WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль лондонського діалекту у формуванні англійської літературної мови - Курсова робота

Роль лондонського діалекту у формуванні англійської літературної мови - Курсова робота

вживання, та лексикографів. Разом із ними питання мови обговорюються й в інших широких колах освічених людей.
На поч.XVII cт. у Франції була створена Академія Наук, діяльність якої була зосереджена виключно на питаннях мови і літератури. В епоху створення Академії припускалося видання граматики, риторики і словника; фактично був лише видрукуваний словник, дуже чітко зорієнтований на мову двору і французької аристократії. Однак сама думка про створення установи, яка була б вищим авторитетом у питаннях мови, сприяла великому зацікавленню цими проблемами в Англії.
У XVII ст.наполегливо звачать думки щодо створення Академії, котра б займалася питаннями проблеми мови і вказівки котрої мали б обовязковість закону. Збереглися кілька проектів організації такої Академії, однак жоден із них не був реалізований внаслідок подій, повязаних із буржуазною революцією в Англії. Проблеми мови були відкладені, а діяльність орфоепістів, граматистів і лексикографів надовго виявилася марною.
Ще в XVI ст. внаслідок латинського впливу постала проблема лексичного відбору. Англійська мова надто засмічена латинізмами потребувала певних корекцій. Пуристичний рух окрім позитивної бортьби за чистоту мови без так званих "чорнильних термінів", дещо стримував розвиток національної мови. Почали звявлятися словники, а далі й керівництва з англійської , а також французької мов. На початку новоанглійського періоду у мові відбулося багто фонетичних змін, які посилили розрив між вимовою і написанням. Це насамперед зникнення ненаголошених голосних ( sone son, loven love, lokede looked). Питання орфографії стало актуальним вже XVI ст., а особливо у XVII ст. появлялися спроби реформувати її. Результати спроб були занадто обмеженими : рух за створення нової орфографічної системи призвів лише до фіксації відомих написань. Так ,наприклад, якщо раніше слово книга можна було писати: booc,boc, book , boock ,boke, і т.ін., то тепер впроваджувалася єдина ситема запису book .Отже для кожного слова встановлювалася певна орфографічна норма.
Памятники мови XVI ст.і наступних епох свідчать про вироблення уніфікованої форми множини на --s-, котра виступає в трьох фонетичних варіантах [ ],[ ] й [ ], залежно від якості останнього звука основи слова.
В XVII ст. розробляється англійська шкільна нормативна граматика, яка занала впливу латинської граматики; здавна була педметом вивчення в Англії. Загалом перші граматисти орієнтувалися на латинську граматику. Б.Джонсон, Ч.Балтер, Д.Волліс дотримувалися традиційних поглядів на кількість частин мови, відмінків і т.ін.,відповідно до латинської граматики. Про те існували автори з більш передовими поглядами. Поділялися граматисти і в поглядах на "походження" мови. Одні вважали, що мова повинна походити від "розуму" ("reason"), тобто впорядковане і логічне має місцє, а все що не відповідає логіці мусить бути вилучене. Інші вважали, що при встановленні правил слід відштовхуватися від "звичаю"( "usage"), тобто від встановленого в мові вживання. На думку граматистів друг.пол.XVIII ст.мова не досконала, вона не піддається логічним правилам, у ній існують не виправдані варіанти, постає мета "вдосконалити" мову, очистити її від усього непотрібного, і закріпити навічно весь спектр граматичних форм і значень слів. Водночас з орфоепістами, які описували правила прочитання слів, співвідношення написання і вимови, розрізняючи букву і звук та граматистами розвинули свою діяльність лексикографи. Перші словники
( XV ст.) були двомовними латинсько-англійськими, згодом(XVI cт.) зявляються словники Кодрі, Кокрама, які поряд із загальновживаними словами включають і архаїзми, латинські рідковживані запозичення, подекуди й жаргони.
Першим тлумачним словником був "Універсальний етимологічний словник" (1721), складений Н.Бейлі. Найвизначнішою подією в історії словників був вихід у 1755р. Великого Оксфордського Словника С.Джонсона.
Словник Джонсона користувався навіть більшою популярнісю, аніж граматика Маррея. Він став універсальним довідником для письменників,
які творили у XIX ст.
ВИСНОВКИ
Наприкінці середньоанлійського періоду в історії мови відбуваються дві важливі події, які засвідчують перехід до новоанглійського періоду. В цей
час англійська мова витіснила французьку з усіх сфер уживання, а разом із цими процесами відбувалося формування англійської національної мови, яка вивищувалася над іншими діалектами. Ці події не відбулися б у попередні періоди, оскільки новий період економічних відносин, зміна суспільних формацій уможливили появу такої мови, яка б сприяла подальшому розвиткові країни,її прогресу. Чосера можна назвати "творцем англійської літературної мови" лише оскільки він першим застосував у літературі лондонський діалект, який стихійно склався на основі соціальних і економічних відносин. Не менш важливою була роль Вікліфа, який у своєму перекладі Біблії дотримувався норм лондонського діалекту. Витіснення інших мов , які існували поряд з англійською, відбувалося шляхом запозичень.
У ранньоанглійський період виробляється більш свідоме ставлення
до рідної, національної мови, котра починає ретельно досліджуватися, оброблятися і систематизуватися.
Великого значення слід надати започаткуванню книгодруку в Англії та першодрукареві Кекстону, котрий визнав за норму саме ту форму вираження англійської мови, яку сто років назад обрав Чосер.
Формування національної літературної мови і її подальший розвиток призвели до поступового витіснення діалектів літературною мовою, котра витісняючи їх, сама піддається їхньому впливові. Поява місцевих діалектних варіантів літературної мови, які відрізнялися в основному фонетичними особливостями, сприяла її збагаченню як соціального явища. Отже, між середньоанглійським(XII-XV ст.) та новоанглійським
(XVII ст. та наступні) проміжне місце займає період утворення єдиної національної мови( XV-XVI ст.).
Утворившись із племінних діалектів стародавніх германців англійська мова пройшла довгий шлях свого розвитку, пртягом якого граматична будова і словниковий склад мови зазнали значних змін, вдосконалення і впливу інших мов. Протягом свого розвитку англійська мова збагатилася великою кількістю слів, які відображають прогрес людського мислення, розвиток виробничих сил суспільства, науки, техніки, культури.
На кін.XVIII-поч.XIX ст. була повністю встановлена норма національно-літератутної мови. Був створений той навчальний і довідковий апарат-граматики і словники,-який дає можливість мовцеві вибирати правильну форму або відповідне слово в межах цієї норми.
ЛІТЕРАТУРА :
1.Бруннер К. История англ.язьіка в 2 томах.-т.1.-М.: Изд.иностр.л-рьі,-1955.-323с.
2.Будагов Р.А. Литературньіе язьіки и язьіковие стили.-М.: Висшая школа,1967.-С.61-66.
3.Введенська Т. Стилістичний аналіз/англ./ // Слово і час.-2001.-N.9.-С.61-66.
4.Горшова К.Д.,Греблер С.М. О синтезе структурного и территориального
аспектов изучения диалектного язьіка // Вестн.Моск.у-та.-Сер.9.-1986.-N.5.-С.30-37.
5.Иванова И.П.,Чахоян Л.П. История английського язьіка.-М.:Вьісш.школа,1976.-319с.
6.Ильин Б.А.История английського язика.-М.:Висш.шк.,1968.-416с.
7.Костюченого Ю.П. Історія англійської мови.-К.:Рад.школа,1953.-358с.
8.Lyashenko I., Leonovich O. Cockeney or the "London Language"// ИЯШ.-1994.-N.4.-р.86-89.
9.Расторгуева Т.А. История англ.язьіка: Учебник.-М.:Висш.шк.,1983.-347с.,ил.-На англ.яз.
10.Смирницкий А.И. История английского язьіка.-М.:Изд.Моск.ун.-та, 1965.-138с.
11.Ступин Л.П. Проблема нормативности в истории английской лексикографии XV-XXвв.-Ленинград.:Изд.Ленингр.ун.-та, 1979.-164с.
12.Хаймович Б.С. Стислий курс історії англійської мови.-К.:Вища школа,
1975.-100с.
Loading...

 
 

Цікаве