WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

поєднаннями для функціонування в іншому словесному словесному оточенні .
Назначення словосполучення іноді може впливати порядок розташування його складових частин : п'ять тижнів і тижнів п'ять ( вказує на приблизність ) , холодний вітер ( залежне слово - означення ) і вітер холодний ( залежне слово - присудок ) .
У словосполученні сигніфікати ( уявлення ) , які супроводять кожне окреме слово , у нашій уяві зливаються в один цільний образ , у якому від лексичного значення слів відсікається те , що , як підказує наш життєвий досвід , є несумісним , непоєднуваним . Отже , сполучуваність слів і їхніх значень зумовлюється сполучуваністю реальних чи уявних явищ .Тому можливі словосполучення зачиняти двері , заплющувати очі , але не можливі зачиняти очі , заплющувати двері тощо .
Можливість поєднання слів у словосполучення залежить від того , суміщаються чи не суміщаються між собою названі ними явища . Наприклад , слово мокрий не поєднується зі словами сонце , вогонь , полум'я як несумісне з ним поняття , але поєднується зі словами рушник , рядно , одяг тощо .
Якщо в словосполучення об'єднуються одне з далеким лексичним значенням , може виникнути метафора ( вислів із переносним значенням ) , наприклад : крилата думка , свічки каштанів , ключі від щастя , сонце сміється .
Словосполучення бувають лексичні ( стійкі ) і синтаксичні ( вільні ) .
Лексичні словосполучення ( фразеологізми і фразеологічні вирази ) існують у мові у готовому вигляді і завжди називають одне поняття : на носі зарубати ( запам'ятати ) , з доброго дива ( безперечно ) , і вдень і вночі ( постійно ) , центральна нервова система ( термін з біології ) , Чорне море , Кривий Ріг ( географічні назви ) .Лексичне словосполучення в синтаксисі сприймається як одна синтаксична словоформа і виступає одним членом речення .
Синтаксичні словосполучення утворюються в процесі мовлення , тобто під час творення речень , і кожне слово в них зберігає конкретне лексичне значення , наприклад : обов'язкова умова , прийом відвідувачів , поговорити з директором , вулиці й площі .
Синтаксичні словосполучення , утворені з двох повнозначних слів, називаються простими , наприклад : міська вулиця , ряд тополь , розмова з товаришем , довга дорога , край неба . У процесі утворення речень прості словосполучення розширюються , ускладнюються за допомогою залежних слів . Синтаксичні словосполучення , утворені з трьох чи більше повнозначних слів , називаються складними , наприклад : широка міська вулиця , рівні ряди струнких тополь , сердечна розмова з давнім товаришем тощо . При сприйманні складні словосполучення розкладаються на прості .
У мовленні синтаксичні словосполучення являють собою проміжний етап між словом ( точніше - словоформою ) і реченням .
Слова в словосполучення об'єднуються або як рівноправні , або як нерівноправні . Відповідно до цього словосполучення бувають сурядні і підрядні .
Сурядне словосполучення - це смислове і граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних .
Наприклад , поєднання слів вогонь і вода є сурядним словосполученням , оскільки :
" вони поєднуються за змістом ( називають явища природи ) ;
" між ними існує граматичний зв'язок , який виражається сполучником і однаковим називним відмінком ;
" вони граматично рівноправні ( немає головного і залежного слів)
" вони є будівельним матеріалом для речення : Вогонь і вода добре служать , але лихо панують ( Нар . творчість ) .
У сурядному словосполученні , як правило , іменники стоять в одному відмінку ( розум і серце , розумом і серцем ) , дієслова - в одній особі і числі ( дивитеся і не бачите , реве та стогне ) , прикметники - в одному роді , числі й відмінку ( чесної і справедливої ) . Такий граматичний зв'язок називається координацією [60; 464 ] .
Проте й тут , як у багатьох мовних явищах , трапляються винятки , коли обставини , узгоджені й неузгоджені означення , що входять до одного сурядного словосполучення , виражаються різнотипними словоформами , наприклад : на полі і в саду ; під землею і на землі ; блідий , із запалими щоками . Але в сурядному словосполученні ці словоформи виконують однакові функції і відповідають на те саме питання , тобто прирівнюються між собою .
Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням і певними граматичними ознаками : права й свободи , у навчанні й праці , думаємо й вирішуємо , економічний і соціальний . Іноді це можуть бути антоніми : світло й темрява , радість і сум , великі й малі , вранці й увечері .
Не можна поєднувати між собою різнопланових за значенням і граматичними ознаками слів . Отже , вислови на зразок дерева й сосни ( сосни теж дерева ) , письменники й поети ( поети теж письменники ) , економічний і розвинений , читати й малювати побудовані неправильно .
Між словами у сурядному словосполученні бувають такі види сурядного зв'язку :
1. єднальний ;
2. протиставний ;
3. розділовий .
Сурядні словосполучення бувають відкриті і закриті . Відкриті сурядні словосполучення можна продовжувати , наприклад : крик , галас , метушня ; і прибирали , і чистили , і чепурили ; сині , зелені , рожеві , червоні , блакитні .
Закриті сурядні словосполучення продовження не передбачають , наприклад : любов і ненависть ; батько й мати ; земля і люди ; молоді й старі ; і радість , і сльози ;не тільки перемоги , але й поразки ; не лише на словах , а й на ділі ; світить , та не гріє .
Сурядні словосполучення в мові сприймаються як синтаксична цілість : вони спільно підпорядковують собі залежне слово ( доброта і мудрість прикрашають , Маріїні батько і мати ) і так само спільно підпорядковуються головному слову ( міста Київ і Львів , відпустка на липень і серпень ) .
Сурядне словосполучення може лексикалізуватися , тобто перетворюватися на фразеологізм , наприклад : і вдень і вночі , і сміх і гріх , ні живий ні мертвий , ні слуху ні духу , ні кує ні меле , дешево й сердито , рано чи пізно , була не була , між життям і смертю , не на життя , а на смерть .
Слова в підрядному словосполученні об'єднуються між собою як граматично нерівноправні : одне - головне , друге - залежне .
Від головного слова ставиться питання , а залежне відповідає на поставлене питання , наприклад : холодна зима ( зима - яка ? - холодна ) , розмова про наболіле ( розмова - про що ? - про наболіле ) , приїхали вчора ( приїхали - коли ? - вчора ) .
За роллю в реченні підрядні словосполучення поділяються на предикативні і непредикативні .
Предикативні підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета й присудка і виконують у двоскладному реченні роль синтаксичного центра , навколо якого об'єднуються всі інші слова , наприклад : директор вирішив , місце звільнилося , буря повалила , квіти зав ' яли , душа завмерла , руки опустились
Loading...

 
 

Цікаве