WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

мораль байко Глібова не тільки вагомі викриттям окремих явищкріпосницької й капіталістичної дійсності, а й набувають широкого узагальнюючого змісту. В образах хижаків-визискувачів можна пізнати не тільки кріпосників та інших експлуататорів, а й чиновників різних рангів, які так само пригноблювали безправних трударів, принижували гідність людини, здійснювали політику самодержавства, обмежували культурний розвиток, викорінювали вияви вільнодумства, віру в краще майбутнє. У глибокому змісті алегорій криється сила критичного реалізму Л.Глібова та ідейна спрямованість його творів. Не про все байкар говорить до кінця, залишаючи читачам можливість самим зрозуміти зміст і напрям прихованого сміху, тенденцію вжитої ним "езопівської мови".
Отже, основними естетичними принципами Глібова-байкаря є народність, поняття якої виходить за межі форми і фольклорних джерел. Байки Л.Глібова глибокі за змістом, пройняті сучасною йому соціальною тенденційністю, що й визначає творчу своєрідність байкаря. Леонід Глібов поширював життєстверджуючі мотиви українського народного гумору, в якому бринять і ноти протесту проти поневолювачі, і вболівання за долю пригнобленої людини, й віра у перемогу добра над злом, правди над несправедливістю Усе це бачиться не тільки в безпосередньому змісті алегорій, а й у прихованому підтексті іносказань байко.
Час написання байок Л.Глібовим охоплює півстоліття, позначене багатьма подіями. Він почав писати у дореформені роки й продовжив творчість в період розвитку капіталізму. Отже, його байки хоч і не рівнозначні за змістом і формою, але були завжди злободенні.
Тому поділ творчості Л.Глібова на ранній період - 50-60-х років і на пізніший - 70-90-х років набуває далеко не формального значення. Байкар ішов у ношу з іншими тогочасним передовими письменниками, входячи своєю творчість у загальний літературний процес та примикаючи до діячів культури демократичного напряму.
Принципи критичного реалізму стають провідними ще в ранній творчості Л.Глібова.
Для Леоніда Глібова, як одного з оригінальних майстрів байки, мандрівний сюжет не був самодовліючим у його творчості. Він ішов не від готового сюжету, а, навпаки, намічав тему, підказану життям, і тоді лише добирав відповідну форму художнього її втілення. Це спонукало Л.Глібова не тільки до використання мандрівних сюжетів, а й до творення свої власних, творчою фантазією осмислених. Такий активний творчий процес зумовив наявність у його байках багатьох цілком оригінальних сюжетів. Однак у ранній творчості Л.Глібова дещо переважали сюжети мандрівні, часом запозичені в І.Крилова.
Вже ранні байки Леоніда Глібова відзначаються злободенністю. У них відображено стосунки кріпаків і кріпосників, банкрутство кріпосництва, хижацький егоїзм, породжений класовими стосунками, несправедливість суду, чиновницьке засилля тощо. Такі теми несли у собі ідеї засудження самодержавно-кріпосницького устрою, піднесення громадянської свідомості. В образах хижаків тваринного світу байкар розкриває деспотичні, самовладні характери реальних поневолювачів народу, висловлює гірку правду про дійсність, досягає широких узагальнень, надає типовості зображуваним картинам.
У байках Л.Глібова нового періоду творчості звучать ноти тяжкого смутку за долю поневоленого народу. Письменник правдиво відображає суперечності суспільства. Наповнюючи алегоричні образи реальним життєвим змістом, він сміливіше вдається до створення раніше невідомих у байках сюжетів, збагачує їх живими інтонаціями, вводить новелістичний, баладний, казковий лад розповіді.
Замість хижаків, що уособлювали представників кріпосницького устрою, тепер з'являються інші алегоричні персонажі; критичне вістря спрямовується на розкриття нових соціально-економічних відносин, засудження паразитизму, тупості, міщанської самозакоханості, чиновницької чванливості й самодурства.
Байкарська творчість Леоніда Глібова другого періоду йшла в руслі розвитку критичного реалізму. Багатий народний гумор, знання життя різних верств суспільства дали можливість письменникові в алегоричній формі надати злободенним темам гострого звучання. У його байках постають типові явища життя й побуту селян, міщан, панства, чиновництва, змальовуються картини трудових взаємин. Усе це байкар відтворює живою барвистою мовою, багатою прислів'ями, метафоричною образністю, влучними порівняннями, народними фразеологізмами.
Увівши байку в річище творчого методу критичного реалізму, Л.Глібов відкрив широкі можливості для своїх наступників - іти шляхом дальшого збагачення соціального змісту в цьому традиційному лірико-епічному жанрі.
Твори байкаря у дитячому читанні.
Твори Л.Глібова для дітей відзначаються високою художньою майстерністю й оригінальністю. За своїм змістом вони близькі до уявлень і інтересів дітей, доступні для їх розуміння. Оригінальна форма його творів - весела розмова з елементами гумору, жарту.
У дитяче читання ввійшло чимало байок Л.Глібова, хоч вони призначені не лише для дітей і іноді бувають складними для розуміння соціального змісту алегорій. У байках поета викриваються і засуджуються різні пороки експлуаторського класового суспільства: хижацтво, паразитизм і зневажливе ставлення до людей, жадоба до збагачення, фальш і лицемірство, підлабузництво та інше.
Правдивість у зображенні ситуацій, вміння користуватись діалогом, індивідуалізація мови персонажів - все це свідчить про високу художню майстерність творів, спрямованих на захист працюючих.
Діти з цікавістю читають байки Глібова - невеличкі за розміром, алегоричні, епічні твори, повчально-гумористичного змісту, у яких людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин чи речей, або зведені до простих і умовних стосунків.
Байки поета доступні дітям різного віку. Найменших зацікавлюють життя і стосунки тварин… старші можуть досягнути і смисл алегорії.
Глібов надавав великого значення байці, як своєрідному засобу розкриття суспільних відносин. Свою літературну діяльність байкаря Глібов почав під впливом байкаря І.А.Крилова. У його байках відображено життя, побут і звичаї народу, звучить жива розмовна українська мова.
Байки ввібрали в себе народну мудрість, народне ставлення до певних явищ, конкретних вчинків. Тому й художні засоби байкар добирав у народній скарбниці. Окремі байки виростали з приказок, мораль і структуру яких визначала сама приказка.
У байках відображені стосунки кріпаків і кріпосників, хижацький егоїзм, несправедливість суду, чиновницьке зусилля.
У таких байках як "Вовк і Кіт", "Вовк та Ягня", "Вовк і Зозуля", "Вовк та Мишеня" автор засуджує несправедливість кріпосного ладу, зневажливе ставлення до трудового народу.
Продажність і нікчемність чиновницько-поміщицького суду Л.Глібов переконливо відтворив в одній із своїх кращих байок "Щука", "Мишача рада".
Значну частину байок Л.Глібов присвятив проблемам суспільної і особистої
Loading...

 
 

Цікаве