WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Бригадири з трактористами сиділи по - військовому ( Ю.Яновський ) - Бригадири і трактористи сиділи по - військовому.
Якщо при конструкціях типу "мати з сином" присудок стоїть в однині ,то це значить ,що словоформа "з сином" не входить до складу підмета , є у реченні додатком до присудка , який керує ним , і утворює вільне словосполучення з дієсловом - присудком , а не з іменником "мати". Наприклад : Мати з сином пішли до школи ; мати (що зробила?) пішла - граматична основаречення ; пішла (з ким ?) з сином - вільне дієслівне сполучення. Про вільний характер таких словосполучень свідчить можливість компонента " з сином" займати в реченні позицію не лише поруч із словоформою мати , а й після присудка : Мати пішла з сином до школи ; Мати пішла до школи з сином. У цих випадках словоформи мати , з сином не становлять нерозкладного словосполучення і тому виступають різними членами речення . Наприклад : По ялинку внучка з дідом йшли до лісу навмання (Н.Забіла). Увечері я сидів з Денисом біля вогню і говорив про дальший маршрут (В.Арсеньєв). Майка гаряче розповідала виноградареві , що вона з подругами давно вже розшукує граніт для будівництва (О.Донченко). З річки поверталися качка з каченятами ; Мати , пов'язавшись хустиною , вийшла з сином на ганок (А.Шиян).
6.Іменникові словосполучення із залежними компонентами типу з очима , з лицем , з носом , із зачіскою , з плечима , вдачі , росту і прикметниками до них при характеристиці особи . Опорними компонентами в них виступають іменники , що називають осіб , за різними ознаками ( людина , чоловік , жінка , робітник , студент і т. ін. ). Такі нерозкладні словосполучення виступають у ролі одного члена речення - неузгодженого означення , іменної частини складеного присудка ,підмета тощо . Наприклад : Стояла дівчина з рум'янцем на лиці . Не знаю , дівчинко із чорною косою , чи агрономом будеш ти , чи ланковою .(Ю.Гойда). Тихін гордої вдачі , кришталевої чистоти людина (О.Копиленко ).
7.Іменникові словосполучення із залежними компонентами , вираженими порядковими числівниками : другого січня , третього липня , шостого травня , друга зміна , третій поверх і под. Наприклад : Третього липня пізно ввечері Перша кінна армія Будьоного перейшла річку Горинь ( П.Панч ). Над морем Лаптєвих другу ніч реве шалена буря ; Не чекаючи другого пострілу , ведмідь швиденько підхопився , рвонувсь і швиденько помчав геть від печери ; На другий день після нічної тривоги батько повернувся додому ; Луки вкривають молодою зеленою травою , розпускаються перші квіти ( М.Трублаїні ). Тобі ,Україно моя , і перший мій подих і подих останній тобі ( В .Бєляєв ).
8.Іменникові словосполучення із залежними компонентами , вираженими займенниками або прикметниками ,які вказують на кількісну ознаку предмета : кожний , наступний , останній , попередній і под. Наприклад : Травень кожний трудівник зустрічать піснями звик (М.Рильський ). В протоці між островом та суходолом не залишилося жодної крихітки криги ; Ще минулого тижня Донець посинів від натуги , розірвав крижані кайдани й дужою левадою посунув на південь ( О.Донченко ).
9.Словосполучення двох іменників , об'єднаних прийменниками з і на ,від і до, з (із) і до в нерозкладну структурно - семантичну одиницю : Із Києва до Львова , як золота ріка , єдина ллється мова Шевченка і Франка ( М.Рильський ). З сходу на захід ,від Алтайських гір до Уралу розкинулись простори Цілинного краю ( І.Олійник ). Від самого Хорола аж до Миргорода тяглися ліси (П.Панч ). Від Камчатки до Паміру - скрізь ростуть будови миру ( прислів'я ).
Якщо ж такі словоформи розірвані іншими членами речення ( особливо присудком ) , то кожна з них входить до різних словосполучень і є окремим членом речення . Наприклад : З далекої півночі прилітають до нас зимувати снігурі ( О.Копиленко ).
Із нерозкладними словосполученнями цього типу не треба змішувати іменниково - прийменникові звороти ідіоматичного характеру , які семантично подібні до слова і тому виступають одним членом речення . Це сполучення різних словоформ одного і того ж іменника ( день за днем ) або антонімічних іменників ( з вечора до ранку ) за допомогою прийменника , які в реченні набувають прислівникового значення ( рік у рік , день у день , з вечора до ранку , день за днем , з ранку й до ночі , з краю в край , з боку на бік і под. ). Наприклад : Країну з краю в край проходили з боями ( В.Сосюра ). Вітри ,що йшли за грозою , кидали літака з боку на бік ( В.Собко ). Мене , по волі і неволі , носило всюди ( Т.Шевченко ). День за днем минає четвертий рік відтоді , як Тарас працює у Ширяєва ( О.Іваненко ). Лікар працює зранку й до ночі з смаком , з пристрастю ( Я.Гримайло ).Джмелі і бджоли гули над степом від ранку до присмерків ( З.Тулуб ) . Цвіти , цвіти , барвіночку , з весни до зими ( Л.Глібов ).
Якщо іменникові сполучення не набули прислівникового значення , а зберігають живі об'єкти відношення між компонентами , то кожен іменник такого сполучення входить до складу різних словосполучень і виступає окремим членом речення : Білка плигає з гілки на гілку . Дівчинка заглядає з балкону на балкон . Хлопчик усю перерву пересідав зі стільця на стілець. ( порівн.: З гілки білка плигає на гілку ).
10.Займенникові словосполучення типу щось важке , хтось дотепний , у яких поєднуються неозначений займенник в ролі опорного компонента і узгоджений з ним прикметнику функції залежного компонента . Оскільки значення опорного займенника надто абстрактне і фактично не піддається визначенню , то основне семантичне навантаження виконує залежний компонент , виражений прикметником . Унаслідок цього займенник і прикметник зливаються в нерозкладне структурно - семантичне сполучення , яке являє собою один член речення : щось гірке , якесь невиразне і под. Наприклад : Від лісу віяло чимось мирним ( А.Шиян ). Юркові пристрасно захотілося працювати , зайнятися чимось важливим ( О.Донченко ).
До цієї групи належать також словосполучення , в яких позицію прикметника займає займенник прикметникового характеру : сказати щось своє , доручити комусь іншому , запропонувати будь - що інше .
11.Іменникові словосполучення , в яких опорний компонент іменник займає позицію члена речення , але через неповноту семантики сам не розкриває його значення , і цю функцію виконує залежний прикметник . Тому такі компоненти в складі речення самостійно не вживаються і утворюють нерозкладне словосполучення , яке виступає одним членом речення : У літні місяці під час канікул школярі допомагали батькам у збиранні врожаю ( О.Десняк ). У донському степу армія готувалась до бою ( В.Собко ). До артільної справи любов ми несли крізь звитяжні походи ( С.Олійник ). Двоповерховий будинок з червоним дахом височів над лісом ( В.Козаченко ).
12.Іменникові словосполучення , опорні компоненти яких мають послаблену семантику , що компенсується значенням залежних
Loading...

 
 

Цікаве