WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок») - Курсова робота

Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок») - Курсова робота


Курсова робота
Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма ("Книга Псалмів" та "Книга Приповідок")
План
Розділ І. Порівняння як вид художнього засобу
1.1. Теорія порівняння
1.2. Структура порівняння
Розділ ІІ. Лексико-семантичні типи порівнянь у перекладах "Книги Псалмів" і "Книги Приповідок" польською та українською мовами
2.1.Порівняння як спосіб пізнання дійсності через Божественний світ
2.2. Діапазон порівнянь - характеристик людей праведних і грішних.
Список літератури
Розділ І. Порівняння як вид художнього засобу
1.1. Теорія порівняння
Порівнювання є основою і водночас засобом пізнання навколишнього реального та уявного світу, яке формується завдяки виявленню подібностей і відмінностей між компонентами цієї дійсності. Будучи основною мисленнєвою операцією, порівняння нероздільно пов'язане з діяльністю суб'єкта пізнання, тобто завжди супроводжується спостереженням, а більш детально - аперцепцією. Порівнювання або зіставлення різних видів об'єктів, їх властивості або якихось дій передусім служить їх увиразненню, більш повній характеристиці - як якісній, так і кількісній, а також виявленню відношень між об'єктами, що порівнюються, та творенню думок. Порівняння, яке є основною та універсальною мисленнєвою операцією і тим самим пов'язане з мовною діяльністю людини, що знаходить своє віддзеркалення в мовних одиницях, становить один із проявів асоціативного мислення. Отож асоціація, яка є психічним феноменом, виконує важливу функцію у сприйманні світу і становить вмотивований попереднім досвідом зв'язок, завдяки якому спостереження або ж уявлення, які постали у свідомості, викликають інші уявлення на основі подібності, дотичності (прилеглості) або відмінних рис. Серед згаданих прав асоціацій основне щодо порівнянь є право подібності. Однак розуміння порівняння у такий спосіб, тобто як мисленнєвої операції, завжди визначене об'єктивними властивостями предметів та явищ, а також існуючими між ними відношеннями. Порівнювання як зауважування подібностей і відмінностей є елементарною розумовою дією встановлення зв'язків між явищами, яка "лежить в основі операції творення понять (класифікація світу)" [Grzegorczykowa, 66]. Порівняння, вміщене у конкретних лексемах ("таких як, напр., прикметники типу inny, r??ny, podobny, taki sam, або дієслова типу przypomina?", zob.Grzegorczykowa, 66), а тому усталене в системних одиницях, має статичний характер [Лекомцева, 173]. Порівняння, яке розуміється через призму теорії відношень і наборів, може трактуватися як операція на елементах визначеного набору і становити таким чином об'єктивну або суб'єктивну оцінку, виражену в одному з багатьох можливих відношень, які проходять між елементами цього набору. Таке порівняння називаємо логічним порівнянням [Jurkowski, 11-26].
Обсяг кожного порівняння [див.Лекомцева, 173], визначає двоїстість структури, на яку складаються два компоненти: визначений і той, що визначає [пор. Штейн, 99; Кунін, 80]. Залежність між компонентами цієї дихотомічної структури виражається одним із можливих порівняльних відношень. Воно пов'язується з тим, що порівнювання, тобто конфронтація щонайменше двох об'єктів, насправді є порівнянням властивостей тих об'єктів або теж порівнянням дії чи певних станів, виражених через зіставлення деяких об'єктів. Це є порівнювання рис, носіями яких є ці об'єкти або ж які їм приписуються, тому порівняння може реалізовуватись незалежно від способу існування риси, тобто від того, чи існує вона реально чи є фікцією. Більше того, сюди зараховуємо індивідуальні та індексні назви. У кінцевому результаті в порівнянні можуть появлятися такі назви обєктів порівнянння (назви, якщо йдеться вже про конкретну текстову реалізацію): назви субстанційних предметів; назви, які означають факти, ситуації та події; назви на позначення властивостей, станів і дій, а також набори всіх перелічених назв.
1.2. Структура порівняння
Семантичний критерій визначає формальний аспект порівняння. Зокрема, зовнішню форму порівняння конституюють такі елементи: а) суб'єкт порівняння, б) об'єкт порівняння, в) основа порівняння, г) і/або відмінна риса порівняння. Функція об'єкта порівняння зводиться до опису (характеристики) порівнюваного члена, тобто до опису предметів або явищ, про які висловлюємо думку. Суб'єкт порівняння є, власне, цими предметами або діями, які характеризуються за посередництвом об'єкта порівняння. Основою для порівняння є назви рис, які приписуються обом зіставлюваним членам. Відмінною ознакою порівняння є різноманітні морфологічні та лексичні засоби, які "спеціалізуються" на порівняльній функції; вони об'єднують об'єкт порівняння із суб'єктом порівняння за посередництвом основи порівняння.
Лексикалізовані порівняння можна поділити на два основні підтипи, серед яких є порівняльні ідіоми та прислів'я, а також фразеологічні порівняння та порівняльні іменні словосполучення.
Першу групу порівнянь, виокремлених серед функціонально-граматичної структури фразеологізмів, становлять ідіоми (ідіоматичні зв'язки), які характеризуються тим, що "їх усталене значення відмінне, ніж те, яке виникає зі значень складових членів" [Lewicki, Pajdzi?ska, 311], а також порівняльні прислів'я, повне значення яких не є сумою значень складових частин. Для прикладу: ?y? jak pies z kotem / жити, як собака з кішкою; siedzie? jak na roz?arzonym w?glu / сидіти, як на розпеченому вугіллі; zrobi? oczy jak spodeczki / зробити очі, як баньки; bi? si? jak kot z psem / битися, як кіт із собакою; zachowywa? si? jak s?o? w sk?adzie porcelany / поводитися як слон на складі з порцеляною.
Зв'язки такого виду пройшли процес лексикалізації, тобто їх члени, які попередньо утворювали мотивацію для вільного порівняння, повністю або частково втратили первинне лексичне значення. Внаслідок цього тут також втратились первинні семантико-граматичні відношення між членами. Попри те, що порівняльна структура у цих зв'язках надалі залишається незмінною і зберігається значення компаративності, згадані вище одиниці не вважаються за властиві порівняння, а радше трактуються як порівняльні конструкції, які зараховуємо до ідіом (фразеологічних зв'язків) або прислів'їв. При цьому такі ідіоми не вважались би лексичними одиницями (поряд із словами), натомість прислів'я - як би вони не вживались у будові висловлювання - є найчастішими у вживанні.
Окрім ідіом, порівняльні конструкції виступають у межах фразем, які є усталеними сполученнями слів, "сенс яких міститься в об'ємі значення семантично домінуючого слова, оскільки все сполучення є значеннєво нерегулярне" [Lewicki, Pajdz., 311]. Основний тип цих порівняльних зв'язків становлять лексикалізовані порівняльні звороти, повне значення яких певною мірою випливає з окремих значень компонентів звороту, причому "домінуючим членом в них є порівняльне слово" [Lewicki, Pajdz., 311]. Наприклад, czarny jak smo?a / чорний, як смола; czerwony jak rak /червоний, як рак;
Loading...

 
 

Цікаве