WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови - Урок

Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови - Урок


Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови (урок)
Проведеного в 4 класі
за системою "Розвивальне навчання"
Тема. Числівник. Лічильні слова та їх належність до частин мови (п'ять, п'ятірка, п'ятий).
Мета; з'ясувати, що числівник належить до іменних частин мови; розвивати вміння визначати граматичні значення самостійних частин мови; формувати навички навчального співробітництва та дію контролю; виховувати повагу до думки інших.
Обладнання; таблиця "частини мови", схеми.
Зміст
1. Оцінка власних знань.
Каліграфічна хвилинка. Жовтень, жовтий, жовтіє.
- Що цікавого ви помітили в цих словах?
Учні: вони споріднені, бо в цих словах однаковий корінь жовт.
- Чи однакову "роботу" виконують ці слова? Чому?
Учні: жовтень - слово - назва предмета;
Учні оцінюють роботу за допомогою чарівної стрічки, звертаючи увагу на з'єднання букв, (взаємоперевірка)
жовтий - слово - назва ознаки предмета; жовтіє - слово - назва дії предмета.
- Що ми вивчали на попередніх уроках?
- Що таке частини мови?
- Які частини мови виділяють серед частин мови?
- Які слова - назви ми вивчили?
- Як ми їх називаємо?
Учні пригадують, що вони знають про частини мови.
Учні: іменник, прикметник, дієслово.
- То ми зможемо визначити до якої частини мови належать слова: жовтень, жовтий, жовтіє. Учні визначають до якої частини мови належать слова, за допомогою значень і оцінюють себе.
2. Створення проблеми і її вирішення
- Які частини мови називаємо іменником?
Учні: ті, які мають граматичне значення відмінка, (іменник, прикметник)
- А дієслово можемо відносити до іменних?
Учні: ні, тому, що дієслово не має граматичного значення відмінка.
- Як ви вважаєте, є ще якась частина мови, яку ми можемо віднести до іменних?
- Ми вчора допомагали Петрику складати пам'ятку про частини мови.
- Що зробив Петрик?
- Чи погоджуєтесь ви з Петриком?
- Чому в Петрика виникали такі запитання?
- Про що він міг подумати?
Учні: що є ще частина мови, яку ми віднесемо до іменних, ця частина мови має мати граматичне значення відмінка.
Спробуємо розібратись чи є ще якась частина мови серед іменних.
Завдання 1.
Списуємо речення і підкреслюємо споріднені слова. - То які споріднені слова зустрічаються в цих реченнях? Учні пригадують алгоритм списування і оцінюють себе за допомогою чарівної стрічки.
Учні: п'ятий урок, нерозлучною п'ятіркою, п'ятьма балами.
- Ми вже знаємо, що частини мови визначають в залежності від того, що вони означають.
п'ятий урок - прикметник: нерозлучною п'ятіркою - іменник; п'ятьма балами - слово-назва кількості.
- Всі ці слова: п'ятий, п'ятіркою, п'ятьма, що називають? Учні формують вміння визначати частини мови і обґрунтовують свої відповіді.
Учні: кількість.
- А можуть означати?
Учні: різне: і ознаку предмета (п'ятий урок), і
предмет (нерозлучна п'ятірка).
Слова, які приєднуються до слів, що означають
предмети, лише граматичним значенням відмінка
означають кількість. Інших граматичних значень не
мають.
Частина мови, що означає кількість називається числівником.
- Куди слід помістити числівник у Петриковій таблиці "Частини мови"? Висновки учнів про граматичні значення числівника.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
3. Формування дії контролю. Вправа 49
сто - назва числа і цифри 100, кількість із 100 одиниць; Учитель пояснює лексичне значення слів, використовуючи тлумачний словник.
сотня - одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ, що дорівнює ста, дуже велика кількість кого або чого-небудь, військова одиниця, що склалась зі ста вояків;
десять - назва числа і цифри 10; кількість із 10 одиниць;
десяток - одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ, що дорівнює десяти, велика кількість кого або чого-небудь.
- А чи до однієї частини мови вони належать? Придумати та записати з цими словами такі речення, із яких було б зрозуміло, що це за частина мови. Учні виконують роботу в групах. Перша група презентує свою роботу.
4. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.
- п'ять - це числівник;
- Які слова ще можна утворити за допомогою числівника п'ять? (50,55,500)
- А вміємо ми граматично записати ці слова?
- То ж над чим будемо працювати на наступному уроці? Створення проблеми на наступний урок.
5. Підсумки уроку.
Гра "Мікрофон".
Я сьогодні дізнався...
Мені було легко...
6. Домашнє завдання.
Вправа 52
- Перевірити орфограми та записати речення,
підкреслити числівники.
Loading...

 
 

Цікаве