WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурна лінгвістика. Копенгагенська школа структуралізму ( глоссемантика) - Реферат

Структурна лінгвістика. Копенгагенська школа структуралізму ( глоссемантика) - Реферат

характерних ознак мови. Мова складається з :
змісту й вираження;
зв'язку між змістом і вираженням;
текста і системи;
співвідношення міжтекстом і системою;
розкладу мовних знаків на менші компоненти.
Розмежовуючи план змісту й план вираження в мові, Єльмелєв до плану вираження відносить зовнішній бік мови ( тобто звукову або іншу оболонку думки), до плану змісту - думку, яка висловлюється в мові. У план вираження виділяється субстанція та форма. Субстанція - це звуки, позамовний матеріал, який знаходиться за межами мови, форма - спосіб використання матеріалу в даній мові, сама мова, яка складається з пучків відношень. Форма виступає як щось постійне, як абстрактна автономна сутність, яка може реалізовуватись у різних субстанціях.Відповідність між змістом і вираженням не є прямою відповідністю між певними елементами одного й іншого плану, мовні знаки можуть розпадатися на дрібніші компоненти. У плані вираження такими компонентами знаків виступають фонеми, які Єльмелєв називає таксемами вираження, у плані змісту - фігури, неподільні далі одиниці змісту. Фігури в його розумінні виступають як певні елементарні значення, комбінація яких дає значення знакові.Так, у парі хлопчик-дівчинка виділяється фігура /стать/ ( чоловіча-жіноча), дівчинка-жінка фігура /вік/ (юний-зрілий) тощо.У кожній мові кількість фігур вираження не більше ніж 70-80, а кількість фігур змісту не набагато більше. "Отже, - відзначає Єльмелєв, - мова організована так, що за допомогою кількох фігур і завдяки їх усе новим і новим розміщенням може бути побудований легіон знаків. Якби мова не була такою, вона була б знаряддям, непридатним для виконання свого призначення" (35,305).
На думку Єльмелєва, ціле (мова) складається не з речей (елементів), а з відношень, тому наукове існування має не субстанція, а її внутрішні й зовнішні відношення. Для вираження цих відношень Єльмелєв використовує термін "функція".Функція встановлює залежність між виділеними частинами тексту, з якого в результаті аналізу отримується система. І в тексті, і в системі встановлюються три загальних типи глоссемантичних функцій, під які підводяться відношення між будь-якими одиницями плану вираження й плану змісту.
Двобічна залежність (інтердепенденція) - функція між двома елементами, які не існують один без одного: між іменником і дієсловом, підметом і присудком.
Однобічна залежність (детермінація), коли один елемент передбачає інший: прийменник біля передбачає родовий відмінок, але зворотньої залежності немає.
Вільна залежність (констеляція), при якій одни елемент може існувати без іншого : категорії особи й роду в російському дієслові.
Виокремлення функцій, а також фігур дає підставу Єльмелєву зробити висновок, що структура мови - це мережа залежностей, мережа функцій. Використання математичної залежності для вивчення відношень у мові спонукало глоссемантиків назвати свою теорію іманентною алгеброю мови. І хоча теорія глоссемантиків виявилась непридатною для вивчення матеріалу конкретних мов та їх зв'язків з позамовною дійсністю, спроба теоретично встановити всі можливі зв'язки й відношення в мові між будь-якими мовними одиницями виявилась плідною. Гранична формалізація мови започаткувала математичну лінгвістику й позитивно вплинула на подальшу розробку загальної теорії мови.
Дескриптивна лінгвістика в США або американський структуралізм
Дескриптивна ( або описова) лінгвістика виникла в США в 20-30х роках ХХст, у її витоків стояли видатні лінгвісти Франц Боас (1858-1942), Едуард Сепір (1884-1939) і Леонард Блумфілд ( 1887-1949). Оскільки своїми методологічними принципами й дослідними способами вона опирається на структурні принципи, то її розглядають як один з напрямків структуралізму. Американський структуралізм заснувався на кількох ідейних платформах, тому говорити про єдину школу можна лише умовно, виходячи з географічних і національних чинників.
Специфічною особливістю американського структуралізму, зумовленого принципами внутрішнього порядку й національними традиціями, є прагматична спрямованість лінгвістичних досліджень, пов'язана передусім з необхідністю вивчення мови американських індіанців. Ці мови важко було дослідити звичними методами аналізу, виробленими для європейських, оскільки індіанські мови мають особливі мовні категорії, вони не мають писемних пам'ятників, характеризуються особливою структурою речень.Тому головним завданням дескриптивної лінгвістики був опис. Така настанова лігнвістичного дослідження має все ж таки позитивний характер.
Теоретичні принципи американської структурної лінгвістики містяться в книгах Сепіра "Мова" (1921) і Блумфільда "Мова" (1933). Хоча американські мовознавці і кажуть про незалежний розвиток американського мовознавства, все ж таки така думка помилкова.Книга Блумфільда "Мова", яка в американському мовознавстві посідає таке саме місце як книга Соссюра "Курс загальної лінгвістики" в європейському, робить підсумок основних досягнень європейського мовознавства того періоду, і в поглядах американських мовознавців відчувається вплив європейських ідей.
Основоположники американського структуралізму на перший план висували фонологію, а фонологічний рівень, Блумфілд наприклад, вважав найважливішим. З ім'ям Блумфілда в американському мовознавстві пов'язана розробка рівней мови. Він вважав, що опис мови повинен починатися з найпростішого рівня - фонологічного, при якому визначаються всі фонеми й констатується, які сполуки фонем можливі. Наступним рівнем за зростанням складності є семантичний. Семантику він поділяє на граматику й лексику.
Праці Блумфілда стимулювали дослідження американських мовознавців у галузі структури лінгвістичних знань про мову. Так, один з послідовників Блумфілда Хоккет виділяє три центральні системи - морфологію, фонологію й морфонологію та дві периферійні - семантику й фонетику. Така структура приводить до того, що в американській практиці дескриптивізму залишаються тільки фонологічні й морфологічні дослідження. Зазначена концепція Хоккета зовсім не поділяється всіма американськими мовознавцями, бо американський структуралізм не становить єдиного цілого.
Ще один представник американського структуралізму, Боас народився й закінчив університет у Німеччині, збирався стати фахівцем у галузі фізіології, проте участь в арктичних експедиціях спонукала його розпочати вивчення ескімоських і індіанських мов. Загальнолінгвістичні погляди Боаса представлені у великій колективній праці "Посібник з мов американських індіанців" (1911-1922). У вступі до неї Боас показує непридатність методів аналізу, вироблених на матеріалі індоєвропейських мов, для вивчення й опису індіанських мов. В індіанських мовах представлені особливі мовні категорії, відмінні від звичних граматичних категорій, таких,наприклад, як слово й речення. Розмежувати слова й речення
Loading...

 
 

Цікаве