WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурна лінгвістика - Реферат

Структурна лінгвістика - Реферат

показує системність мови, досліджуючи фонологічні системи понад 100 мов. Тут же він вперше протиставив фонетику й фонологію та визначив їх завдання. В "Основах фонології" автор аналізує всі основні поняття нової науки: фонеми та її ознак, опозиції фонем, нейтралізації фонем, сполучення фонем та їх місце в системі мови. З появою книги Трубецького фонологія стає провідною дисципліною в Празькій функціональній школі, так само, як історична фонетика була головним полем діяльності і гордістю дослідження молодограматиків.
Принципи структурного й функціонального підходів празьки вчені намагались поширити й на вивчення проблем морфології й синтаксису. Морфологію вони розуміли як розділ теорії лінгвістичної номінації, тісно пов`язаної з функціонуванням слова, із системою форм слів та їх груп. Синтаксис розглядали як теорію синтагматичних способів, де вивчаються сполуки слів, які виникають у результаті синтагматичної діяльності. Протиставлення мови й мовлення в синтаксисі веде до розмежування речення й висловлювання. Один з напрямків функціонального синтаксису був представлений роботами Матезіуса, де він пропонує ідею актуального членування речення, яке співвідносить речення з контекстом ситуації і протиставлення його формальному граматичному членуванню. Інший напрямок функціональної граматики був розроблений Якобсоном. Він побудував систему граматичних опозицій мови, спираючись на поняття фонологічної опозиції й розрізнювальні ознаки фонеми Трубецького, оскільки визнавав принцип структурного ізоморфізму (подібності)між фонологічною й граматичною системами. Свою систему Якобсон використав при аналізуванні відмінкової системи російської мови, представляючи її як сукупність трьох розрізнювальних ознак, які утворюють загальне значення відмінка: 1) спрямованість - неспрямованість дії (спрямованість дії на предмет - знахідний, давальний і місцевий відмінки;відсутність спрямованості - називний, родовий та орудний відмінки); 2) об`ємність - необ`ємність дії (межа участі в дії та відсутність такої межі - родовий і місцевий відмінки); 3) переферійність - непереферійність дії (вказівка на другорядну роль у змісті висловлювання - давальний, орудний, місцевий відмінки; вказівка на головну роль - називний і знахідний відмінки). У центрі граматичної теорії Скалички - пошуки мінімальної одиниці, яка є основою граматичної системи. Він пропонує виділяти в слові не морфологічний (морфему), а граматичний елемент, вважаючи таким не морфему, а сему, яка одночасно є і функціональним, і формальним елементом.
З діяльністю Празького гуртка пов`язане підвищення інтересу до типологічного вивчення мов. На думку цих учених, розробка фонологічних і граматичних проблем, пов`язана з виділенням фонологічних і граматичних типів у мові, дає можливість для виявлення загальних закономірностей розвитку мов. Празьки лінгвісти у своїх дослідженнях показали, що іноді групи сусідніх мов мають спільні риси навіть у тому випадку, коли вони належать до генетично різних мовних сімей. На їх думку, такі географічно суміжні неспоріднені мови, які мають істотні спільні риси в синтаксичній, морфологічній або фонологічній структурах.ю утворюють мовний союз. Типовим прикладом мовного союзу є балканський мовний союз, до якого входять грецька, албанська, болгарська й румунська мови.
Празька школа структуралізму зробила значний внесок у розвиток мовознавства. Вироблені нею основні поняття фонології та принципи фонологічного опису мов, положення функціональної граматики, вчення про літературну мову й функціональні стилі, культуру мовлення, мовних союзах збагатили мовознавство новими підходами до вивчення мови.
Беззаперечною заслугою Празького гуртка перед світовим мовознавством є створення фонології як наукової дисципліни. В.Матезіус писав, що "плідність і гнучкість нового погляду перевіряється, передусім, на звуковому боці мови, і фонологія стає провідною дисципліною в галузі функціональної, а також структурної лінгвістики, так само, як історична фонетика стала головним полем діяльності й гордістю дослідження молодограматиків".
Принцип структурного й функціонального підходу представники ПЛГ намагались поширити й на вивчення проблем морфології та синтаксису. Морфологію вони розуміли як розділ теорії лінгвістичної номінації, яка протиставлялась синтаксису як теорії синтагматичних способів, що вивчають сполуки слів, які виникають у результаті синтагматичної діяльності. У синтаксисі протиставлення мови й мовлення веде до розмежування речення й висловлювання.
У цілому празькі мовознавці дуже дбали про лінгвістичну спадщину минулого. Матезіус писав, що функціональне мовознавство Празького лінгвістичного гуртка є повноправним спадкоємцем школи молодограматиків, порівняльний метод яких вони доповнили порівнянням неспоріднених мов.
Дослідження празьких мовознавців зробили вагомий внесок у сучасне мовознавство. Вироблені ними основні поняття фонології та фонетичного опису, розробка положень функціональної граматики, вивчення функціональних мов і стилів збагатили мовознавство новими підходами до вивчення мови.
Класичний період розвитку Празької лінгвістичної школи закінчився на початку Другої світової аійни. Проте лінгвістична теорія Празької школи ще й досі впливає на чеських лінгвістів, які розробляють методи структурної лінгвістики на матеріалі чеської й словацької мови.
ЛІТЕРАТУРА:
Геруцький Л. "Общее языкознание". Мінск, 2001р.
Реформатський А.А. "Введение в языкознание". - М., 2000р.
Березін К.С., Головін А.К. "Общее языкознание". - М., 2000р.
Головін А.К. "Введение в языкознание". - М., 1975р.
Кодухов К.В. "Введение в языкознание". - М., 1976р.
Зубкова Л.Г. "Язык как форма. Теория и история языкознания". - М., 1999р.
Гумбольдт фон В. "Избранные труды по языкознанию". - М.: Прогрес, 1984р.
Єьмслев Л. "Полегомены к теории языка// Новое в лингвистике". Вип.I , М.: Видавництво ін. літ., 1960р.
Жирмунський В.М. "Общее и германское языкознание". - Л.: Наука, 1976р.
Сепір Е. "Избранные труды по языкознанию и культурологии". - М.: Прогрес, 1993р.
Солнцев В.М. "Язык как системно-структурное образование". - М.: Наука, 1971р.
Сосюр Ф. "Труды по языкознанию". М.: Прогрес, 1977р.
Loading...

 
 

Цікаве