WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Слово, його лексичне значення. Зміни лексичного значення слів - Реферат

Слово, його лексичне значення. Зміни лексичного значення слів - Реферат

ТЕМА: "СЛОВО, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
ЗМІНИ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СЛІВ".
Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів з тем, вивчених у школі, розвивати логічне мислення, вміння користуватися довідковою літературою(словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.
Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок. Урок - практикум.
Обладнання: тлумачні словники.
Лексикологія (гр.сл. - словесний, словниковий; учення) - розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови.
Лексика - одна з основних складових мови, найменш консервативний елемент мовної системи (найбільш консервативна - фонетика. У лексиці інше. Одні слова виходять з ужитку, а ніші там з'являються. Одним із розділів мовознавства є лексикологія. У лексикології слово вивчається не лише саме по собі, а й у певному зв'язку з іншими словами. Лексикологія досліджує словниковий склад мови з погляду походження, з історичної точки зору, у плані вживання.
Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожний звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово - це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова - його звукова оболонка, внутрішній бік - значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка - форма, значення слова - його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми і змісту.
За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан тощо. Тому основна функція слова в мові - називна, або номінативна.
Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не лишається абсолютно незмінним. Згодом слово може змінити значення, набути нового (дружина, санітарні дружина, добровільна дружина і т.д.).
Однозначні й багатозначні слова. Пряме и переносне значення.
У мові є слова, зміст яких зводиться до називання якогось одного поняття, ознаки чи явища дійсності. Такі слова, що мають лише одне значення називаються однозначними у кожній мові є слова, які мають кілька значень. Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією (гр. слово - багато, знак). Слово, первісне однозначне, поступово може набути нових значень. Основне, вихідне значення називається прямо, решта значень того самого слова переносні. Пряме значення ще називають первинним. Воно частіше пов'язане з контекстом.
Непрямі, переносні значення багатозначного слова ще називають вторинним.
Багатозначність у мові розвивається поступово у процесі розвитку мови.
Переносність значення слова є усталеною закономірністю мови. Переносне вживання слів особливо поширене у художньому та розмовному стилях.
Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію.
Омоніми
Омоніми (гр. сл. - однаковий, ім'я) - це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням. У лексикології розрізняють омоніми лексичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні.
Лексичні - різні за значенням і однакові за звучанням.
Синтаксичні - один з яких є словом, а другий словосполученням (потри - по три, сонце - сон це, цеглина - це глина).
Словотворчі - це однакові звукові комплекси, що виникають при творенні похідних від різних за звучанням слів (засипати від спати і засипати від сипати).
Морфологічні - це однакові звукові комплекси, що утворюються при відмінюванні та дієвідмінюванні.
У контексті омоніми виконують стилістичні функції, зокрема використовуються як засіб створення дотепів, каламбурів образності вислову.
Антоніми
Антоніми - (гр. сл. - проти, ім'я), - слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття. Вживання антонімів робить мовлення виразнішим і багатішим нашої мови, яка потребує до себе спеціальної уваги, постійного звірення зі словниками, повсякчасного поновлення в пам'яті значення потрібних для роботи найменувань.
Термінологія (гр. сл. - божество меж, кордонів, слово) - розділ лексики, що охоплює терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, суспільного життя. Найпоширенішим способом творення термінів є афіксація. Творяться терміни і шляхом абревіації. Серед термінів переживають іменники, прикметники, рідше - прислівники.
Професіоналізми
Це слова або вислови, властиві мові певної вузької професійної групи людей, поставлених в особливі умови життя. Більшість професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні. Професіоналізми розширюють мовний словник. Застосовують в усному мовленні людей певної професії. У писемній формі вони вживаються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки та виробництва.
Використовують ще застарілі слова, які збереглися в певних видах ділових паперів. Це слова типу (священний, благотворний) гласність, воєдино, глава уряду, ваше високопревосходительство і т.ін.).
Емоційна лексика для ділових текстів загалом не властива. Але може вживатися в деяких проектах резолюції, звітах та ін. Знаємо, що ділове мовлення в цілому орієнтується на нейтральному загальновживану лексику української літературної мови.
Діалектизми - слова, що поширені на певній території. Вони не використовуються в науковому та офіційно-діловому стилях, крім тих випадків, коли вони є предметом опису та вивчення. Використовуються і в художній літературі. Чимало діалектизмів стало надбанням загальноукраїнського кращого письменництва.
Загальні і власні слова
Українська мова у своєму лексичному складі залишила групи слів - індоєвропейські, спільнослов'янські, східнослов'янські і власне українські. Для багатьох індоєвропейських мов є спільними або дуже подібними слова; що означають назви спорідненостей, тварин, рослин, продуктів харчування; назви предметів і явищ природи, дій, процесів, етапів.
Власне українські слова становлять найбільшу частину лексики. Їх можна розпізнати за фонетичними і граматичними ознаками. Адже специфічно українська лексика почала формуватися ще в південно-західних говорах давньоруської мови. Її елементи простежуються вже в окремих пам'ятках давньоруської писемності.
Слова і терміни
Коли у нас виникають труднощі при написанні з'являються сумніви з приводу написання того чи іншого слова, ми можемо швидко відшукати його в словнику. Вибір слова для ділового документа повинен відповідати встановленим в українській літературній мові нормам, він має бути вмотивованим. Адже тільки продумане вмотивоване вживання слова в тексті документа виправдовує його появу в цьому тексті, незалежно від того, яке це слово за походженням, яке місце в літературній мові воно посідає. Висока мовна культура досягається на одразу, не можна протягом короткого часу опанувати всі тонкощі вибору слова. Починати треба від найпростішого, найочевиднішого.
Книжніслова (додається).
Іншомовні слова (додається).
Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів. У діловому стилі теж є своя термінологія (додається).
Loading...

 
 

Цікаве