WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лінгвістичні школи 20-го століття - Реферат

Лінгвістичні школи 20-го століття - Реферат


Реферат на тему
Лінгвістичні школи 20-го століття
Усі школи 20-го століття сформувались у критиці щодо молодограматизму в його класичній формі. Виникає цілий ряд шкіл під гаслом антимолодограматизму. Школа естетизму Карла Фосслера (1872 - 1949), неолінгвістика Джуліо Бертоні (1878 - 1942).
Школа "Слова та речі" вже своєю назвою говорить про зміст і напрям дослідної роботи. Основну проблему становить питання співвідношення слів, мовних одиниць і предметів, які слова позначають. У цілому ця проблема не нова. Ще у філософії давніх греків це питання активно обговорювалося. "Суперечка про правильність слів-найменувань". А потім протягом усього періоду розвитку мовознавства - це питання виникало в тій чи іншій формі. Засновники цієї школи ("Слова та речі") - австрійці за походженням Рудольф Мерингер (1859 - 1931) і Гуго Шухардт (1842 - 1928). Мерингер виховувся на ідеях молодограматизму й сам був представником молодограматичної школи, але все ж таки на зламі століття дійшов висновку, що межі, визначені молодограматизмом, занадто вузькі. Прийшов час розширити проблематику лінгвістичних досліджень. Лінгвістика не може більше замикатися в порівняльній граматиці, вона має контактувати з іншими науками. До початку 20-го ст. Мерингер остаточно утвердився в цих своїх поглядах, і, щоб довести до лінгвістичної аудиторії це своє кредо, він опублікував велику статтю "Слова та речі". Ця стаття була своєрідною заявкою на щось нове, що мало з'явитися в мовознавстві. Мейер Любке , заснувавши журнал з такою самою назвою, зробив заявку на становлення нової школи в мовознавстві.
Постулати нового напрямку такі: сам напрямок оцінювався як культурно-історічний. Мовознавство оголошувалося частиною науки про людську культуру, тобто історія мовознавства нерозривно пов'язана з історію культури в аспекті зв'язку слів з речами, які є частиною людської культури.
Надалі жодної науки про мову без науки про речі не повинно бути. Під речами треба розуміти не лише предмети як такі, а взагалі всі ідеї, які народжуються в суспільстві й виражаються словами. Зі зміною культури змінюють свої значення й слова - це теза школи. Кожне пояснення семантичних змін повинно ґрунтуватися на цьому факті.
Наступний постулат стверджує: мовознавству не варто встановлювати якість жорсткі просторові й часові межі. На думку школи "Слова та речі", лінгвістика повинна досліджувати контакти індоєвропейців з не-індоєвропейцями. Проте все це не значить, що має припинитися работа з реконструкції прамови. Вона залишається однією з найважливіших проблем. Але досі реконструкція забезпечувалась системою звукових відповідностей, а тепер вона забезпечується й аналізом історії значень у зв'язку з історією відповідних реалій.
Одним з положень проголошується постулат про широку співпрацю з іншими науками, тобто, передусім з історією, археологією, палеонтологією, географією, соціологією. Культурно-історичний метод має поєднуватися з методом семантичним і соціологічним. Ще один важливий постулат: як і молодограматики, школа "Слова та речі" закликає вийти на "польову роботу", тобто вивчати живі мови. Треба спостерігати, чути, бачити.
На сторінках журналу "Слова та речі" друкуються не лише мовознавці, але й представники ін. наук . Усе , що там публікувалося, було не рівнозначне. Можна розділити всі праці на три групи досліджень.
1а група - економічні дослідження. Це безпосередньо лінгвістичні дослідження. Етимологія, як така, отримала свою інтерпретацію. Наукову основу етимологія отримала лише в ХІХ ст. у зв'язку з діяльністю молодограматиків. Етимологічні відповідності позбавляються свавілля, бо вимагається дотримання фонетичних відповідностей. Але представники школи "Слова та речі" вносили в етимологію свій постулат (який, між іншим, не є новим). "Етимологія має спиратися однаковою мірою на два принципи: на принцип фонетичних відповідностей і на принцип семантичних відповідностей". Причому семантичні принципи вони вважали головними. Виникає запекла полеміка навколо цього принципу. Семантичні відповідності - більш хитка основа, ніж фонетичні. Якщо фонетичних відповідностей немає, треба вилучати слово з даного гнізда. Молодограматики взагалі вважали, що залучення семантики - це спекулятивна операція.
2а група досліджень мала характер опису різних реалій, речей, які на перший погляд прямого відношення до лінгвістики не мають, але за настановою цієї школи такі дослідження були потрібні.
3а група досліджень - це описи змішаного характеру. Вони містили описи і речей, і слів. Проте вони дуже пістряві й різнопланові. Особливо багато цей журнал публікував статей, присвячених опису інструментів, пристроїв у побуті, опису будівель, лазень, сараїв тощо. Сам Мерингер дуже ретельно досліджує будинок на Балканах, у Німеччині, у найрізноманітніших районах і порівнює ці дослідження між собою. Це була надзвичайно цікава й інколи дуже плідна спроба встановити, який зв'язок існує між словами та предметами в різних географічних ареалах. Така пильна увага до речей давала іноді гарні результати для етимологічних досліджень.
Спочатку Мерингер старанно вивчив всі способи побудови огорожі, потім стінок споруд і на такій підставі вивів цікаву етимологію слова die Wand, яке походить від дієслова winde - плести. Це цілком наукова обґрунтована дуже відома етимологія. Проте було багато й суперечливих етимологій, тому що вони не завжди були узгоджені з фонетичними відповідностями, тобто в цьому були свої плюси й мінуси.
Але якщо в цілому оцінювати факт появи цієї школи, до нього треба ставитися так: поява нових принципів свідчить про кризу, яка почалась в молодограматичному напрямку в ХХ ст..
Семантика не є тією галуззю, яку досліджували молодограматики, і повстало питання про включення семантики в актив лінгвістичних досліджень. Те, що запропонувала ця школа, було одним із закономірних шляхів, але очевидні недоліки цієї школи. Фактично мовознавство розчинилося в матеріальній культурі суспільства. Мовознавство затуляли інші дисципліни. З іншого боку, за задумом засновників школи, мовознавство мало вирішувати питання інших наук. На думку Потебні, "є близькі значення слів, і є дальні. Так справа лінгвістики - вивчати близькі значення, інакше лінгвістика втратить свої межі і перетвориться на науку про все".
Діалектологія та лінгвістична географія
Дослідження в галузі діалектології почались набагато раніше ХХ ст. Їх можна віднести до кінця ХVІІ ст. Але більшість праць з'явилась у ХІХ ст. особливо діалектологія стимулюється молодограматиками. І далі протягом усього ХХ ст. діалектологія не переривається. З приводу того, де зародилась діалектологія, існує багато думок. До цього питання не можна підходити спрощено. У книзі Жирмудського "Німецька діалектологія" наголошується, що виникнення наукової діалектології пов'язане з Німеччиною і не випадково, бо там був підготовлений достатній науковий фундамент у галузі мовознавства. Підтвердження цього - книга Шмеллера "Діалекти Баварії вграматичному аспекті" (початок ХІХ ст.)Той опис діалектів який
Loading...

 
 

Цікаве