WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми перекладознавства в 80-і роки XX століття - Реферат

Проблеми перекладознавства в 80-і роки XX століття - Реферат


Реферат на тему
Проблеми перекладознавства в 80-і роки XX століття.
Найбільш серйозною перекладацькою роботою можна вважати книгу
С. Басснет-Макгайр "Перекладацькі дослідження". У вступі до своєї монографії С. Басснет-Макгайр вказує, що в теорії перекладу варто розрізняти 4 розділи. Перші два орієнтуються на результат перекладу і включають питання історії перекладу і ролі перекладу в культурі ПЯ. На думку автора, ці теорії перекладу мають справу винятково з художнім перекладом і історія перекладу - це частина історії літератури. Третій, іменований "Переклад і лінгвістика", охоплює широке коло проблем, -зв'язаних із зіставленням одиниць ИЯ і ПЯ, перекладною еквівалентністю і узагалі всіма питаннями "не художнього перекладу". І, нарешті, четвертий розділ - "Переклад і поетика" охоплює всю область теорії і практики знов-таки художнього перекладу.
Як видно, основну увагу автор книги припускає приділити питанням художнього перекладу. Центральне місце в ній займає перша загальнотеоретична частина, а дві інші частини присвячені відповідно історії теорії перекладу і специфічних проблем художнього перекладу.
Цікавий матеріал представлений у другій частині книги, присвяченої історії перекладацьких навчань. С. Басснет запропонувала класифікувати історію перекладознавства не по періодах, а по напрямках і виділила цілий ряд таких тенденцій:
Насамперед, ще в Давньому Римі проявилися дві протилежні тенденції. З одного боку, розвивався "вільний переклад" тобто був доступний грецький оригінал, і перекладач прагнув створити гідний йому витвір. З іншого боку, перекладачі віддавали перевагу дослівности, оскільки навіть зміна одного прийменника могла спричинити обвинувачення в єресі.
Наступна тенденція в перекладі зв'язана з формуванням нових європейських мов. Тут у перекладах відзначаються численні наслідування і запозичення як засіб збагатити стиль і мову. У той же час прагнення використовувати класику для ствердження національних мов, характерне для епохи Відродження, доводило до багатьох вільностей у перекладі.
Окремий напрямок складає "переклад, що виправляє", особливо популярний у Франції 18 сторіччя, коли перекладачі перебудовували по-своєму, "поліпшували" перекладних авторів відповідно до вимог "гарного смаку".
З інших напрямків теорій перекладу, розглянутих у цьому розділі книги, можна згадати тенденції, що С.Басснет називає "романтизмом" і "постмодернізмом". Прихильники таких концепцій (Шлегель, Шеллі, а пізніше Шлейермахер), підкреслюючи роль перекладів у розвитку літератури і культури народу, ратували за збереження дивовижності, чужерідности мови, що свідчили про новизну, приналежність до іншої культури.
С. Басснет-Макгаер підкреслює два аспекти:
Літературний текст - це цілісна структура, що входить у загальну структуру з іншими текстами. Ціль перекладу - передати цілісність, і для досягнення цієї мети можливі будь-які зміни.
Перекладач - це, насамперед читач, що інтерпретує текст.
Прагнення охопити широке коло перекладацьких проблем характерно для робіт з теорії перекладу і в наші роки. Про це свідчить і збірник "Перекладацький спектр", опублікований у 1981 році. У теоретичному плані найбільший інтерес представляє стаття "Переклад і подоба" (автор С. Росс). Констатуючи, що повна тотожність неможлива навіть між двома різними текстами на одній мові, С. Росс указує, що недостатньо передати в перекладі намір автора, оскільки в цьому випадку довелося б визнати, що може існувати лише один правильний переклад. Насправді, переклад відбиває розуміння перекладачем оригіналу, а всяке розуміння - це одне з можливих тлумачень на основі зовнішніх факторів. Мова може йти лише про подобу перекладу оригіналу, що допускає чотири різних трактування:
Існує якийсь єдиний витвір, укладений в тексті і виведений з тексту чи з наміру автора. Якщо переклад правильно його інтерпретує, то і переклад може бути об'єктивно вірним.
Переклад - це складний процес, що протікає під впливом безлічі факторів. Передати еквівалентно всі, що містяться в оригіналі, неможливо. Необхідний вибір, а звідси і принципова множинність рішень.
Переклад - це евристичний процес, спроба перекинути мост між різними епохами і світами. Тому об'єктивного перекладу не буває, у кращому випадку досягається вдале розкриття розходження світів.
Переклад (як і будь-яке тлумачення) - це різні форми висловлень про оригінал, що стоять до нього у відношенні "багато". Немає зробленого перекладу, але переклад може бути чудовим і невдалим за визначеними критеріями.
Література:
Швейцер А.Д. "Перевод и лингвистика" - М., 1973.
Loading...

 
 

Цікаве