WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Викладання української мови в молодших класах, практичний досвід - Реферат

Викладання української мови в молодших класах, практичний досвід - Реферат

декламування віршів. Спочатку діти спостерігають зі інтонаційними засобами усного мовлення: паузами, логічним наголосом, темпом, силою глосу, різними відтінками емоційного забарвлення. Наприклад, повідомивши учням, що кожне висловлювання оформляється певною силою голосу (голосно, напівголосно, тихо), я читаю всі три варіанти на прикладі одного вірша: Л. Українка "Тиша морська".Після цього учні вибирають той варіант, який найбільше підходить і пояснюють свій вибір. (Тихо, бо у вірші говориться про тишу морську).
Аналогічно працюю над іншими віршами. Але з часом діти самостійно вибирають інтонацію, силу голосу, але цій роботі передує робота над змістом: вміння визначити тему і мету, які частини мови найбільш функціонують у даному вірші.
І тоді дитина усвідомлює стилістичну роль цих одиниць у текстах. У цьому допомагає таке завдання:
Прочитати текст М.Підгірянки "Діти й ластівки". Визначити його тему і мету. Сказати, за допомогою яких дієслів змальовано прихід весни.
Щоб молодші школярі навчилися аналізувати тексти різних типів і стилів я пропоную узагальнюючу таблицю, яка з часом буде опорою для самостійного добру мовних засобів.
План аналізу тексту
1. Визначити тему тексту.
2. З'ясувати його мету.
3. Кому може адресуватися таке висловлювання?
4. У якій ситуації використовується?
5. Які мовні засоби використав автор тексту для досягнення свої мети?
6. З якою інтонацією яким тоном) треба показувати текст?
Цю роботу я продовжую на уроках української мови. Зокрема, відводжу кілька хвилин на поетичні хвилинки". На уроці учень декламує раніше вивчений вірш. А решта слухають і пізніше аналізують чи вдало підібраний темп, голос, інтонація.
Після того, як усі діти попробують свої сили, (а це буває раз у місяць) вибираємо кращого декламатора, який одержує заохочувальний приз.
Пробують діти свої сили і в складанні віршів. Проводжу каліграфічні хвилинки, які включають речення, яке є початком вірша. Учням треба скласти одну строфу. Роботу можна проводити колективно. В групах чи в парах. Кращий записують діти в зошит.
Але ці завдання несуть в собі не тільки розвивальну функцію, а й повторення чи вивчення програмного матеріалу: підкреслити основу речення; слова, в яких різна кількість букв і звуків; знайти ті частини мови, які вивчаються чи були вивчені раніше; дібрати до окремих слів антоніми чи синоніми.
Як відомо, вільне володіння усним та писемним мовленням ґрунтується на словниковому запасі, на вміння знаходити для вираження думки відповідні лексичні засоби та співвідносити їх зі сферою вживання. Отже, словниковий запас - будівельний матеріал будь-якого висловлювання. Тому, одним з головних завдань навчання рідної мови в школі є збагачення словникового запасу школярів.
В шкільній практиці збагачення словникового запасу здійснюється в переважній більшості шляхом збільшення кількості мовних одиниць або тлумачення значення окремих слів і виразів.
Методична ідея полягає в тому, що основною збагачення словникового запасу є введення в свідомість дитини лексичних об'єднань у вигляді тематичних груп слів, система роботи над якими дозволяє розкрити лексико-семантичне значення кожного слова цієї групи, відібрати для будь-якого висловлювання єдино необхідні слова.
В 3 класі діти виготовили саморобні книжечки-словнички. Сюди діти записують ті нові слова, які зустрічаються на уроках читання, пояснюють їх значення. Якщо дане слово пояснити важко, то звертаються до тлумачного словника. При вивченні. Наприклад, в 4 класі А.Кащенка "Про гетьмана Івана Сулиму" діти шукають пояснення слів гетьман, чайка. На уроках української мови складають речення. Вводять у тексти дані слова.
Пи вивченні теми "Вимова і правопис прикметників із суфіксами - зьк, - ськ, - цьк" складають речення: "Козацькі чайки тихо пливуть по Чорному морю. Запорозькі козаки обрали славного гетьмана Байду Вишневецького.
Щоб краще зрозуміти значення слів, добирають синоніми:
При вивченні В.Сухомлинського "Безрідний дятел" добирають синоніми до слова безрідний - безсімейний, одинокий, самотній, самітній.
Безтурботний - лінивий;
Важливо навчити дітей добирати до слова відповідні прикметники чи дієслова.
Я проводжу гру "Таємнича скринька". За підказками відгадати слово. Наприклад, заховане ялинка.
1. Вона не скоряється порам року.
2. Її люблять і діти, і дорослі, проте завдають їй великої шкоди.
3. Вона схожа трошки на їжачка.
Робота продовжується в групах.
Котра група найбільше підбере прикметників за 1 хв до іменника ялинка.
А потім складають павутинку родичі ялинки.
Важливим етапом словникової роботи є складання тематичних груп.
При складанні тексту-розповіді за власним спостереженням "Зима у лісі" діти складають такі групи:
Сніг-пушок, як біла скатертина, як важкі білі шапки.
М'який Переливається
сліпучо-білий виграє
чистий сяє
синюватий клубочиться
Програма з української мови передбачає у кожному класі початкової школи вивчення слів, вимову і правопис яких слід запам'ятати. На кожний клас я складаю таблицю таких слів. А потім протягом року проводжу цікаві завдання з цими словами:
1. Запис слів під диктовку. А потім звіряють, відкриваючи таблицю.
2. Виписати з таблиці слова (орфограми, які треба запам'ятати закриті червоною смужкою), які відповідають на питання хто? перший варіант і на - що? другий варіант.
3. Виписати слова, позначають приголосні, впізнати слова і записати.
4. За буквами, що позначають приголосні, впізнати слова ізаписати.
Пш.н.ц., п.с.п.д.н., ц.м.нт., п.п.р.д.
5. Анаграми.
Болфут, сятшістде, роаеромд, ватрам.
6. Гра "Слава в словах"
Жайворонок (ворона, ранок, рай, нора, кора).
7. Придумати ряд слів - ознак предмета.
Держава - велика, незалежна, Українська.
Ярина - зелена, молода, рання.
8. Дібратиспільнокореневі слова
Лимон, … (лимонний, лимонад).
9. Рубеси і кросворди.
Ми повинні не забувати настанову В.О. Сухомлинського, який наголошував, що ігровий матеріал у процесі навчання взагалі має велике значення. А ще він так сказав: "Учитель початкових класів - насамперед словесник.
Формування, розвиток навичок мовленнєвої діяльності включає роботу на побудову діалогічних висловлювань. Діалогічне мовлення включає розмову двох учнів за словесно описаною вчителем уявною мовленнєвою ситуацією та мовленнєвим завданням на побутові теми, або із шкільного життя. Даю дітям кілька хвилин для обдумування. Слідкую, щоб діти використовували слова етикету, українські форми звертання, не перебивати співрозмовника, дотримуватись норм літературної вимови. Наприклад. При вивченні теми "займенники 1-ої особи однини і множини" пропоную дітям в парах розіграти діалог. Використовуючи займенники, за даним початком.
Зустрілися в небі якось дві хмаринки і почали розмову…
По дорозі до лісу зустрілися Василько і Володя…
Зимового дня Майка вирішила покататися на санках. І запросила свою подружку Улянку.
Отже, підводячи підсумки сказано можна стверджувати, що початкова ланка школи відіграє значну роль у формуванні в молодшого школяра повноцінної навчальної діяльності, одним з основних компонентів якої є рівень розвитку зв'язного мовлення - необхідної умови формування соціально-активної особистості.
К.Ушинський справедливо стверджував, що "бідність словника школяра породжує одноманітність мовлення і робить його незрозумілим для слухачів, бо він, школяр, не може змінити одне слово іншим, не може переставити дво слів, його мова знаходиться в ланцюгах тих рядків, які він завчив".
М повинні не забувати настанову учителя-практика, відомого педагога з світовим іменем, В.О.Сухомлинського, який вимагав від учителя початкових класів:
"Ваше завдання найважливіше - закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний, щоб учителям, які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про фундамент". (Сухомлинський В.О. т. ІІІ, с. 445).
Loading...

 
 

Цікаве