WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурна лінгвістика - Реферат

Структурна лінгвістика - Реферат


Реферат на тему
Структурна лінгвістика
План
1.Передумови виникнення структуралізму
2. Празький лінгвістичний гурток
Література
Багато методологічних принципів мовознавства за своїм походженням, а іноді й за змістом, мають філософське забарвлення.Залежність від філософських течій далася взнаки й при виникненні структуральної лінгвістики як нового наукового напрямку. Переважно всі фундаментальні дослідження, які лежать в основі сучасного структуралізму, були зроблені наприкінці XIX- початку XX ст. Бурхливе зростання природознавчих наук (відкриття періодичної системи хімічних елементів Менделеєва, закон Менделя про розщеплення спадкоємних ознак батьків та їх нащадків, відкриття Ч.Дарвіна тощо) ввело в науку поняття дискретної структури матерії. Поняття фонеми й морфеми, введене в цей період, якраз і виражало стосовно мови те, що відображали атоми, молекули стосовно хімічних і фізичних явищ, неорганічної матерії.
У мовознавстві першим, хто на початку XX ст. Спробував встановити взаємні зв`язки між фактами мови, згрупувати їх і виявити внутрішні корелятивні відношення, синтезувати їх в єдине ціле, побудувати систему відповідних елементів і створити єдиний цілісний об`єкт дослідження, був відомий швейцарський мовознавець Фердинанд де Соссюр (1857-1913). Положення з його книги "Курс загальної лінгвістики" (1916), так вплинули на подальший розвиток структуралізму в мовознавстві, що, як сказав французький філолог Е.Бенвеніст, у наш час навряд чи знайдеться лінгвіст, який не був би чимось зобов`язаний Соссюру і навряд чи знайдеться теорія мови, в якій би не згадувалось його ім`я.
Головна заслуга Соссюра перед лінгвістикою ХХ ст. Полягає в тому, що він звернув увагу на необхідність вивчення мови як цілої, як такої, що складається із взаємозв`язаних і взаємозумовлених елементів.
Соссюр висунув важливе положення про системний характер мови, визначив мову як систему, яка підпорядковується своєму внутрішньому ладу, як сукупність взаємозалежних елементів, пов`язаних між собою відношеннями.
Одним з головних моментів у лінгвістичній теорії Соссюра є його вчення про цінність (значимість) лінгвістичного знака.
Важливим положенням теорії Соссюра є розмежування мови й мовлення. Мова й мовлення каже Соссюр, тісно пов`язані між собою й передбачають одне одне. Мова необхідна, щоб мовлення було зрозуміле, а мовлення, у свою чергу, необхідне, щоб встановилася мова. Таким чином, функціонування мови, на думку Соссюра, виявляється в мовленні, живе мовлення є формою існування й розвитку мови.
Заслуга Соссюра полягає в тому, що на початку ХХ ст. центральною проблемою мовознавства він зробив проблему цілісності мови, а суперечливі положення його широкої загальної теорії мови через 10 років стали теоретичною основою різних напрямків лінгвістичного структуралізму.
Термін "структуралізм" уперше було використано в 1939 році в статті голандського лінгвіста Х.Поса, хоча історичне коріння цього напрямку знаходимо в індійській мовознавчій традиції, у перших спробах суворого опису мови давньоіндійським ученим Паніні. У Середньовіччя цей напрямок виражається в загальній раціональній граматиці, пізніше - у роботах Р.Декарта та В.Лейбніца. На виникнення й формування структуралізму дуже вплинули ідеї Бодуена де Куртене, Ф.Ф.Фортунатова, Л.Блумфилда, М.Троцького, Л.Єльмслєва, Е.Сепіра, Ф. Де Соссюра тощо. У 20-40 рр. ХХ ст. виникають школи структуралізму, які відіграли значну роль у розробці його концепцій і методів: Празька лінгвістична школа, датський структуралізм (або глоссематика), дескриптивна лінгвістика в США. Помітний вплив на становлення структуралізму російської формальної школи в літературознавстві (Є.Поліванов, Л.Якубинський, Ю.Тинянов тощо).
Структуралізм виник передусім як заперечення молодограматизму з його увагою до історії та психології мови, з його емпіризмом. Виникнення структуралізму було зумовлене також розвитком науки, в яку широко проникає ідея елементів і структури. Поняття структури стає ще в середині ХХ ст. одним з найбільш популярних, при різному розумінні її в термінології різних наук. Зазвичай під структурою розуміють спосіб зв`язку між елементами відповідного явища. Поняття структури входить і в мовознавство, хоча й у різному трактуванні в різних напрямках структуралізму. В історії цього лінгвістичного напрямку виокремлюють кілька етапів. Перший етап розвитку структуралізму в мовознавстві (до 50-х рр. ХХ ст.) характеризувався підвищеною увагою до структури плану вираження в мові, який є більш доступним для безпосереднього спостереження та суворого опису. Це призводило до перебільшення ролі відношень між формальними елементами мовної системи, до ігнорування в ряді випадків самих елементів як мовної сущності, до абстрагування від змістового боку мови. У цей період надавалась перевага вивченню статики мовної системи, майже не досліджуються психологічні й соціальні чинники функціонування й варіативності мови, Другий етап (з 50-х рр.) структуралізму характеризується пильною увагою до вивчення плану змісту мови, до динаміки мовної системи. З 70-х рр. Починається третій етап у розвитку структуралізму. Структуралізм, розробивши до цього часу апарат суворого опису системи мови, припиняє існувати як відокремлений напрямок у мовознавстві. Методи й способи структуралізму починають використовувати в соціолінгвістиці, психолінгвістиці, порівняльно-історичному мовознавстві, що перестає протиставляти його як новим напрямкам, так і традиційному мовознавству.
Хоча школи структуралізму мають різні погляди на деякі досить суттєві питання щодо дослідження мови, їх єднає спільна концептуальна платформа, сутність якої можна виразити такими тезами: 1) мова - це системно-структурне утворення, в якому всі його одиниці пов`язані між собою різними відношеннями; 2) мова - це система знаків, співвідносних з іншими символічними системами в межах спільної для них дисципліни - семіотики; 3) при вивченні будь-якої природної мови варто розрізняти мову й мовлення; 4) в основі мовної системи універсальні відношення - синтагматичні й парагматичні зв`язки між одиницями мови на всіх їх рівнях; 5) мова може досліджуватися з двох поглядів - синхронічного й діахронічного, пріоритет при
Loading...

 
 

Цікаве