WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

.
Предикативні підрядні словосполучення бувають :
" самодостатні - можуть бути реченням без залежних слів , наприклад : сонце зійшло , починається літо , день короткий , поїздприбуває ;
" недостатні - не можуть бути повним реченням без залежних слів , наприклад : комісія розглянула , держава забезпечує , кандидат може балотуватися [ 60 ; 466 ] .
У більшості мовознавчих праць предикативні словосполучення не виділяються і не розглядаються як окреме синтаксичне утворення на тій підставі , що вони , мовляв , можуть бути реченням . Але , по - перше , не всі поєднання підмета з присудком є самодостатніми . Наприклад , такі предикативні словосполучення , як сонце нагріло , вітер зриває , автор передав , щоб стати реченням , повинні мати при собі щонайменше один або більше другорядних членів : Сонце нагріло землю . Вітер зриває листя з дерев . Автор передав у видавництво свою нову повість . По - друге , якщо , скажімо , вислів Я йду і може бути реченням , то не у всякій мовній ситуації . Наприклад , у відповіді на запитання Куди ти йдеш ? - це ще тільки словосполучення , будівельний матеріал для речення , але не речення . І по - третє , предикативні словосполучення будуються за тими ж правилами , що й будь - яке інше словосполучення . Наприклад , немислимі сполучення підмета з присудком на зразок вогонь мжичив , дерево бігає , вогонь згасло , дерево ростуть ; можливі тільки такі вогонь згасав, дерево росте .
Предикативне словосполучення , якщо воно перестає бути синтаксичним центром речення , легко переходить у непредикативне , наприклад : птахи відлітають - відліт птахів , верби схилились - схилені верби , камінь лежить - лежачий камінь , видніється ліс - видно ліс , ранок тихий - тихий ранок .
Предикативні словосполучення можуть ( щоправда , рідко ) лексикалізуватися , наприклад : кури не клюють , кіт наплакав , клепки розсохлись , жижки дрижать , серце крається , голова набита клоччям , молоко на губах не обсохло .
Непредикативні підрядні словосполучення в реченні входять або тільки до групи підмета , або тільки до групи присудка , або до групи якогось другорядного члена , наприклад : українська держава , забезпечує захист ,захист власності .
За тим , якою частиною мови виражено головне слово , непредикативні підрядні словосполучення бувають :
" іменникові : робочий день , долина річки , батько з сином , уміння працювати , їзда верхи , море проблем ; із числівниками - лише в непрямих відмінках , крім знахідного : п'ятьом студентам , двох будинків ;
" прикметникові : знайомий мені , міцніший за сталь , розгублений від хвилювання , відвертий до нахабності , дуже високий , білий весь , гарний такий , готовий допомогти ;
" числівникові - тільки у називному та знахідному відмінках : три яблука , сто днів ; але з числівниками тисяча , мільйон , мільярд та дробовими числівниками - у будь - якому відмінку : тисяча гривень , тисячі гривень , тисячею гривень ; одна десята відсотка , однієї десятої відсотка ;
" займенникові : щось цікаве , хтось із них , вони обидва ;
" дієслівні : читати книжку , розмовляти з другом , пасти задніх , залишитися без нічого , довго чекати , знати багато , стати навшпиньки , іти не оглядаючись , здаватися втомленим , просити почекати ;
" прислівникові : недалеко від села , зовсім близько , надзвичайно просто , краще за художника .
За смисловими відношеннями між їхніми членами непредикативні підрядні словосполучення бувають :
1. Означальні ( атрибутивні ) ;
2. Додаткові ( об'єктні ) ;
3. Обставинні ( адвербіальні ) .
Більшість фразеологізмів , які є в українській мові , має форму непредикативних підрядних словосполучень , наприклад : біла ворона , на сьомому небі , гострий на язик , не в тім'я битий , кирпу гнути , у три погибелі , дати перцю , збити з пантелику , приший кобилі хвіст [ 60 ; 470 ] .
Іноді словосполучення можна замінити одним словом і навпаки : книжкова крамницю - книгарня , дощана огорожа - паркан , край лісу - узлісся , брати в борг - позичати , відбиватися в дзеркалі - віддзеркалюватися , стати сірим - посіріти , кожного дня - щодня , батько й мати - батьки [ 60 ; 472 ] .
Словосполучення можуть виконувати кілька функцій . Основне призначення словосполучення - бути будівельним матеріалом для речень . Наприклад , із словосполучень літнє сонце , палко цілувати , цілувати ниви , хлібні ниви можна побудувати речення Літнє сонце палко цілувало хлібні ниви.
Друга функція словосполучень - виступати розчленованими назвами . Це буває тоді , коли словосполучення використовуються як заголовки статей , назви книжок , журналів тощо , наприклад : Освіта України , Аргументи і Факти , Європейська столиця , Афіша Прикарпаття та ін . По суті , різноманітні зауваження в словниках тих чи інших слів - це теж скорочені назви словосполучень , наприклад : доглядати кого - що , за ким - чим , радий кому - чому ( Словник української мови . - Т.2. - С. 339 ; Т .8 .- С .428 ) тощо .
Розділ 2
За кількістю компонентів словосполучення поділяються на прості і складні. При цьому зважати на кількість компонентів не завжди можна, бо трапляються стійкі словосполучення слів, складні назви тощо, які виступають у значенні одного слова (чорна смородина, морська свинка ,пекти раків ,бити байдики).Тому поділ словосполучень здебільшого відбувається не тільки за кількісним, а й за структурним принципом.
Г.М.Удовиченко простими словосполученнями вважає двослівні, наприклад: рідна сторона. Проте інколи до простих словосполучень зараховують тричленні і чотиричленні поєднання, якщо вони складаються із фразеологізмів, складних власних назв чи аналітичних форм, наприклад: носа не виткнути з хати, голос Остапа Вересая, хочу крізь сльози сміятись. В усіх інших випадках тричленні чи багаточленні сполучення належать до складних.
Г.М.Удовиченко докладно розглядає способи утворення складних словосполучень:
1. поширення іменниково-прикметникового словосполучення означальним словом: металургійний завод-великий металургійний завод.
2. поширення іменниково-іменникового словосполучення означальним словом: досягнення науки-нові досягнення науки.
3. поширення іменника сполученням прикметника з іменником: ракета-ракета нової конструкції.
4. поширення дієслівного словосполучення іменниками без прийменників чи з прийменниками: написати листа - написати листа олівцем, обчухрати кору-обчухрати кору з липи, поїхати в гості-поїхати в гості до батьків.
5. поширення прикметникових словосполучень четвертим словом: знайома з дитинства картина-бачити знайому з дитинства картину.
Можливі й інші комбінації складових компонентів.
Щоб уточнити розмежування словосполучень на прості і складні, Н.Ю.Шведова запропонувала брати до уваги характер зв'язку між словами. До простих словосполучень належать поєднання:
1. на основі одиничного
Loading...

 
 

Цікаве