WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Різні аспекти мовознавства XVIII століття. Виникнення порівняльного історичного мовознавства - Реферат

Різні аспекти мовознавства XVIII століття. Виникнення порівняльного історичного мовознавства - Реферат


Реферат на тему
Різні аспекти мовознавства XVIII століття. Виникнення порівняльного історичного мовознавства.
1-Й АСПЕКТ:
18 століття в області мовознавства цікаве постановкою деяких загальних питань лінгвістики, особливо питанням про походження мови. Якщо раніше ідея божественного походження мови користувалася великою популярністю, то тепер автори намагаються затвердити людину творцем мови. З такою ідеєю виступає Ж.-Ж. Руссо. Він розробляє теорію "суспільного договору". Суть її в тім, що люди домовилися між собою, як люди називатимуть предмети і т.п. і створили собі мову. Ця теорія прогресивна тим, що ліквідовує божественне походження мови, підкреслюючи соціальну роль і характер мови. Аналогічну точку зору виказав і А. Сміт.
Разом з цією теорією існувала інша теорія, створена представником німецького романтизму Хердером. Згідно його концепції, джерела походження мови слід шукати в потребах внутрішнього світу людини. Хердер написав трактат "Міркування про походження мови". Мислення, в творі Хердера потрактує, не як суспільна свідомість, а як індивідуальна свідомість.
2-Й АСПЕКТ:
Зв'язок мови з мисленням потрактує в аспекті індивідуального. Здатність говорити й мислити вважається природженою здатністю людини. Ці ідеї німецького романтизму згодом вплинули на знамениту концепцію філософії мови В. фон Гумбольдта.
Відомою фігурою цього часу був філолог, філософ Бернгарді, що жив у 18-му - початку 19-го століть. Він написав працю "Вчення про мову", завершальний етап доісторичного мовознавства. "Ця концепція поєднує філософію мови з власне граматикою.
З початком географічних відкриттів, розширенням зв'язків між народами, робота по виявленню нових мов не припинялася. З'являлися описи цих мов. Вже в XVI столітті був опис деяких індіанських мов, про які ми знаємо мало і тепер. Місіонери, крім того, що вели словники (глосарії), створювали ще й місіонерські граматики.
3-Й АСПЕКТ:
Зародження лексикографії можна віднести до 18 століття. Це не була ще наука із строго обґрунтованими науковими принципами. Лексикографічна робота, носила широкий розмах і намагалася дати зіставлення великих списків слів в різних мовах. Виходять знамениті словники.
В Росії вийшов словник Палласа (4 том). 276 мов було включено в цей каталог. До кінця 18 століття з'являється 2-е видання цього словника під назвою "Порівняльний словник всіх мов і говорів".
Цікава робота в цьому плані була виконана іспанським місіонером Ервас-і-Пандура в яку входили 300 мов; в ній порівнюються і граматичні елементи деяких мов. Ще більш знаменитим твором кінця 18 століття є фундаментальна праця німецьких учених Аделунга і Фатера "Мітрідат або загальне мовознавство". Тут береться "Отче наш" і перекладається на 500 мов світу. Вважається, що в цьому словнику ще більше помилок, ніж в інших, але тут була ціль виявити відповідність між живими мовами. Проте текст молитви суворо канонічний і не відображає живу мову. В цьому відношенні досвід був би більш вдалим, якби був узятий інший текст. Однак, всі ці досліди мали велике значення для розвитку мовознавства.
4-Й АСПЕКТ.
У зв'язку з 18 століттям у багатьох дослідників виникає думка про спорідненість мов, (Скалігери), але на початку 18 століття в Голландії з'являються роботи вченого на прізвище Тен-К?те. Об'єктом його дослідження служать германські мови (готська, німецька, голландська, англійська, ісландська). Праця присвячена обґрунтовуванню спорідненості германських мов. В "Російській граматиці" Ломоносова проводиться перевірка схожості слов'янських мов. Висловлюється ідея про близькість слов'янських мов із германськими й балтійськими.
Відкриття санскриту
Коли говорять про три передумови виникнення порівняльного історичного мовознавства, то однією з них є відкриття санскриту.
В якості 2-й і 3-й передумов Звягінцев, наприклад, називає проникнення принципу історизму в науку і німецький романтизм. Проте 3-ій принцип признають не всі.
Те, що пов'язано з відкриттям санскриту слід вважати 5-им аспектом у розвитку мовознавства 18 століття.
В кінці 16 століття італійський дослідник Соссеті, довгий час живе в східній Індії, в своїх листах звертає увагу на риси схожості числівників в італійській, латинській мовах і санскриті. Детальне знайомство з санскритом відбувається майже через 200 років, в 18 столітті. Французький місіонер Керду хотів довести не випадковість цих збігів. Зауваження Керду були цікаві, але остаточне відкриття санскриту пов'язано з ім'ям англійського вченого Джоунса. Джоунс організував в Калькутті азіатське королівське суспільство по вивченню стародавніх рукописів. Він відкрив в цих рукописах санскрит.
У результаті він доповів, що відкрита ним "мова володіє дивною структурою, досконаліша за грецьку, більш багата, ніж латинська мова і більш витончена, ніж обидві ці мови. А що до коренів і граматичних форм, то вона дуже, дуже близька до цих мов. Близькість настільки очевидна, що жоден філолог, вивчаючий їх, не може не прийти до висновку про те, що вони вийшли з одного і того ж джерела."
Тільки на початку 19 століття з`явився жвавий інтерес до санскриту. Було виявлено декілька різновидів санскриту. Разом із старою індійською класичною мовою, об'єктом уваги стає і більш стародавній ведичний санскрит. Були відкриті пракрити, мови більш низьких станів. Була відкрита мова п?лі на Цейлоні.
Але вікном у санскрит стала книга Фрідріха Шлегеля під назвою "Про мову та мудрість індусів". Сам Шлегель в деталях вивчив все, що пов'язано з санскритом. В книзі Шлегеля багато цікавого. Разом із описом форм санскриту, Шлегель спробував вийти в порівняльну граматику. Заслуга Шлегеля полягає вже в самому введенні терміну "порівняльний", запозиченого ним із порівняльної анатомії. Він припустив, що санскрит, оскільки він є досконалішою мовою, є джерелом походження грецької, латинської та інших стародавніх європейських мов.
Виникнення порівняльного історичного мовознавства
Виникнення порівняльного історичного мовознавства відноситься до 1-ої чверті 19 століття. В лінгвістиці є тенденція рахувати це початком наукового мовознавства.
Порівняльне історичне мовознавство стає основним напрямком розвитку лінгвістичної науки аж до 20 століття, тобто це по суті вся лінгвістика 19 століття. І лише в 20 столітті починають складатися різні аспекти мовознавства. В створенні і розробці його основ брали участь мовознавці різних країн, але відносно історичного мовознавства це вважається досягненням німців, що, напевне, пов'язано з тим, що німецькі мовознавці є авторами найвидатніших фундаментальних праць, які і до цих пір активно вивчаються. Тому порівняльне історичне мовознавство іменують ще німецькою лінгвістикою. Порівняльне історичне мовознавство створювалося на базі індоєвропейських мов, які називалися індогерманськими.
Основоположники порівняльного історичного мовознавства
Усяка наука, щоб існувати, повинна мати суворо науково обґрунтований методдослідження. З цього, по суті, починається наука. Порівняльне історичне мовознавство починається з порівняльного історичного методу. Вони нерозривно зв'язані.
До числа основоположників відносяться: німецький
Loading...

 
 

Цікаве