WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

виначені особливим підметом атрибутивних.
Об'єктними звуться підрядні словосполучення, в яких залежний компонент приєднується до ведучого як формальний виразник об'єкта дії, стану чи іншого підпорядковуючого явища до виразника самого підпорядковуючого явища. Таке загальне синтаксичне значення типу об'єктних словосполучень зумовлюється граматичною природою тих їх різновидів,які становлять ядро цього типу. Найбільш звичайними серед об'єктних словосполучень є такі, в яких роль ведучого компонента виконує дієслово (й дієприслівник),що допускає при собі залежний компонент, який відповідав на запитання будь-якого з непрямих відмінків (у тому числі і з приймениками), а роль залежного компонента - представних однієї з імених частин мови в будь-якому відмінку без прийменика або з приймеником. Найчастійше це бувають словосполучення вербально-субстантивні, вербально-прономінальні, вербально-ад'єктивні та вербально-нумеральні. До основного ядра об'єктивних словосполучень безпосередньо примикають такі різновиди словосполучень, у яких залежний іменний компонент, що відповідає на питання непрямого відмінка, приєднується не до дієслівного компонента, а до дієприкметника, звичайного прикметника, віддієслівного чи й невіддієслівного іменникового, займенника, числівника або прислівника : надісланий депутатові, повідомлений кореспондентом,зібраний серед учасників, зроблений без нас, неуважний до справ, відомий усім, кращий від нас, допомога друзям, збирання врожаю, збірка товарів, купа цегли, дехто з присутніх, один з учнів,багато паперу, спритнійший за всіх.
Окемий різновид об'єктних словосполучень становлять такі, в яких до ведучої дієслівної форми (у тому числі й інфінитива чи дієприслівника), що вимагає залежного компонента, який відповідав би на питання непрямого відмінка, приєднується за допомогою зв'язку приляганнязалежний компонент у формі інфініитива (хотіти стати, уміти малювати, збиратись відпочивати). Ще одним із специфічних різновидів об'єктних словосполучень є словосполучення, в яких форма інфінітива в ролі залежного компонента прилягає до прислівникової форми, що трактується як категорії стану (треба починати, можна побачити).
Природа об'єктних словосполучень, розглядувальних на рівні словосполучень, не міняється від того, що в структурі речення їх залежний компонент в одних випадках виконує роль додатка, у других - основної частини іменного чи дієслівного складеного присудка (ставати майстром, працювати помічником, робитись великим, починати писати), а в третіх - роль дієслівної частини складеного головного члена односкладового речення (треба починати).
Адвербіальними називаються такі підрядні словосполучення, в яких залежний компонент приєднується до основнового як виразник обставинної або якісної чи кількісної характеристики дії, стану чи ознаки. Найбільш типовими різновидами адвербіальних словосполучень є такі, в яких роль ведучого компонента виконує дієслово (у тому числі і дієприслівник), дієприкметник або прикметник, що допускають при собі залежний компонент, який би відповідав на одне з обставиних питань (де?, куди?, коли?, чому?, як?, наскількі? і т. д. ), а роль залежного компонента виконує прислівник, що якраз відповідає на одне з таких питань і приєднується до ведучого компонента синтаксичним зв'язком прилягання. Наприклад : біліти в далині,повернутись пізно, їздити швидко, налитий вщерть, високий занадто. До основного ядра адвербіальних словосполучень наближаються такі різновиди цього типу, в яких до ведучих дієслівних і прикметникових форм, що вимагають відповіді на обставинні питання, як і в об'єктних словосполученнях, оформлені непрямими відмінками іменні члени, що відповідають на обставинні питання. Наприклад : сидіти в кімнаті, пряцювати в полі, гуляти над річкою, повертатись під вечір, почервоніти від сорому, летіти стрілою, співати без настрою, розбитий за містом, виконаний у неділю, зачорілий до чорноти, широкий над міру, довгий без кінця.
Ще одну групу різновидів адвербіальних словосполученьстановлять різновживані конструкції, в яких окремі прислівники в роль залежних компонентів прилегають до іменників з якісним відтінком семантики або до займеників чи до числівників. Наприклад : трохи поет, зовсім артист, просто біда, усе повністю, приблизно десять.
До адвербіальних словосполучень належать також деякі різновиди, у яких залежний компонент пов'язується з ведучим за допомогою підрядносполучникового зв'язку. Такими є вербально сустантивні словосполучення типу летить, як стріла; злий, як вовк; ад'єктивно-вербальні типу білий, як сніг; вербально-вербальні типу радіє, аж підспівує; співає, бо радіє; ходить, немов пританцьовує; береться, хоч і не вміє; ад'єктивно-ад'єктивні типу тонкий, аж прозорий; сердитий, бо голодний і ад'єктивно-вербальні словосполучення типу тонкий, аж гнеться.
Розглядаючи співвідношення синтаксично-семантичних типів словосполучень і типів синтаксичного зв'язку у словосполученнях, неважко помітити, що найбільш характерним різновидам кожного з трьох типів словосполучень послідовно відповідає якийсь один тип синтаксичного зв'язку : основним різновидом атрибутивного виду словосполучень - узгодження, основним різновидом об'єктного типу словосполучень - керування, основним різновидом адвербіального типу словосполучень - прилягання.
Крім того, переважна більшість випадків застосування підрядносполучникового зв'язку так само припадає на адвербіальні словосполучення. Разом з тим, у кожному типі словосполучень для оформлення його периферійних різновидів застосовується й інші типи синтаксичного зв'язку - в атрибутивних словосполученнях поряд з узгодженням усі три інші, в об'єктних поряд з керуванням ще й прилягання, в адвербіальних поряд з приляганням і підрядносполучниковим зв'язком - керування.
Таким чином, між синтаксично-семантичними типами словосполучень і способами їх синтаксичного оформлення однозначної відповідності нема. Вона виявляється лише в основних (центральних) різновидах кожного типу словосполучень.
Основними в сурядних словосполученях є такі типи семантико-синтаксичних відношень:
1.Єднальні відношення - відношення переліку, наприклад:пісня і праця,веселий і щасливий;діброви, долини і луги; учитель, порадник, друг.
Єднальні відношення виражаються за допомогою єднальних сполучників (і, й, та(у значенні і ), і..і, ні…ні, ані…ані),або безсполучниково, або комбінацією сполучникового зв'зку наприклад:
Благословена кожна половина, і кожний порух свіжого стебла, і чисте небо, і вологі тучі, і дивне диво - світлячки летючі! (М.Рильський). люди різні між нас бувають - симпатичні, гарні,чудні. (В.Симоненко). Це торжество: надій, проминань, і наближень, і навертань у своє, у забуте і одночасне. (В.Стус). Синичка підстрибнула, ударилась спинкою об сіть,упала , забила крильцями, потім застряла головою у вінку і, розкривши дзьобик, тоненько
Loading...

 
 

Цікаве