WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Імплцитність у її стосунку до мовної норми - Реферат

Імплцитність у її стосунку до мовної норми - Реферат

поверхнева вербалізація за допомогою спеціальних показників певних компонентів їх змісту, які вимагають домислювання. І якщо домислювання в першому випадку є менш помітним і не веде до відновлення якихось складників плану вираження, а в другому - значно простішим, бо контекст чи ситуація відразу "підказують", який елемент висловлювання пропущено, то це не є достатньою підставою для виведення еліпсів за межі імпліцитності. Певні відмінності її проявів лише викликають необхідність зважати на відповідні види (підвиди) домислювання та виділяти різні типи прихованої семантики.
Викладене засвідчує, що проблема визначення категорії імпліцитності породжує супровідну проблему: виявлення тих сфер, конкретних лінгвальних фактів, які це поняття охоплює.
Зауважимо, що дискусійність окремих питань трактування імпліцитності спостерігається не тільки тоді, коли йдеться про менш досліджені її прояви. Навіть щодо граматичних, зокрема синтаксичних, імпліцитних форм, яким присвячено помітну кількість праць, простежуємо відмінність лінгвістичної інтерпретації деяких теоретичних положень та лінгвальних фактів. Це стосується, зокрема, різноманітних згорнутих синтаксичних структур, що можуть функціонувати поряд ізрозгорнутими відповідниками (порівн. горщик для розсади і горщик призначений для вирощування розсади; горщик, у якому вирощують розсаду). Подібне зіставлення засвідчує, що певні змістові фрагменти не вербалізуються у згорнутих конструкціях, тобто залишаються імпліциткими. Крім того, згортання синтаксичних структур пов'язане з економією виражальних засобів. Та поряд із указаним існує погляд, згідно з яким аналогічні згорнуті словосполучення, а також деякі інші синтаксичні констрзтагії не визнаються імпліцитними, а зв'язок тенденції до економії з імпліцитністю взагалі піддається сумніву (див. 9, с,49). Ймовірно, що якраз такий підхід разом із певним розумінням прихованості, властивої висловлюванням, спричинив те, що Н.Паніна не зараховує до імпліцитних такі структури, які інші мовознавці вважають проявами імпліцитності в синтаксисі. Йдеться про конструкції російської мови, побудовані за двокомпонентною моделлю "Якщо А, то С" (Если хотите купить хлеба, то магазин налево), у якій пропущена логічна ланка трикомпонентної моделі "Якщо А, то В, що С" (Если хотите купить хлеба, то имейте в виду, что магазин налево). У цих двокомпонентних імпліцитних висловлюваннях не вербалізується модус (5, с.48-50). Додамо, що такі і подібні імпліцитні висловлювання вживаються і в українській мові, наприклад: Якщо ми вже торкнулися цього питання, то я також о-го-го! (Репліка з телевізійного фільму).
Н.Паніна вважає, що наведеним російським двокомпонентним структурам властива репрезентована компресія, яка полягає в тому, що у відповідних висловлюваннях спостерігається не тільки пропуск їх компонентів, але й невираженість певних знань. Але далі дослідниця робить висновок, який виглядає не зовсім послідовним. Стверджуючи, що "репрезентативна компресія є однією із умов чи ознак імпліцитності", Н.Паніна визнає це "недостатнім, щоб кваліфікувати висловлювання імпліцитним" (9, с.52), бо дотримз'ється думки, за якою про імлліцитність можна говорити лише за наявності інших умов. До них належить опосередковане вираження смислу, коли із прямо вираженої інформації випливає, виводиться інша, додаткова, інформація або ж спостерігається вживання у висловлюванні семантично містких компонентів, які, крім експліцитного денотативного значення, імплікують певне логікоконотативне (див. там само, с.52-53).
Для нас усі вказані умови важливі і достатні для визнання імпліцитності висловлювання. Причому їх відмінності, на наш погляд, не свідчать про імпліцитність чи неімпліцитність певних мововеличин, а дають змогу виділити відповідні види імпліцитної семантики. Цього питання ми торкалися в іншій нашій статті (див. 6). Тут лише вкажемо на те, що такі випадки, у яких простежується мисленнєве виведення додаткової, прирощеної, інформації при її непрямому вираженні ми вважаємо проявами імплікованої і прирощувальної імпліцитності. Вона, зокрема, характеризує висловлювання на зразок: В театральній студії дзвеніли тарілки... Новий рік. Щастя (М.Хвильовий). Перша із наведених фраз імплікує додаткову непряму інформацію: "в театральній студії готували стіл для святкування Нового року". Саме таке домислювання підтверджує ширший контекст, бо далі ще раз уживається висловлювання Дзвеніли тарілки, де воно вже приховує іншу додаткову інформацію ("учасники святкової вечірки пригощалися за столом"): Нарешті покликали за стіл. Дзвеніли тарілки. Було пиво. (М.Хвильовий).
Розглянемо ще один приклад, який ілюструє наявність у висловлюванні семантично містких слів із логічно виведеними додатковими конотаціями. Зіставимо два прислів'я: Вірний приятель - то найбільший скарб і Борони мене, Боже, від приятеля, бо з ворогом я дам собі раду. Зіставлення вказує на те, що в першому прислів'ї лексема приятель експліцитно актуалізує значення: "людина, з якою хто-небудь перебуває в дружніх, товариських стосунках; близький знайомий // друг (12, с 107). Це слово у своєму звичайному вжитку супроводжується позитивною почуттєво-оцінною конотацією.
У другому висловлюванні, навпаки, воно приховано виражає негативну конотативно-оцінну семантику, виведену на основі фонових знань. Адже в житті часто трапляються ситуації, що найближчий приятель поводить себе підступніше, ніж ворог, і мовці знають про це. Окреслене ексшпліцитне значення лексеми приятель не узгоджується з цими фоновими знаннями. Виникає своєрідний конфлікт, який у прислів'ї Борони мене, Боже, від приятеля, бо з ворогом я дам собі раду частково усувається, бо переважати починає імпліцитна негативна конотація, а не експліцитна семантика (тут приятель уже власне не приятель, а хтось, протилежний до нього).
Вказані прояви імпліцитності відрізняються, зрозуміло, від тих, які простежуються у висловлюваннях, що відбивають наслідки компресії плану вираження при можливій конденсації семантики. Якщо джерелом прихованості виступає компресія, то домислювання імпліцитних змістових компонентів не спричиняє розглянутого прирощування інформації. Проте, на нашу думку, вони є також імпліцитними. На відміну від прирощувальної, така прихована семантика має відновлювально-контекстуальний (ситуаційний) чи доповнювально-системний характер. До цього ми вже привертали увагу, з'ясовуючи
Loading...

 
 

Цікаве