WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Слово про переклад - Реферат

Слово про переклад - Реферат


Реферат на тему
Слово про переклад
Переклад з однієї мови на іншу- це ремесло , яке існувало зі спокон вічних часів. Багато тисяч років тому племена, що говорили різними мовами , спілкувалися одне з одним , і вже тоді виникла потреба у перекладачах. Спочатку були перекладачі - аматори , потім з'явилися професіонали. Спочатку перекладали , довго не мудруючи , потім виникли теорії перекладу. З розквітом художньої літератури почали говорити про переклад як про мистецтво. Як перекладати ? Дискусія на цю тему триває вже не перше тисячоліття. Одні вимагали дослівного перекладу тексту на шкоду мові, якою перекладали .
Інші намагалися донести до читача лише зміст тексту . А Дідро взагалі зневажив оригінал. Він прочитував книгу двічі, "проникався її духом" , потім закривав й починав перекладати. Сервантес не вірив у силу перекладу і вклав у слова Дон-Кіхота скептичне порівняння його зі зворотною стороною килима.
Французькі перекладачі ще у XVII столітті написали багато статей на захист буквального й вільного перекладу. Із властивою французам грацливістю один із них порівняв переклад з жінкою і говорив , що від переклада , як і від жінки, неможливо вимагати , щоб він був одночасно і красивим і вірним .
Невірність переклада нерідко була причиною дипломатичних конфліктів. В Італії навіть була приказка : " Тгасіиїїогі - Ігасіііогі " - " Перекладачи-зрадники".
Питання переклада багато займали й царя Петра І, при якому видавалась велика кількість іноземних книг з військової справи , а також з науки та техніки. Він певно був противником буквалізму . Взагалі можна навести тисячі висловювань про те , як потрібно перекладати .
Колись переклад вважали справою , яка потребує великих спеціальних знань , але малоповажною. Філософ Монтескьє , наприклад , відмовився вважати переклад творчою роботою.
Зараз невичерпне старання перекладачів отримало загальне визнання.Переклад , і як мистецтво , як ремесло , надзвичайно удосконалився . І вже немає тієї галузі, в якій не потребувалися би послуги перекладачів .
Переклад опинився у центрі людських проблем . Життя вимагає тісного спілкування з іншими народами , і руйнуються давні поняття й передвзятості
У літературі існує багато висловлювань відомих людей про переклад та перекладачів, деякі з них нижчезгадані . Як правило, ці цитати беруться з російськомовних джерел:
А.В. Федоров: "Перевод означает умение выразить верно и полно средствами одного языка то, что уже выражено ранее средствами другого языка".
A.В. Федоров також визначав теорію переклада як "систему общения, применимых к переводу разных видов материала с разных языков на разные".
B. Г. Белінський так визначав задачу художнього перекладу:
"... заменить по возможности подлинник для тех, которым он не доступен по незнанию языка, и дать им средства и возможность наслаждаться им и судить о нём".
І.В.Гёте: "Перевод должен не просто служить вместо оригинала, а полностью заменять его".
І.А. Кашкін: "Переводчику следует прорваться к первоначальной свежести непосредственного авторского восприятия действительности".
І.А. Кашкін стверджував, що відчуття чужеземності у перекладі досягається "не поверхностным копированием чужеязычества, а путём глубоко понятной и чутко переданной сути, в которой заключена национальная особенность оригинала".
В. Гумбольдт: "Перевод достигает своей высшей цели, пока и поскольку в нём ощущается чужое, но не чуждое; там, где чуждое проявляется как таковое и, может быть, даже затемняет чужое, там переводчик выдаёт, что он не дорос до своего оригинала". "Каждый язык описывает вокруг народа, которому он принадлежит, круг, из пределов которого переводчику следует выйти, вступая в другой круг".
Задача перекладача, за словами В. Брюсова: "... побудить читателей от перевода обратиться к оригиналам".
А.А. Фєт: "Заменить подлинник не только затруднительно, но физически невозможно". Тому Фєт оголошував ціллю перекладу "возможную буквальность", допускаючи заради цього "насилие" рідної мови.
Н. М. Любімов: "Вводить иноязычные слова допустимо в тех случаях, когда то или иное понятие, та или иная религия не находят себе эквивалента в русском языке".
Н Г. Чернишевський: "Переводная литература у каждого из европейских народов имела очень важное участие в развитии народного самосознания... Поэтому историко-литературные сочинения только тогда не будут страдать очень невыгодною односторонностью, когда станут на переводную литературу обращать гораздо больше внимания, нежели как это обыкновенно делается теперь".
О. С. Пушкін: "Перевод - самый трудный род литературы". Він також піддав різкій критиці як "исправительные переводы", так і спроби переманити "слово в слово". Думка Пушкіна "передавать дух, а не букву", показывая писателей "в их собственном виде, в их народной одежде".
Пітер Устінов: "Человек, наделённый слишком многими способностями, кончает свою карьеру в должности переводчика в ООН".
Юліан Тувим: "Переведённое стихотворение должно показывать то же самое время, что и оригинал. Труд переводчика сродни труду часовщика".
Пітер Устинов: "Я не сторонник универсального языка. Конец истории с Вавилонской башней мне по душе. Если бы все мы понимали друг друга без переводчиков, мы бы давно уже погубили друг друга. Думаю, многих серьёзных кризисов удалось избежать потому, что переводчик намеренно или случайно исказил то, что один государственный муж сказал другому".
О. С. Пушкін: "Переводчику следует переводить звук, а не букву".
Еткінд: "Сопоставительная стилистика - необходимая предпосылка полноценного творчества в области художественного перевода".
Переклад - це не наука, а мистецтво.
Англійський дослідник Т. Севорі: "Перевод должен передавать слова оригинала. Перевод должен передавать мысли оригинала. Перевод должен отражать стиль переводчика".
C. Я. Маршак порівняв перекладача художної літератури з портретистом, який намагається портретного, а не фотографічній схожості.
О.С. Пушкін: "Между исходной точкой и результатом перевода художественного лежит сложный психологический процесс "перевыражения"".
Н Г. Чернишевський: "Переводная литература у каждого из европейских народов имела очень важное участие в развитии народного самосознания или в развитии просвещения и эстетического вкуса".
Жуковський застерегав проти мертвого літеризму. "Рабская верность может стать рабской изменой", - писал он о переводчиках, механически копирующих подлинник.
Мак. Хэллидей: "Перевод - это отношение между двумя или более текстами, играющими одинаковую роль в одинаковой ситуации".
Цицерон при переводе "не пересчитывал слова, а взвешивал их".
Ж. Делин: "Перевод текста есть умственная операция по воспроизведению живой мысли в речи. Суть этого процесса - извлечение и перевыражение смысла".
М. Горький: "Переводчик должен знать не только историю литературы, но также историю развития творческойличности автора, - только тогда он воспроизведёт более или менее точно дух каждой книги в формах русской речи".
С. Я. Маршак відповідно порвіняв перекладача з антеною, яка зловлює різні голоси.
Т. Севорі: "Переводчик должен находить средний путь между буквенным и свободным переводом, для чего его перевод с одной стороны, должен читаться как оригинальный текст на переводящем языке, а с другой стороны, быть более верным оригиналу, поскольку это позволяют нормы".
Селескович: "Задача переводчика - передача на другой язык смысла переводимого высказывания, который возникает в момент речи в
Loading...

 
 

Цікаве