WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

Вивчення байки Леоніда Глібова в початковій школі - Курсова робота

приготовленому стенді. Таким чином протягом уроку оформляється ціла виставка, виконана учнями, ілюстрацій до байок Глібова.
Навчальний процес на уроці може відбуватися в такій послідовності.
Учень (учениця) читає байку "Лисиця-жалібниця". Чарівним пейзажем розпочинає Л. Глібов свій твір. Справді, гарно, любо було в гаю. Співав соловейко, кувала зозуля (ми ніби це чуємо, слухаючи байку), все зеленіє і цвіте (зорова картина). Лисичка, що мешкала в гаю, розчулена:
- От де по правді можна жить
І доленьку хвалить,
В добрі кохаться, всіх любити,
Ніколизла і кривди не чинити!
Лисичка і правда. Розглянемо етимологію цих слів.
Чи можуть бути сумісними правда і підступність? Лисичка ховає свої злі наміри за лицемірно ніжними, пестливими словами: "Доленьку", "малесеньких", "безвинних"? Вона навіть готова "боротися" - розправитися з усіма котами, яких називає "зажерливими пройдисвітами". Мовна характеристика Лисиці відіграє важливу роль у творенні характеру лицемірного хижака. Автор теж не залишається байдужим спостерігачем за розвитком подій, не втримується і, коли Лисичка вирішила "ніколи зла і кривди не чинити", ніби мимохідь, зауважує:
То, може, й справді б так жила.
За словником Б.Грінченка, "Правдонька щербата" - "не зовсім правда, швидше брехня, ніж правда".
Так і сталося, коли попадали з гніздечка пташенята, правдолюбка Лисиця-жалібниця "прехорошенько всіх поїла".
То яка ж мораль? Глібов розкриває справжню суть улесливої людини, яка ніби "всіх жаліє і любить", а придивися ближче - і ти побачиш жорстокого й безжалісного лицеміра.
Цю байку учні можуть прочитати і в ролях.
Які прислів'я чи приказки на цю тему ви знаєте?
В очі як лис, а поза очі як біс.
Хоч до рани прикладай.
Лити крокодилячі сльози.
Надягати овечу шкуру.
Кривити душею, крутити хвостом.
Кросворд "Лисиця-жалібниця".
1. Хто співав в гаю "і вдень, і ввечері"?
2. Яким словом-епітетом автор називає гай?
3. Продовжіть рядок "скрізь зеленіло,все…"
4. Що зібралася хвалить Лисиця?
5. Доповніть рядок "у тихому гаю Лисичка щастя…"
6. Лисичка угледіла гніздечко на чому?
7. Як вона назвала котів? ("… сини")?
8. Лисичка зібралася перевірити кого "… таких"?
9. Доповніть рядок: "І жалібниця щось… ще захотіла".
10. Вставте потрібне слово в рядок: "Зажерливих пройдисвітів таких я … б усіх".
11. Як Лисичка співати почала?
Відповіді: 1. Соловей. 2. Тихий. 3. Цвіло. 4. Доленьку. 5. Мала. 6. Калині. 7. Вражії. 8. Пройдисвітів. 9. Сказати. 10. перевішала. 11. Жалібно.
Якщо учні правильно виконають всі завдання, то по вертикалі отримають відповідь на питання: "Що осудив Глібов у байці "Лисиця-жалібниця"? - Лицемірство".
"Мірошник"
З давніх-давен в Україні ім'я Хома асоціювалося з людиною нерішучою, невезучою, пасивною. Це відображено в народних прислів'ях і приказках. Серед них є кілька співчутливих:
На бідного Хому й дерево пада.
На низьке дерево всі кози скачуть.
Тільки й людей, що Хома в церкві.
Але більшість влучних висловів вималювують непривабливу постать чоловіка на ім'я Хома.
На безлюдді й Хома чоловік.
Хома купив, Хома п'є, бо в Хоми гроші є.
Якби хотів Хома, то й робив би дома.
Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев'ять баби на плечах побили.
У мене чоловік Хома, то й добра нема.
Додав до характеристики Хоми й Глібов своєю байкою "Мірошник".
І був він чоловік такий, що не гаразд за діло брався.
Хомі й за вухом не свербить.
Ні з чим зостався мій Хома.
Байку "Мірошник" читає виразно учень або читають учні за ролями і розглядають її зміст та мораль.
Питання для бесіди можуть бути такими:
- З чого починається байка?
- Чи відчули ви у вступі авторську засторогу?
- У чому вона полягає?
- Що сталося з греблею?
- Як же реагував Хома на небезпеку, яка наближалася?
- Чим скінчилася історія з греблею? Чому саме так?
- Який же з Хоми господар?
Прочитаймо ще раз мораль байки. Чи багато серед нас таких хамуватих мірошників?
Бесіда за змістом твору має бути і веселою, і повчальною.
- Байка "Мірошник" написана 1853 року. У ній Глібов спрямував вістря своєї сатири проти нерадивих панів, які в умовах занепаду терплять повне банкрутство. Головний герой мірошник, що мав прекрасний млин, але був ледарем, нехазяйновитим чоловіком, що "не гаразд за діло брався". Ось і цього разу він не поспішав залатувати греблю, яку "вода просмоктала", не прислухався до поради людей. Автор майстерно користується скарбами народної мови: стурбованість порадників передає народно-розмовною лексикою ("Ой, Хомо, Хомо, схаменись!", "Піди, лиш, брате, подивись", "Дурний, ти, Хомо, чоловік!"), а панську безтурботність, байдужість, небажання думати й працювати - стійким словосполученням "Хомі й за вухом не свирбить".
Розлючений Хома після того, як води зовсім не стало, зганяє злість на невинних курях і цим доповнює свій портрет нетямущого господаря й чоловіка:
Ні з чим зостався мій Хома
Води нема й курей чортма.
Глібов робить стислий й мудрий висновок. Мораль байки - осуд не тільки одного Хоми, а всієї тогочасної розтлінної системи, за якої пани "без діла сотні всюди сують. А за недогарок вони людей і лають, і мордують". У цих словах велика правда тогочасного життя та й нинішнього, бо скільки безгосподарних власть імущих правитимуть країною, стільки не вибратись їй із руїни. З нещадною іронією письменник сказав про них: "Та й диво, що у їх Хазяйство піде все на сміх! "
"Дві Бочки"
Учень читає байку "Дві Бочки", пояснює алегорію й визначає головну думку: розумна людина завжди поводиться поважно, ніколи не галасує, не звертає на себе увагу. Пуста ж - шумить, торохтить, як порожня бочка, всіх зачіпає, аби похизуватися, показати себе, а насправді похвалитися їм нічим.
Назвіть народні прислів'я, що підтверджують цю думку.
Краще не договорити, ніж переговорити.
Не роби з писка халяву.
Хто мовчить, той трьох навчить.
Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
Чим розумний закривається, тим дурень величається.
Більше діла, менше слів.
"Музики"
Можна запропонувати інсценізацію цієї байки. Повчання таке: людині треба розраховувати на свої сили й не замірятись на те, чого не здатна зробити.
Назвіть прислів'я на цю тему.
Вище себе не скочиш.
Не сідай не в свої сани.
Як пес не крутись, а хвіст ззаду.
Цап: - О, здрастуй, друже, куди це ти йдеш?
Осел: - Та так, нема що робити.
Цап: - Давай сядемо та поговоримо.
Дивись, Мавпенко-Мартин іде, а за ним і Ведмідь чалапає.
- Ідіть сюди. Сідайте, розказуйте, які новини чути.
Мавпенко-Мартин: - Та так, ходимо без діла.
Погано, братці, без діла в світі проживати.
Ходиш, тиняєшся. Ех, тяжко в світі жити стало.
Треба нам щось придумати.
Цап: - О, я
Loading...

 
 

Цікаве