 1988. - с. 52 - 70

  7. Скалкин В.Л. Обучение диалогической речи (на материале английской речи): Пособие для учителей. - К., Рад. Школа. - 1989

  8. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування навичок і вмінь // Іноземні мови. - 199. - № 3 - с. 3 - 8

  9. Скляренко Н.К. Обучение речевой деятельности на английском языке. Киев. 1998.

Loading...

 
 

Цікаве