WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Визначення палітри барв, при допомозі яких створені метафоричні перенесення у поезіях Л.Стафа (збірка “Ze struny na struny”) і Б.-І. Антонича (Зелена - Реферат

Визначення палітри барв, при допомозі яких створені метафоричні перенесення у поезіях Л.Стафа (збірка “Ze struny na struny”) і Б.-І. Антонича (Зелена - Реферат

кольору.
Лексика на означення кольору традиційно використовується в поетичній мові як у первинному, так і в похідному значеннях. Кожен художній стиль має свою кольорову гаму, що відрізняє його від інших стилів.
Колір у поезії часто виступає основним компонентом метафоричного образу. Кожен колір в поезії має свою силу експресивності. Усталеністю відзначаються в поетичній практиці прикметники на означення кольору синій,фіолетовий,блакитний, що часто сполучаются з іменниками небо, зорі.
Співвідношення "реального" і метафоричного осмислення кольору може визначатися лише для даного контексту. Переважно всі епітети побудовані на семантицікольору, вживаються у поетичному контексті, набуваючи вторинного метафоричного змісту.
Для створення метафоричного образу поети послуговуються генітивними структурами - такими, де семантика кольору сама сприймається як предмет і може стати поряд із іншими предметами.
Наприклад: "олійна зелень" ("Ідольські ночі" Б.-І. Антонича).
Аналізуючи симантико-стилістичне навантаження прикметника золотий у сучасній поезії, відзначимо переважання не прямих асоціацій з кольором золота, а вживання загального позитивного емоційного змісту якогось явища.
Гама кольорів, що виявляє індивідуальну манеру поета, розширює сполучуваність загальновживаних слів, збагачує їх лексико-семантичну структуру. Метафори, побудовані на багатозначності кольорової гами, викликають найнесподіваніші асоціації.
"У поетичній мові абстрактність або нереальність предмета переплітається з конкретною реальністю інших предметів".1
________________
1 Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціон. лексики. - К. - 1983. - с.7
Втрата значення кольоровості у кольороназвах і набуття ними іншого значення нерідко пов'язане із стилістичним прийомом контрасту, коли в одному контексті протиставлено світлі і темні кольори.
Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наприклад:
зелень - "рослинність";
- "зелена фарба";
- "зелений колір".
Отже, прикметник зелений виступає здебільшого вконтекстах, які передають враження від зорового сприймання явищ.
Поетика кольору - явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв'язку і зіставленні смислів.
Дієслівні форми поширюють семантичний обсяг назви кольору і збагачують його різними стилістичними нюансами. До таких форм часто звертаються сучасні поети.
Р.Токаревський у своїй книзі зазначає: "W?r?d podstawowych nazw barw chromatycznych cztery okre?lania kolorystyczne wyr?zniaja sie szczed?lnie wysoka pozycia w hierarchii barw. W polszczy?nie jedynie dla czerwonego, z?ltego, niebieskiedo i zielonego udalo sie, odnale?? prototypowe wzorce barwy"2
Дієслівні ж форми поширюють обсяг кольороназви і значно збагачують їх.
На семантиці кольору побудований епітет "сизокрилий". Метафоричне словосполучення сизий вітер характерне саме для поетичного мовлення.
Значення кольору має і прикметник русявий. Якщо у словосполученні русявий дощ ще можна відзначити сему кольору, то, поєднуючи його зіменинниками день, вечір, цей прикметник нейтралізує значення кольору і вживається тільки з позитивним оцінним емоційним змістом.
______________
2 R. Tokarski Semantyka barw we wsp?lczesnej polszezy?nie. - Lublin. -1995. - s.174
У поезії велику роль відіграють поняття, які можна віднести до кольороназв умовно. Це назви джерел світла (сонце, місяць,зірки,веселка,блискавка). Названі понаття використовуються як здорові образи, вони є основою для створення складних метафор. Наприклад: "небо зорями цвіте", "холодні зорі".
До семантичної групи кольороназв зараховуємо й такі означення: ясний, світлий, осяйний, світловидний, засмаглий,загорілий. Їх семантика перетинається із значенням кольору-різних відтінків світлого і темного, які функціонують на основі зорового сприймання, зорових асоціацій.
За кольоровим тоном формуються групи, що називають кольори червоний, жовтий, синій, зелений. Властивість світлоти кольору відоюражується в диференціації кольорів одного тону (червоний,малиновий, рожевий,вишневий). Жовтий порівняно з червоним означає світлішийколір. Різниця щодо світлоти кольорів передається і формальними засобами: до кожного прикметника на позначення кольору можуть приєднювати означення яскравості (світло-, темно-). Наприклад: світло-зелений, темно-синій.
Насиченість кольору формально відображається у тому, що до кожного прикметника з симантикою кольору можуть приєднюватися означення насиченості (густо-, бліда-). Наприклад: густо-червоний, блідо-жовтий.
У поетичному мовленні активізуються складні кольороназви з компонентами прозоро-, зоряно-, багряно-.
Якісні прикметники на означення простих кольорів часто набувають символічного змісту. Світлі та яскраві кольори при переносному вживанні виражають радість, приємні емоції, настрої, а темні - передають важкий стан, гнітюче почуття.
Розділ ІІІ. Назви кольорів та метафори з їх використанням.
§ 1. Метафора і кольороназви у поезіях Б.-І. Антонича.
Кожен поет володіє власною, притаманною лише йому, манерою написання та створення поетичних образів.
Часто поети використовують певну кольорову гаму для створення неповторних поетичних метафор, для певної диференціації своїх творів серед багатьох інших.
Для нашого дослідження ми обрали одну поетичну збірку Б.-І. Антонича - "Зелена євангелія".
У даній збірці автор використовує прикметник червоний, поєднуючи його з різноманітними поняттями. Прикладами можуть стати: "сім червоних весел", "брудно-червоне тісто грязі". Ці прикладиявляються поетичними (розгорнутими) метафорами, які за своєю структурою є метафорами-реченнями. У кожному звипадків колір несерізний рівень експресивного навантаження.
Наступний колір (білий) належить до ахроматичних кольорів. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Він так проявляється у поезіях автора: "білий схід" (блідий схід сонця); "білі села" (заметені снігом); "зоря аж біля" (дуже ясна, світла).
Цей колір, на нашу думку, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення.
Зелений колір являється домінуючим у збірці "Зелена євангелія". При допомозі кольороназви автор створює насичені образи.
Наприклад: "зелений дим"
"свічки зелені" (на деревах);
"душа зелена" (молода);
"монет зелених листя".
Останній приклад являє собою метафору-речення, розгорнута (поширена).
Серед варіантів кльороназв із синьою барвою є складний прикметник сріблясто -синій (сніг сріблясто-синій), що несе ознаку недостатності. Тут автор ніби натякає на синюватий відтінок снігу.
Серед хроматичних кольорів поет використовує і жовтий колір. Наприклад: "жовті квіти людські", жовте полум'я", барву автор поділяє ознаками позитиву і світла ,вфід чого образи стають експресивно насиченіші. Тим самим створюються нові метафори, які є семантично оновленими через нову, сполучуваність і розширення метафоричного контексту. Метафора-словосполучення "жовті квіти людські" показує, що автор прагне показати позитивні емоції з допомогою жовтого кольору.
Метафора-речення "роса на сивих квітах" утворена при допомозі прикметника "сивий". Поетичною традицією позначене вживання прикметникового означення "сивий", що містить пряму вказівку у такій сполучуваності: сиве небо, сиві тумани. Б.-І. Антонич подає нові можливості використання даної барви. Метафора "роса на сивих квітах" несе ознаки суму, розпачу, жалю.
У поетичних словниках активністю відзначається
Loading...

 
 

Цікаве