WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

узгодження, керування чи прилягання: новий будинок, будувати будинок ,іти пішки.
2. на основі подвійного сильного зв'язку: віддати книгу учневі, наказати учневі читати.
3. на основі сильного і слабкого зв'язку , якщо слабкий зв'язок можливий при наявності даного сильногозв'язку: прострелити кашкет ворогові, відкрити двері гостеві.
До складних словосполучень належать утворення на основі двох і більше різних зв'язків, що стосуються одного підпорядковуючого слова:
1. узгодження і прилягання: веселі прогулянки вечорами.
2. узгодження і керування: довгожданий вісник перемоги.
3. керування і прилягання : двічі повторити прохання.
4. прилягання і прилягання : вишивати хрестом по канві.
5. керування і керування : огляд хворого лікарем.
Складні словосполучення можуть ускладнюватися далі. Якщо при цьому виникає залежність від двох підпорядковуючих слів, словосполучення називають комбінованими, наприклад : захопленно читати цікаву книжку, працювати під керівництвом досвідченого майстра.
Цей поділ словосполучень хоча й більш точний, ніж інші, але має свої труднощі : важко відмежувати поняття одиничного і подвійного зв'язку, сильного і слабкого, керування від відмінкового прилягання тощо. Тому робляться спроби відновити чисто кількісний принцип поділу. Зокрема В.А.Бєлошапкова під простими словосполученнями розуміє тільки такі, що мають два компоненти. Вони можуть ускладнюватися додаванням третього слова. Так створюються складні словосполучення , наприклад : читати книгу - читати книгу дітям. Вона вбачає в такому поділі словосполучень аналогію до складного і ускладненого речення.
О.Б.Сиротиніна хоча й користується термінами просте й непросте словосполучення, але більше уваги приділяє поділу їх на непоширені і поширені.
З огляду різних тлумачень простих і складних словосполучень стає ясно, що це поняття повинно бути комплексне. Простим чи складним словосполучення повинно бути і в кількісному, і в структурному розумінні. Принцип, за яким виділяються прості чи складні словосполучення, є неподільність чи подільність на мінімальні зразки.
Під простими словосполученнями треба розуміти такі, які не можуть поділятися на інші словосполучення, тобто словосполучення мінімального складу. Це буває, по - перше тоді, коли слова поєднуються одиничним зв'язком, тобто коли їх два наприклад: яскрава зірка, намалювати портрет, палко заперечувати. Це буває, по - друге, тоді, коли неподільні групи виступають як один компонент, наприклад : жити душа в душу, повторювати з дня на день. У такому разі словосполучення не розкладається : не можна сказати - жити душа…, повторювати з дня… По - третє, це буває тоді, коли слабкий зв'язок можливий лише при даному сильному зв'язку, наприклад: прострелити кашкет ворогові. Словосполучення прострелити ворогові не закінчене, вимагає доповнення що прострелити.
Випадки з подвійним сильним зв'язком можна розкласти на простіші форми саме тому, що це сильний зв'язок. Порівняймо : віддати книгу учневі - віддати книгу і віддати учневі, (не випадково аналогічний приклад В.А.Бєлошапкова зарахувала до складного словосполучення).Тому не можна такі словосполучення вважати простими.
Під складними словосполученнями розуміють такі , які можна розкласти на словосполучення мінімального складу і слово, наприклад: великий металургійний завод - великий і металургійний завод ; нові досягнення науки - нові та досягнення науки тощо.
Якщо словосполучення розкладаються на два і більше словосполучень, маємо комбінацію словосполучень з двома чи кількома підпорядковуючими словами. Тому такі словосполучення і називаються комбінованими, наприклад : знайома з дитинства картина - знайома картина і знайома з дитинства; захопленно читати цікаву книгу - захопленно читати книгу і цікаву книгу тощо. Отже, можлива комбінація з простих словосполучень або із простих і складних.
Учення про складні і комбіновані словосполучення дуже важливе для розуміння того, як із словосполучень складаються речення. Для цього часто беруться словосполучення ускладненого типу. Багаточленні словосполучення особливо характерні для офіційної, ділової і наукової мови. При цьому слід мати на увазі, що тільки прості словосполучення мають єдине значення. Значення складних словосполучень різноманітне - воно складається із суми значень мінімальних конструкцій.
За ступенем семантичної єдності між компонентами словесні сполучення у реченні поділяються на вільні синтаксичні словосполучення і фразеологізми.
Найнижчий ступінь семантичного злиття компонентів виявляється у вільних словосполученнях, бо вони мають структурну схему і граматичне значення, обидва елементи їх повністю зберігають свою лексичну семантику і тому в реченні виступають окремими його членами, наприклад : виконувати план, писати пером, червона сукня, золота сукня і под.
Найвищий ступінь семантичного злиття компонентів виявляється у фразеологізмах, які, маючи структурну схему , за своїм значенням фактично дорівнюють слову і нерідко можуть замінятися ним, а позбавлені граматичного значення , виступають одним членом речення :
" дати дуба ( померти чи згинути ; припиняти своє існування)
" з'їхати з глузду ( збожеволіти; стати дурним)
" володіти пером (мати здібності майстерно викладати свої думки на письмі )
" кров з молоком (здоровий; рожево видний; рум'яний )
Тому вони не становлять синтаксичних словосполучень, хоч і складаються з кількох компонентів. Це фразеологічні звороти. До них тяжіють дво - і багатослівні терміни, які виконують функцію також одного члена речення : атомна енергія, питома вага, напруженість магнітного поля, надлишкова кількість енергії.
При синтаксичному аналізі речень такі одиниці не викликають труднощів, оскільки трактуються однаково з позиції і формально граматичного і структурно - семантичного напрямів.
Значні труднощі і помилки під час аналізу часто пов'язані з нерозкладними синтаксичними (нечленованими, неподільними, цілісними) словосполученнями ,які займають проміжне місце між вільними синтаксичними словосполученнями і фразеологізмами : сім років, сотня бійців.
Нерозкладні словосполучення мають багато спільних рис із фразеологізмами : наявність структурної схеми, функція і позиція одного члена речення, підрядний вид зв'язку між компонентами.
Але нерозкладні словосполучення на відміну від фразеологізмів мають граматичне значення, їх компоненти зберігають лексичне значення (один повністю, другий частково ), і тому ступінь семантичного злиття їх значно нижчий , ніж у фразеологізмах. У зв'язку з цим нерозкладні словосполучення є синтаксичними одиницями , не еквівалентними слову, що стоять ближче до вільних словосполучень, ніж до фразеологізмів.
Нерозкладні словосполучення, як і вільні, мають структурну схему, певне граматичне значення, їх компоненти об'єднані одним із способів підрядного
Loading...

 
 

Цікаве