WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції - Дипломна робота

його конкретне лексико-фразеологічне значення.
Загальна кількість синтаксично-сематичних різновидів словосполучень, які виділяються за цими ознаками, досить велика. Вона перевищує 36 виділених за основними морфологічними ознаками різновидів словосполучень, оскільки в межах однієї частини мови здебільшого виділяються по дві або й по декілька морфологічних і сематичних груп слів, які виявляють неоднакові синтаксичні особливості у словосполученнях ( наприклад, прикметники і дієприкметники, займенники субстантивні і родові, кількісні числівники, збірні й порядкові, дієслова особові, інфінітиви і дієприслівники ). Але разом з тим між багатьма такими групами слів, що належать до різних частин мови, виявляються деякі спільні семантико-синтаксичні особливості, у тому числі і здатність пов`язуватися в словосполучення за допомогою основних типів синтаксичного зв`язку. Це дає змогу об`єднати всі семантико-синтаксичні різновиди словосполучень у три найбільш загальні семантико-синтаксичні типи словосполучень - словосполучення атрибутивні (з підтипом предикативних), об`єктні та адвербіальні.
Атрибутивними звуться такі словосполучення, в яких залежний компонент пов`язується з ведучим як формальний виразник атрибута з субстантивним виразником його носія. Таким чином атрибутивні словосполучення характеризуються тим, що їх ведучі компоненти є іменниками, субстантивними займенниками чи іншими субстантивованими словоформами, які синтаксично допускають при собі залежне слово, що відповідало на питання який? чий? котрий?скільки?, а залежні компоненти є представниками різних частин мови, що якраз і відповідають на будь-яке з таких питань, залежно від конкретної семантики ведучого компонента і всього словосполучення.
Центральним різновидом атрибутивного типу є субстантивно-ад`єктивні словосполучення з узгоджуваними формами прикметників і дієприкметників при ведучих іменниках.
З атрибутивними субстантивно - ад'єктивними словосполученнями, оформленими синтаксичним зв'язком узгодження, формально майже тотожні субстактивно- прономінальні і субстактивно - нумеральні словосполучення з узгоджувальними займениками і числівниками (інститут наш, роки три, рік третій). Сюди ж належать й інші різновиди словосполучень, компонентами яких є узгоджквальні слова імених частин мови - прономінально - ад'є ктивні, прономінально - прономінальні, прономенально - нумеральні, нумерально - ад'єктивні, нумерально - прономінальні, нумерально - нумеральні (щось цікаве, ми всі, нас троє, три останні, два оці, чотири перші), а також субстантивно - субстантивні і прномінально - субстантивні словосполучення з повним чи неповним узгодженням типу робітник- ударник, село Іванівка,ми представники. Словосполучення з узгоджаваними іменними компонентами утворюють ядро атрибутивних словосполучень, навколо якого групуються інші різновиди цього типу словосполучень.
Порівняно значною є кількість таких різновидів атрибутивних словосполучень, у яких ведучий компонент вимагає залежного компонента, що відповідав би на одне з синтаксичних питань атрибута - який? чий? і т. д., а залежний компонент, відповідаючи на такі питання, приєднується до ведучого компонента не зв'язком узгодження, а за допомогою одного з трьох інших типів синтаксичного зв'язку - керування, прилягання або підрядносполучникового підпорядкування. Найбільш чисельний серед цих різновидів є словосполучення з керованими іменними компонентами при іменних ведучіх компонентах : субтантивно - субстантивні типу портфель учителя, подвиг героя, день відпочинку, людина праці, будинок з цегли, книжка без оправи, буря на морі, субстативно - прономіальні типу зошит його, завдання їх, пісня про неї, рідковживані прономінально - субстативні типу хтось у танці, щось від містики, у тому числі й з такими керованими компонентами, які б могли узгоджуватися, - слова молодшого, поява останього, субстативно - нумеральні типу угода трьох, вигляд четвертого тощо. Зрідка зустрічаються атрпибутивні словосполучення, в яких роль залежного компонента при ведучому іменному - іменникові або іншому субстантивному слові - виконує невідмінювана форма - прислівник, дієприслівник або інфінітив, що поєднуються до ведучого компонента зв'язком прилягання. Наприклад : праця вручну, їзда верхи, гра всліпу, писання стоячи, уміння спрямовувати. Підрядно - сполучниковим зв'язком оформляються, головним членом, субстантивно - вербальні і прономінально - вербальні словосполучення типу свято, що наближається; той, що був; такий, що зробить.
Окреме місце займають такі різновиди атрибутивних словосполучень, у яких узгоджувальний залежний компонент, - як провило, родовий займеник, - приєднується до ведучого компонента, що не є іменником, субстантивним займеником або іншою субстантивною формою, а звичайним прикметником, дієприкметником чи родовим займеником. Наприклад :великий такий, чорний якійсь, поплутаний такий, побитий увесь, такий якійсь.
Як уже говорилося, синтаксична природа атрибутивних словосполучень,розглядуваних на рівні словосполучень, не міняються від того, що в структурі речення те саме атрибутивне словосполучення в одних випадках може виконувати роль таких членів речення, як означуване і означення, а в інших - як підмет та іменний присудок без зв'язки. Але є окрема група група безпосередньо пов'язаних з атрибутивним різновидом словосполучень, які в структурі речення можуть виконувати тільки одну з двох властивих звичайним атрибутивним словосполученням синтаксичних функцій, - а саме, роль предикативної групи (підмета і присудка), і це зумовлене специфікою морфологічного оформлення залежного компонента. Ідеться про словосполучення, в яких роль залежного компонента виконує родова або особова форма дієслова, що узгоджується у формах числа і особи або числа і роду з ведучим іменним компонентом, завжди в таких випадках оформленим називним відмінком. Такими є переважна кількість словосполучень субстанттивно - вербальних, прономінально - вербальних, а також різновживаних ад'єктивно - вербальних і нумерально - вербальних. Оскількі ці словосполучення не можуть виконувати в структурі речення властивих звичайним атрибутивним словосполучення фунуції групи означення і означуваного і, разом з тим, істотно відрізняються від звичайних атрибутивних словосполучень морфологічною природою залежного компонента і специфікою синтаксичного зв'язку узгодження, яким пов'язується цей залежний компонент, доцільно віділити їх в окрему групу під назвою предикативних. Але з огляду на те, що предикативні словосполучення своїм складом і синтаксичною семантикою дуже мало відрізняються від атрибутивних з підрядносполучниковим зв'язком типу рік, що минає; ті, що виступали, а виконувана предикативними словосполученнями функції в структурі речення може виконуватись і преважною більшість звичайних атрибутивних словосполучень, предикативні словосполучення можуть бути
Loading...

 
 

Цікаве