WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Метафори і символи в мові художнього твору (поезії Богдана Лепкого) - Реферат

Метафори і символи в мові художнього твору (поезії Богдана Лепкого) - Реферат


Шугу! Шугу!
Мандрую сам. Куди?
Нікого не стріну,
Згубилися сліди
У рідну сторону -
На все? На все?
Лиш іноді струсне
Тополя листя жмут,
І листя шелесне,
І хрусне зсохлий прут,
І тихо знов...
Метафор: "шлях біжить", згубилися сліди", "вітер шумить", "струсне тополя листя" "листя шелесне". Поезія "Мій шлях" подібна до "журавлів" темою і настроєм: Б.Лепкий сумує, що він не в Україні, без рідних, сам долає перешкоди. Його життя уявляється йому у вигляді алеї, де по боках ростуть тополі.
ЛИСТКИ ПАДУТЬ
Шістки падуть; падуть зів'ялі, зжовклі
І з шелестом кладуться під догами.
Якісь пісні, давно-давно замоклі,
Мов привиди, снуються над полями.
Невже ж вони літатимуть світами,
Слідів своїх пильнуючи безпечно?..
Нехай летять, най срібними нитками
Як павутиння, в'ються безконечно.
Метафори: "листи... кладуться під ноги",, "пісні снуються над полями", "квіти обличчя вихиляють", "слова ...літають", "шептали... нев'ялі роки", "слова підуть за сином", "вони літатимуть світами".
"Листки падуть" - вірш, де Б.Лепкий порівнює листки, які падають, із словами, що їх колись промовляли, а тепер вони забуті. Як завжди, настрій у поета песимістичний.
БАЧИШ?
Бачиш, як листя паде?
Осінь
Чуєш той шелест і шум?
Смертельний сум.
З півночі вітер летить _
квіти в'ялить;
Головихилять до землі,
плачуть в імлі.
Плачуть, що сонця нема,
що йде зима.
Плачуть, а листя паде,-
осінь іде.
*
Прийде вона і на нас -
всьому свій час.
Метафори: "осінь іде", "вітер летить, "квіти в'ялить", "голови хилять.... плачуть в імлі", йде зима".
Іде осінь, за нею зима, Листя паде, квіти сохнуть, не хочуть підкорятися природі, але змушені це зробити. Так повинно бути завжди, коли приходить осінь.
ЦИТЬ
Море пожовклого листя.
Повінь зів'ялих квіток.
Бачу - а може, лиш сниться -
Тихий цвинтарний куток.
В мряці сіріє могила,
Хрест на могилі скрипить.
Біля хреста - моя мила
Клякла і молиться. Цить!
Метафори: "море пожовклого листя", "повінь зів'ялих квіток", "сіріє могила".
Б.Лепкий у вірші "Цить" описує цвинтар, де молиться його мила. Метафори увиразнюють образ осіннього цвинтарного кутка.
ТАК ТИХО ДОВКОЛА
Так тихо довкола, так пусто, так сумно,
За хмарами сонце дрімав.
Осінній день наче поклався у трумно,
А похорон вітер справляє.
Так тихо довкола, аж серце гаряче
Холоне від того спокою,
Не рветься у грудях, лиш тужить і плаче
За сонцем своїм, за тобою!
Метафори: "вітер... за літом плаче", "міх, радість і життя мандрують", "йде врем'я студене", "моє сонце... тоне, гасне".
Сірого осіннього дня Б.Лепкому хочеться поговорити з кругом, коханою, що замінила б йому сонце. Те її немає, тому поет і далі змушений терпіти сірість.
ПРИЙДУТЬ ЗАДУЦІНІ ДНІ
Прийдуть задушні дні. Родичам діти,
Братові сестри і другові други
Останні кинуть на могилу квіти,
Як доказ пам'яті, любові й туги.
Настане ніч, й квітки почнуть казати
Мерцям про світ, котрий вони лишили,
І про людей, яких прийшлось пізнати,
Заки їх смерть загнала до могили.
І скорше буде час для них минати
На цій розмові, тихій і сердечній,
І менше скучно буде їм лежати
В цій темряві глибокій, безконечній...
Метафори: "прийдуть задушні дні", "квіти почнуть казати", "смерть загнала до могили".
В цьому вірші метафори використовуються для того, щоб зображення квітів та смерті Лепкий вважає, о квіти, принесені в задушні дні, розповідають мерцям про світ живих, тим самим проганяючи від небіжчиків нудьгу.
ГУСТА ІМЛА
Густа імла на світ лягла.
Пусті поля встелила.
Цілий простір, з землі до зір,
У море замінила.
Глядиш -дарма! Нічо нема,
Лиш сірі зимні хвилі.,
Пожовклий лист, і вітру свист,
І квіти перецвілі.
Метафори: "імла... лягла, пусті поля встелила..." "простір... у море замінила", "вітру свист".
Якщо в попередніх поезіях панував просто похмурий настрій, то у "Густій імлі" він вже трагічний: опис похорону під час неприємної холодної погоди. Здається, неможливість автора дочекатися кінця осені сягнула в цьому вірші свого апогею.
СОНЦЕ ГАСНЕ
Сонце гасне. З його ясного ока
По полях широких, по діброві
Струї світла ллються пурпурові.
Як з глибокої рани посока.
Страх пішов полями. Задрижали
Ниви, стернями покриті. А дороги
Піднялися, глянули - і в ноги
Як шалені гонять й никнуть вдалі.
Метафори: "сонце гасне", "струї світла ллються", "небо дрімає", "Вітер... до землі припав і кров спиває", "страх пішов полями", "задрижали ниви", "дороги піднялися... гонять й никнуть вдолі", хрести кивають руками".
Осіннє поле біля цвинтаря увечері страшне. Особливо коли настає вечір, і віє сильний вітер. Цей страх, у зображенні якого тут велику роль відіграли метафори, хоче передати читачу Б.Лепкий.
ПОКРИТА ТРАВОЮ...
Покрита травою висока могила,
На ній я з тобою сидів, моя мила,
Сидів я з тобою нічною добою,
Як місяць сріблистий сходив над горою.
Покрита снігами висока могила,
Дрібними ногами не вибіжиш, мила,
Дрібними ногами від батька, від мами -
Задуло дорогу снігами.
Вірш "Покрита травою" - єдиний у циклі "Осінь", де немає жодної метафори.
ПЕРШИЙ СНІГ
Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита,
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
І гроби там під горою,
Що їх смерть так пильно риє,
Вітер білою габою
Рівно криє.
Метафори: "смерть пильно риє", "вітер рівно криє".
Перший сніг є провісником скорого приходу зими, отже, нестерпна осінь скоро закінчиться. Тому вірш "Перший сніг" не такий песимістичний, як попередні. Метафору вірші дуже мало. Автор їх використовує для опису цвинтаря.
FINALE
Розжалобилася душах
У смутках непомірних,
Що збулися радості життя
І що, опушена, сама
Йде пo полях безмірних.
Довкола неї тишина
Така, що(дзвоном дзвонить.
Така бліда, така німа,
Що в ній нічо-нічо нема,
Лиш смуток сльози ронить.
Метафори: "розжалобилась душа... що збулась радості життя... що йде по полях бузмірних", "тишина дзвоном дзвонить", "смуток сльози ронить", "падуть ... надій листки послідні", "падуть листочки".
Останній вірш циклу виражає всю тугу, безнадійність, відчай, які приходять до Богдана Лепкого з приходом осені.
Loading...

 
 

Цікаве