WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

зв'язку (узгодження, керування , прилягання ).Але в них, на відміну від вільних словосполучень, головний компонент не має семантичної повноти, чітко вираженого лексичного значення, воно конкретизується або доповнюється значенням залежного слова, яке несе основне семантичне навантаження, внаслідок чого формується словосполучення із нечленованою, цілісною семантикою. Це йпов'язує обидва компоненти в нероздільне ціле. Такі нероздільні словосполучення виступають одним членом речення. Наприклад: у реченнях "Гора вінків на його (В.О.Сухомлинського) могилі. І сонце кладе свої вінки на могилу добротворця, золоті і срібні вінки."(І.Цюпа) нерозкладними є словосполучення гора вінків, золоті і срібні вінки.
Формально-граматичний підхід при синтаксичному аналізі руйнує семантичну цілісність нерозкладних словосполучень, зневиразнює їх значення, спотворює зміст висловлювання і зменшує його художню цінність; нехтується семантика словосполучень, увага зосереджується лише на граматичних особливостях. У кінцевому підсумку це спричиняється до поверхового проникнення у зміст тексту. Структурно - семантичний підхід застерігає від таких помилок.
До нерозкладних належать словосполучення:
1.Кількісно - іменні, в яких опорний компонент (головне слово) виражений числівником, а залежний - іменником (у непрямих відмінках опорний компонент виражений іменником, а залежний - числівником): три танкісти, тридцять витязів, троє таксі тощо. Наприклад: Вага кита сягає кілька тисяч пудів. В шлюпці стояло двоє людей.(М.Трублаїні). За кілька днів балка наповнилась водою (Ю.Збанацький). Віра Павлівна розповідала, що Волго - Донський канал об'єднав п'ять морів.(О.Вишня). Два хлопчики на ставочку ловлять рибку в холодочку.(О.Олесь).
2.Кількісно - іменні словосполучення, у яких опорний компонент є або іменником, утвореним від числівників, або іменником із значенням кількості: десятки кілометрів, сотні людей, тисячі юнаків і дівчат, мільйони голосів, мільярди дрібних крапель, більшість робітників, частина вчителів, пара коней, чверть століття т. ін. Наприклад: Цілинний хліб - це золото, виплекане руками сотень тисяч хліборобів (І.Олійник). Під ним лежав на десятки кілометрів рівний степ (П.Панч). Тисячі днів і ночей риплять наші вози степовою цілиною (О.Гончар). Море переливалось мільйонами миготливих вогнів (Ю.Збанацький).
3.Кількісно - іменні словосполучення, в яких опорний компонент виражений іменником із значенням сукупності, міри, об'єму, обсягу і т. ін: група екскурсантів, натовп людей, груда каміння, відро води, склянка соку, метр ситцю, кілометр дороги, тьма бджіл, потік машин. Наприклад: В групі робітників стояв непорушно шахтар у парадному мундирі (Ю.Яновський). Високо в небі летіла велика зграя птахів з півдня (М.Трублаїні). Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (О.Гончар).
Цей різновид кількісно - іменних словосполучень свідчить про відсутність чітких меж між лексичним значенням числівників і іменників із значенням кількості. Тому в цій групі при синтаксичному аналізі допускається варіантність: деякі з них можна розглядати як нерозкладні словосполучення ( як один член речення), а деякі як вільні, де кожен компонент словосполучення є окремим членом речення.
Одним з прийомів розмежування нерозкладних і вільних словосполучень може бути заміна словосполучень з керуванням словосполученнями з узгодженням. Якщо при такій заміні зберігається значення словосполучення, то воно вільне, і тому є достатні підстави кожний компонент такого словосполучення розглядати як окремий член речення. Наприклад: зграя вовків - вовча зграя, хмара комарів - комарина хмара, потік людей - людський потік. Якщо заміна не можлива (,море квітів маса привітань) або якщо при заміні змінюється значення словосполучення (метр гуми - гумовий метр) чи зникає метафоричність, то у таких випадках маємо справу із нерозкладним словосполученням, яке розглядається як один член речення. Наприклад, у реченні В перелісках плавали пахощі тополь словосполучення пахощі тополь - вільне, і тому обидва компоненти є окремими членами речення( пахощі - підмет, тополь - узгоджене означення до нього),оскільки це словосполучення можна замінити словосполученням тополині пахощі. Порівняємо: З гілок тополь злітає листя ( з тополиних гілок).Десь за алеями каштанів сідало сонце ( за каштановими алеями); в реченні Яскраво у воді відбивалися кущі лоз словосполучення кущі лоз - нерозкладне, виступає одним членом речення, оскільки його заміна не можлива.
4.Іменні словосполучення числівника (або займенника ) та іменника (або займенника ) з прийменником з(із) ,які мають узагальнене значення частини від цілого ,окремого в спільному ,виділення одного із загальної кількості : один із присутніх , двоє з учнів , хтось із групи , дехто з нас , хто-небудь з лікарів , один із центрів , одне з міст ( сіл , морів , полів , озер і т .ін . ) , кожний з лікарів , кожний з нас і т . ін. Наприклад : Харків - один з найбільших центрів тракторобудування в Україні ( І.Олійник). І кожен із нас те знав , що слави нам не буде... (І.Франко). Мічурин запрошує кожного з присутніх з'їсти пів - абрикосу нового сорту ( О.Довженко ).
Нерідко залежне слово , виражене іменником , у таких нерозкладних словосполученнях може поширюватися узгодженим з ним прикметником і при певній комунікативній настанові також входити до складу члена речення. Наприклад : На вісімнадцятому році життя Іван Костянтинович Айвазовський написав одну з найпроникливіших картин - "Серед хвиль "( І.Олійник ). На околицях Каїра височить піраміда Хеопса - одна з найстародавніших пам'яток світової архітектури; Егейське море - одне з найкрасивіших морів світу (П.Ребро ).
5. Словосполучення з узагальненим значенням сумісності або сукупності , що складаються з іменників або займенників , об'єднаних прийменником з: батько з матір'ю, чоловік з дружиною , мати з дітьми , ми з тобою , викладач зі студентами , голка з ниткою , зима з весною і под. Наприклад : З кінного двору Віктор з Тимком зайшли в майстерню (Ю.Збанацький ). Комендант з ад'ютантом ,притримуючи шаблі , кинулись до управління бігцем (Ю.Смолич ). Скільки ми з тобою ,коню , перейшли доріг (М.Коцюбинський ).
Якщо такі словосполучення виступають у ролі підмета , то присудок при них вживається в формі множини ,закріплюючи тим самим цільний характер підмета і підкреслюючи рівнозначність обох виконавців дії. Наприклад: Олег з матір'ю вийшли на вулицю (Д.Бедзик ). Мишко з Тимком побачили , як розсунулось непроглядне шатро ночі ; Кілька днів Владик з Платоном допомагали електромонтерам працювати (Ю.Збанацький ).
Нерозкладні словосполучення цього типу синонімічні підметам , вираженими однорідними словами , які зв'язані між собою єднальним сполучником. Наприклад : Радісні і збуджені Яринка з Ївгою поверталися додому ( О.Донченко ) - Радісні і збуджені Яринка і Ївга поверталися додому .
Loading...

 
 

Цікаве