WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурна лінгвістика - Реферат

Структурна лінгвістика - Реферат

структурному вивченні мови належить синхронії; 6) статика й динаміка є такими станами мови, які співіснують; за рахунок статики балансується мова як система, динаміка забезпечує можливість змін у мові; 7) мова - самостійне явище з власними внутрішніми законами, вивчати її треба передусім з урахуванням внутрішньомовних чинників; 8) у дослідженні мови необхідно використовувати суворі, точні методи, які зближують лінгвістику з природознавчими науками. Один з напрямків структуралізму представлений Празьким лінгвістичним гуртком, або Празькою лінгвістичною школою.
2. Празький лінгвістичний гурток
(Празька школа функціональної лінгвістики)
Один із напрямків структуралізму, який виник у 1926 році й існував до 1952 року. Серед представників цього гурткатреба назвати В.Матезіуса, Б.Трнка, Б.Гавранка, Я.Мукаржовський, В.Скаличку, Й.Вахека тощо. Характерна особливість - тісний зв`язок із західноєвропейськими та російсікими вченими: Якобсоном, Трубецьким, Карцевським, Бюлером (Австрія), Блумфільдом (США), Мартіне (Франція) тощо.Теоретичні положення представників Празького гуртка були відображені в "Тезах Празького лінгвістичного гуртка" (1929). 1935 року гурток почав видавати журнал "Slovo o slovesnost", який і досі існує. Головні положення соссюрівської концепції мови в роботах празьких мовознавців були істотно переусвідомлені й у ряді випадків отримали подальший розвиток.
Так празькі лінгвісти заперечили соссюрівське протиставлення синхронії й діахронії. Разом з тим празьки мовознавці підкреслювали перевагу синхронічного аналізу, оскільки вивчення сучасного стану мов здається єдиним критерієм, який дає вичерпний матеріал і дозволяє скласти про мову безпосереднє уявлення.
Визнання тісного зв`язку синхронії та діахронії привело празьких мовознавців до цілої низки важливих положень. Засновник празького лінгвістичного гуртка В.Матезіус запропонував метод "аналітичного порівняння" мов, згідно з яким у синхронічному плані порівнюють лінгвістичні системи споріднених і неспоріднених мов з виявленням тенденції їх розвитку. Ці ідеї пізніше стали основою типологічного вивчення мов.
Празьки структуралісти прийняли і творчо опрацювали також соссюрівську концепцію мови й мовлення. Матезіус вважав мовлення безпосередньо даним, а мова, на його думку, має ідеальне буття й пізнається лише вдруге. Скаличка вважав, що мова - це об`єкт структурної граматики, а описова граматика фіксує факти мовлення. На фонологічному рівні сосююрівське розмежування мови й мовлення дуже детально розробив М.Трубецькой у книзі "Основи фонології".
Одним з найважливіших положень у концепції Празького лінгвістичного гуртка є поняття мовної функції. Поняття мовної функції у празбких лінгвістів базується на вченні німецького мовознавця К.Бюлера про мовні функції,яке міститься в книзі "Теорія мови. Структурна модель мови" (1934). На думку Бюлера, психічні здібності людини - думати, відчувати й висловлювати волю - спричинили 3 функції мови - комунікативну (функцію повідомлення), функцію вираження й функцію звертання. Цим функціям відповідають 3 типи висловлень - розповідний, окличний, спонукальний.
Функціональний підхід результативно використовували для дослідження проблем літературної мови й культури мовлення.
Учасники Празького гуртка визнали й розвинули далі в цілісну наукову концепцію ряд положень Ф. Де Соссюра й росийської лінгвістичної традиції, представлену в роботах І.Бодуена де Куртене, Ф.Фортунатова, О.Шахматова. багато положень лінгвістичної концепції Ф. Де Соссюра в діяльності Празького гуртка були трактовані інакше, переоцінені й переусвідомлені й у ряді випадків були далі розвинуті. Найповніше вираження загальнотеоретичної настанови ПЛГ знайшли в "Тезах", представлених І з`їзду cлов`янистів у 1929 р. Загальні положення в "Тезах" значною мірою пов`язані з конкретною проблематикою вивчення слов янських мов.
Уявлення про мову як функціональну систему знаходимо вже в перших рядках "Тез". З функціонального погляду "мова - це система засобів вираження, яка служить певній меті". Тут же підкреслюється і системний характер мови: "Жодне явище в мові не можна зрозуміти без урахування системи, до якої ця мова належить" (39, 123, ч. ІІ). Якщо у Соссюра "мова, яка розглядається в собі й для себе", є "єдиним і справжнім об`єктом лінгвістики", то представники ПЛГ наголошують на зв`язку мови з позамовною дійсністю, "без якої вона не має ані сенсу, ані права на існування". Празьки структуралісти визнають соціальну природу мови, зазначаючи, що "структура мови тісно пов`язана зі структурами навколо себе". У зв`язку з цим празьки мовознавці більше уваги приділяють вивченню структури літературної мови, яка, складаючись з кількох окремих систем, має яскраво виражений соціальний і функціоеальний характер. Багато уваги приділяють вони і відношенням мови до літератури, мистецтва, культури. Таке співвідносне вивчення структури мови походить з необхідності розглядати мовний знак у його реалізації, у відношенні до навколишньої дійсності. Найважливішою ознакою мовних систем празьки структуралісти вважали їх функціональне призначення, практичне використання, при цьому важливі не тільки відношення всередині мовної системи, але також і відношення мовної системи до позамовної дійсності.
Антиномія Соссюра про синхронію й діахронію в ПЛГ була трактована інакше. Вчені пропонують тезу про рівноправність синхронічного й діахронічного підходу до мови, вважаючи, що системний, структурний аналіз потрібний і в галузі діахронії. У цьому випадку треба робити не лише історичний або діахронічний опис змін мови, а й з`ясовувати системні причини цих змін. На думку празьких учених, діахронічні закони відрізняються в структурному мовознавстві від синхронічних лише тим, що вони обмежені в часі відносною хронологією й наводяться в історичній послідовності. Синхронія й діахронія в празькому структуралізмі не є незалежними галузями й аспектами вивчення мови, але взаємопроникають одна в одну.
Однією з головних заслуг Празького гуртка перед світовим мовознавством є створення фонології як наукової дисципліни. Найбільщ повно погляди на сутність фонологічних проблем висловлені в роботі М.Трубецького "Основи фонології" (1939). У цій книзі Трубецькой вперше
Loading...

 
 

Цікаве