WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

моралі. В них письменник висміює ряд побутових вад:
- неуцтва, глупоту ("Жук і Бджола", "Осел і Соловей", "Півень і перлина");
- брехливість і лицемірство("Диковина", "Лисиця-жалібниця", "Хмелина і Лопух");
- жадібність і заздрість ("Старець", "Шпак", "Жаба і Віл", "Лисиця і виноград");
- лінощі, неробство ("Зозуля і Горлиця);
- підлабузництво ("Цуцик", "Ґава і Лисиця");
- невдячність ("Білочка", "Чабан і Комар");
- самовпевненість, зарозумілість, пиху ("Будяк і Васильки", "Вередлива дівчинка", "Гуси", "Деревце");
- боягузтво ("Миша і Пацюк");
- хвастовитість ("Синиця", "Діток і Вітряки");
- пияцтво ("Два куми").
Байкар підкреслює, що подібні негативні риси властиві здебільшого представникам правлячих класів, розбещеним неробам з їх нікчемною лицемірністю.
Письменник майстерно користується діалогами, в яких яскраво розкриває характер зображувальних осіб.
Мова байок насичена побутово-фольклорними елементами, винятково гнучка, соковита. При всьому своєму інтонаційному багатстві вона цілком природня в устах персонажів, взятих з фольклору, характер яких визначається суто народними епітетами:
"Всесвітній Лис", "Бурлака-Вовк", "Сороки-Цокотухи".
Від казок байки відрізняються тим, що вони переважно віршовані.
Успішній роботі над байкою допоможуть притаманні цьому жанру картинність описів, влучність виразів, образні характеристики персонажів. У байці "Чиж та Голуб" Чижик зображений привабливо: "молоденький, такий співучий, проворненький". А хіба не виразно змальований пихатий Голуб, який дозволяє собі такі слова: "А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна…" Діти позитивно реагують на влучну й емоційну лексику описуваних у байках епізодів. Завдання вчителя - донести їх до учнів і виразним читанням тексту, і зосередженням уваги на тих образних прийомах, які використовує байкар для змалювання своїх героїв.
У роботі над байкою методика рекомендує дотримуватися певних вимог.
Передусім виникає питання: коли і як розкривати учням особливості байки як жанру? Особливості ці відомі. Байка - твір художньої літератури. Це - алегорична розповідь повчального характеру. Персонажі байок - тварини, птахи, риби. Дійовими особами можуть бути люди і предмети. Байка складається з двох частин: зображення подій чи розповіді про них і повчання (мораль).
У початковій школі немає можливості називати учням усі риси байки, але без пояснення окремих з них обійтись не можна. Так, у вступній бесіді, як уже вказувалося, вчитель назве одну з характерних рис байок - їх переважно віршований характер. Говорити ж в ознайомчій бесіді про алегоричність байки не варто. Немає потреби взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій.
Так, після закінчення розбору і зачитаного повчання з байки "Чиж та Голуб" (2-ий клас) діалог між учителем і учнями можна уявити таким:
- Щойно ми прочитали повчання. Кого з дійових осіб байки воно стосується?
- Голуба.
- Подумайте: ці слова автор спрямовує тільки Голубові?
- Ні.
- А кому ще? (Учні відповідають). Правильно. Усім людям. У тому числі й нам з вами. Хіба у нас не буває таке, що ми чужій невдачі не співчуваємо, а сміємося?
- Буває.
- Чим же цінна байка?
Узагальнюючи відповіді учнів, педагог формулює думку про те, що байка - це художній твір, який, малюючи життя звірів, риб і птахів, засуджує вчинки, що трапляються у людей. У початкових класах зайву інформувати дітей про те, що в байках можуть діяти також люди і речі. Це їм стане відомим з байки Л.Глібова "Вовк і Кіт", що вивчається в 4-му класі.
Як і в роботі над казкою, при вивченні байки методика не радить наголошувати на тому, що описувані в ній події умовні, оскільки діють звірі. Навпаки, описане в байці слід розглядати як реальне життя тварин, птахів, риб. Треба піддавати аналізу вчинки персонажів байки, особливості їх поведінки, ставлення одне до одного. Умовність же зображуваного стає зрозумілою, коли учні прочитають мораль. Тут вони переконуються у тому, що застереження автора байки поширюється на людей. Не випадково Л.Глібов писав: "Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде".
Існують методичні поради щодо порядку роботи над частинами байки, а саме: зображенням подій і повчанням (мораллю). Є два погляди на те, чи треба читати байку всю, чи спочатку слід ознайомитися з викладом подій, а вже на завершення аналізу прочитати мораль. Один з них пропонує незалежно від розташування повчання у творі не читати його ні під час ознайомлення з текстом, ні під час розбору змісту подій. Мораль читається на завершення розмови про події і після характеристики персонажів. Інша думка зводиться до того, що треба читати увесь текст, адже без моралі важко збагнути його зміст. Слушність останнього твердження безперечна. Справді, прочитавши мораль, можна прослідкувати, як вона розкривається, на прикладі яких образів це робиться, на якому словесному матеріалі. Тому є всі підстави рекомендувати другий підхід до вивчення байки. Цей підхід тим більш логічний, оскільки в читанках представлені байки, у яких мораль вставлена в сюжет байки.
Етапи роботи над читанням байки майже повністю збігаються з вивченням оповідань і казок. Безпосереднє знайомство з втор ром можна почати з розгляду малюнка, який ілюструє хід подій, описаних у творі. Проте бажано зважати на якість ілюстрацій до байок. Не слід, наприклад, брати невиразний малюнок до байки "Чиж і Голуб", представлений у діючій читанці. Зате можна скористатися чи танковим зображенням Лебедя, Щуки і Рака. Він допоможе уяснити причини невдалих дій героїв. Кожен з них робить те, що йому властиво: Лебідь рине в небо, Щука - у воду, а Рак, як йому належить, тягне назад. Саме це, як дізнаються діти з байки, стоїть на перешкоді сумісних дій. Вдалою є ілюстрація байки "Вовк і Кіт".
Для першого ознайомлення з текстом припустимо запропонувати дітям мовчазне читання з виконанням певного завдання: поділити текст на дві частини (байка "Чиж та Голуб") або виділити місце в тексті, де автор малює, як діють персонажі твору (байка "Лебідь, Щука і Рак").
Мовчазне читання не виключає необхідності голосного причитування тексту байки. Це робить вчитель. Виразним читанням байки він створює цілісне уявлення про змальовані події і героїв, що беруть у них участь.
Наступні етапи, як і при опрацюванні оповідань і казок, такі:
а) вибіркове читання (якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука і Рак? Прочитайте слова, що передають занепокоєння. Знайдіть частину, у якій йдеться про те, чому у них нічого не вийшло);
б) відповіді на запитання ("Як ви розумієте слова "Катма ходу"? "Чому Лебідь, Щука і Рак не можуть зрушити воза?" "У яких випадках ми говоримо "та тільки хура й досі там?");
в) встановлення головної думки твору ("Чому Лебідь, Щука і Рак
Loading...

 
 

Цікаве