WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Мовознавство — екскурс в історію науки про мову. Античне мовознавство - Реферат

Мовознавство — екскурс в історію науки про мову. Античне мовознавство - Реферат

сотень знаків, і тим більше з логографiчним, вимагаючим багатьох тисяч і навіть десятків тисяч знаків, виявилося згодом достатньо конкурентоздатним.Воно послужило прототипом більшості подальших систем листа.
В самій Передній Азії воно з'явилося - шляхом арамійського скоропису - основою для формування листа єврейського (в різних його варіантах), пальмiрського (з різнимивідгалуженнями), набатейського (продовженням якого виявилося арабське).
На Сході, також через посредство арамійського скоропису, воно було джерелом багатьох алфавітів в Еламэ, Персії (письмо пехлевийськое, авестийськое), в Індії і в контактуючих з нею державах (письио кхароштхи і брахми, що став прототипом для листа маурья, кушанського, гупта, нагари, деванагари, Тибету, непалського, бенгальського, ассамського, тагальського, а також для листа випалини і висхідних до нього бірманського, сингальського, кхмерського, лаосського, таi, для кадамби,що дала основу для письма грантха, Таміла, кави, яванця, батакського, лампонг, реджанг), в Центральній Азії і Сибірі (письмо хорезмийськое, согдийськое, уйгурськое, орхонськое, монгольське, маньчжурське, ойратськое, бурятське) і в багатьох державах Південно-східної Азії. На Заході до нього сходять ряд східних і західних варіантів зародився в 9-8 сс. до н.е. грецького листа, який вперше включив до складу алфавіту особливі знаки для голосних і у свою чергу став прототипом для багатьох алфавітів в Європі і за його межами (зокрема листи етруського, латинського, рунічного, провансальського, сучасного ірландського, італійського, іспанського, португальського, французького, англійського, німецького, шведського, датського, норвезького, ісландського, чеського, польського, хорватського, угорського, фінського, естонського, латиського, литовського і т.д.; далі, листа коптського, готського, славяно-глаголiчеського, славяно-кирилічного, сучасного російського, українського, білоруського, болгарського, сербського і т.д.; в деякій мірі листи вірменського і грузинського).
Разом з листом Фінікії розповсюдження отримали деякі інші західно-семітські графічні системи. В 9-8 сс. до н.е. вони послужили формуванню ряду малоазiйських алфавітів: фрiгiйського, мiзiйського, лiдiйського, "паралiдiйського", карiйського, "паракарiйського", лiкiйського, сiдетського. До західно-семітських джерел сходять також графічні системи мов ефіопського і амхарського.
Створення і розповсюдження письма з'явилося найважливішою заслугою народів стародавнього Близького Сходу перед людською цивілізацією.
Не можна не відзначити, що робота із створення і вдосконалення графічних систем, по навчанню мистецтву листа і читання активізувала процес аналізу і інвентаризації мовних одиниць, перш за все слів. В Єгипті, Вавілоні, у хеттiв, у Фінікії і Угарітэ складається обширна лексикографічна практика. Створюються (перш за все для мети навчання писарів-адміністраторів) словники одномовні і багатомовні (шумерсько-аккадскi, шумерсько-аккадсько-хеттськi, шумерсько-аккадсько-хуррiтськi і т.п.), тематичні, синонімічні, тямущі і т.д. Вавілоняни (а під їх впливом і хети) починають включати в словники фразеологiзми і зразки пропозицій, інформацію про словотворчі зв'язки слів і про особливості формоутворення слів.
У вавілонян з'являються перші граматичні таблиці (парадигми форм слова і навіть форм пропозиції). Є непрямі свідоцтва про розробку фiнiкiянами понять класів слів і про створення ними термінів для окремих морфологічних форм дієслова. Зароджуються, таким чином, перші теоретичні уявлення про лад мови.
Високого рівня розвитку (в умовах інтенсивних міжетнічних контактів) досягає мистецтво письмового і усного перекладу (особливо у хеттiв). Та все ж на стародавньому Близькому Сході, при високо розвинутій лінгвістичній практиці і багатстві емпіричних спостережень, при дуже високо розвинутій літературі, при безлічі вірних інтуїтивних припущень і зачатків парадигматичного аналізу, ще не склалася цілісна система теоретичного лінгвістичного знання і мовознавчої традиції, що відповідно сформувалася, що знаходить своє пояснення в неопрацьованості філософського і теоретичного способів пізнання миру.
Активні і всесторонні контакти стародавніх греків, а потім і римлян з народами Близького Сходу надали безумовний вплив на становлення грецької і римської культур. Завдяки тривалим зв'язкам з єгиптянами, фiнiкiянами, сірійцями, іудеями і іншими етносами цього ареалу греки і римляни добре знали близькосхідну науку, культуру і міфологію, зокрема єгипетські міфи про божественних творців мови і листа (букв), про покровителів листа і рахунку. Вони запозичили деяких персонажів з близькосхідних міфологічних систем в свій пантеон богів. Запозичення ж у фiнiкiян алфавіту є найнаочнішим матеріальним свідоцтвом таких контактів. Староіндійському мовознавству властиві наступні риси:
1) Підхід до вивчення мови диктувався практичними задачами
2) Вся лінгвістика стародавніх індусів носить дескриптивний характер. (Отже, прообразом сучасної американської дескриптивної лінгвістики є мовознавство стародавніх індусів).
Індія - країна з надзвичайно сильною релігією і релігійною філософією, з одного боку. В - других Індія дуже багатомовна країна. Ці дві обставини визначили прагматичний характер староіндійської лінгвістики. Веді- стародавні гімни були написані на ведiческом санскриті. Мова ця з часом ставала незрозумілою. Він все більше і більше відрізнявся від розмовних мов, називалися пракрiти. Відмінності ставали на стільки значними, що вони утрудняли використовування цих гімнів в ритуальних процедурах. Йшлося про усне відтворення цих гімнів. Для того, щоб вони зрозуміли потрібний було створювати коментарі до них. Потрібно було вивчати санскрит. Йшлося про пояснення і опис санскриту. Фонетика і граматика отримали щонайвищий розвиток в староіндійському мовознавстві. Видатним граматистом стародавньої Індії був Паніні. В IV в. до н.е. він створив знаменитий трактат по граматиці "Граматика Паніні". Вона розкриває всі особливості граматичної будови санскриту. Граматика Паніні складається з 8 книг і містить 4 томи правил. Написаний трактат у віршованій формі і разом з тим в лаконічній формі, тому що він був призначений для використовування в усній мові. Це був суто практичний трактат. Всі правила в ньому
Loading...

 
 

Цікаве