WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Натуралізм в мовознавстві. Натуралістична концепція А. Шлейхера. (Класифікація мов по Шлейхеру. Лінгвістична система В. фон Гумбольдта) - Реферат

Натуралізм в мовознавстві. Натуралістична концепція А. Шлейхера. (Класифікація мов по Шлейхеру. Лінгвістична система В. фон Гумбольдта) - Реферат

період звуки мови "зношуються", виникають різноманітні асиміляції, звукові викривлення, зникає багатство форм, проявляється тенденція до спрощення. Після видалення творчого духу з мови на нього починають впливати фізичні закони, мова лише відтворюється, дряхліє, її виродження стає все більш помітним.
Таким чином, заслугою натуралістичного напрямку в мовознавстві є порівняння мови з живим організмом, що сприяло ствердженню системного погляду на мову, як об'єкт, що володіє власною структурою і законами свого розвитку, до яких застосовні точні методи природних наук. Шлейхер сформулював і висунув ряд наукових положень, які згодом були підхоплені лінгвістичними напрямками: проблема мовної типології, проблема прамови і родовідного дерева індоєвропейських мов, питання про генетичне і географічне варіювання мов. Біологічний підхід до мови знаходить свій подальший розвиток у сучасному мовознавстві, дослідженнях природи структурного ізоморфізму генетичного коду і природної мови.
Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта
Ім'я Гумбольдта знаменує собою появу загального мовознавства. Це ім'я, яке прикрашає мовознавство першої половини 19 століття. Гумбольдта неможливо віднести до жодної лінгвістичної школи. Він має абсолютно особливе положення. Від нього починається абсолютно інша лінія в мовознавстві. Сама його лінгвістична система є якісно новим етапом в розвитку науки про мову. Вперше в історії мовознавства він використовує всі знання, які мала в своєму розпорядженні лінгвістична наука того часу. Він зміг створити дуже струнку теорію, обґрунтувавши багато теоретичних питань: внутрішній склад мови, зв'язок мови з мисленням і суспільне функціонування організму мови. Всі ці питання складають проблематику мовознавства і сьогодні. Він був дуже освіченою людиною, займався державною діяльністю. Завдяки своїм фундаментальним знанням, він прийшов до лінгвістики. Володів величезною кількістю мов. Він сам об'їздив всі кути земної кулі і міг сам перевірити всі знання, що були в його розпорядженні. Гумбольдт чудово орієнтувався в тому, як розвивається порівняльно-історичне мовознавство. Він листувався з Боппом, Гріммом. Він високо оцінював успіхи порівняльно-історичного мовознавства, але вважав, що крім збирання і осмислення фактів мов, потрібно замислитися над загальними проблемами. Він став засновником загального мовознавства або основним філософом мови.
Концепція системи мови висловлена в одній праці, що містить три томи і що вийшла в 40-е роки 19 століття "Про мову каві на острові Ява". Перший том є теоретичним вступом, який має власний заголовок і який було потім видано окремою книгою "Про відмінності в будові людських мов і про вплив цих відмінностей на духовний розвиток людства". Цей вступ складає понад 400 сторінок. Саме він відображає концепцію мовознавства Гумбольдта. Гумбольдт має велику кількість праць, конкретних лінгвістичних робіт, що торкаються проблем окремих мов. Список його робіт починається з докладу в Берлінській АН "Про порівняння вивчених мов, стосовно різних етапів їх розвитку". Цей доклад цікавий тим, що тут охоплюється велика кількість мов. Висловлюється думка про необхідність типологічного підходу до вивчення мов. Зазначено опорні моменти, які повинні братися до уваги при типологічному вивченні мов.
Він набагато випередив можливості свого часу і передбачив, в якому напрямку буде розвиватися лінгвістика в майбутньому. Він вважав, що в мовознавстві разом із порівняльно-історичною можуть існувати інші області, які розвиватимуться за іншими методами.
В цьому докладі Гумбольдт намітив круг лінгвістичної проблематики, обкреслив межі лінгвістики.
А вінцем його діяльності є вже згадана праця "Про мову каві на острові Ява". Гумбольдт представив мови враховуючи розвиток їх ладу як основи для розвитку людського духу і показав їх взаємний вплив.
Коли йдеться про теоретичну концепцію Гумбольдта, то часто сперечаються про те, до яких філософських побудов примикає його теоретична концепція. В першу чергу називають ідеалістичну філософію Канта. Вважається, що основні теоретичні посилки філософії Канта прямо і безпосередньо відображені в теорії мови Гумбольдта. Антиномії Канта. Спроба розуму дати теоретичну відповідь на питання про те, що таке світ призводить до відповідей - формулювань, які виявляються суперечливими.
Це і є вчення Канта про антиномії чистого розуму. У Гумбольдта спроба розуму відповісти на питання, що таке мова, призводить до суперечливих відповідей. Тут простежується паралелізм теорії Гумбольдта з філософією Канта.
Суперечливі властивості мови Гумбольдт намагається сформулювати у вигляді антиномій, тобто суперечностей між двома положеннями, що взаємо виключають одне одного, кожне з яких визнається доказовим. До найважливіших антиномій мови В. фон Гумбольдта відносяться наступні.
Антиномія мови як діяльності і як продукту діяльності. По своєму єству мова є вираз діяльності духу, він не "продукт діяльності (ergon), а діяльність (energeia)". На думку Гумбольдта, мову не можна представляти раз і назавжди готовим матеріалом, який можна перечитати у всій його кількості і засвоїти мало-помалу: його слід представляти тим, що вічно відроджується за певними законами. Мова є щось постійне і в кожний даний момент скороминуще. З іншого боку, кожне покоління отримує від попереднього мову вже в готовому вигляді як результат, продукт діяльності народного духу. В цих готових формах міститься все для оновлення мови і вічного руху духу в результаті людської творчості.
Антиномія мови і мислення. Гумбольдт всіляко підкреслює нерозривну єдність мови і мислення: мова є орган, який створює думку; мова прагне перетворити звук на висловлювання думки; без мови неможливе утворення понять; слово є індивідуальна фізіономія поняття; слово є єдністю звуку і поняття і т. ін. Разом з тим дух людини, який втілився в поняття, постійно прагне звільнитися від уз мови, оскільки слова утрудняють внутрішню свободу духу, думки, ставлячи їх в певні рамки.
Антиномія об'єктивного і суб'єктивного в мові. По Гумбольдту, мова по відношенню до пізнаваного суб'єктивна, по відношенню до людини вона об'єктивна. Мова має самостійне буття, по суті вона не залежить від окремих осіб, хоча дійсне життя і отримує лише у вживанні її людьми. Мова належить мені, зазначає Гумбольдт, тому що я відтворюю її власною діяльністю.
ЛІТЕРАТУРА:
Геруцький Л. "Общееязыкознание". Мінск, 2001р.
Реформатський А.А. "Введение в языкознание". - М., 2000р.
Березін К.С., Головін А.К. "Общее языкознание". - М., 2000р.
Головін А.К. "Введение в языкознание". - М., 1975р.
Кодухов К.В. "Введение в языкознание". - М., 1976р.
Зубкова Л.Г. "Язык как форма. Теория и история языкознания". - М., 1999р.
Гумбольдт фон В. "Избранные труды по языкознанию". - М.: Прогрес, 1984р.
Єьмслев Л. "Полегомены к теории языка// Новое в лингвистике". Вип.I , М.: Видавництво ін. літ., 1960р.
Жирмунський В.М. "Общее и германское языкознание". - Л.: Наука, 1976р.
Сепір Е. "Избранные труды по языкознанию и культурологии". - М.: Прогрес, 1993р.
Солнцев В.М. "Язык как системно-структурное образование". - М.: Наука, 1971р.
Сосюр Ф. "Труды по языкознанию". М.: Прогрес, 1977р.
Loading...

 
 

Цікаве