WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Виправлення помилок в початкових класах - Курсова робота

Виправлення помилок в початкових класах - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Виправлення помилок в початкових класах
?
ПЛАН
І. Вступ
Орфографічна та пунктуаційна грамотність - одна із складових загальної культури людини.
ІІ. Основна частина.
1. До таємниці слова.
2. Проблема формування орфографічних навичок в учнів початкової школи.
3. Засіб підвищення грамотності учнів.
4. Система роботи над орфографічними помилками.
5. Мовний аналіз як метод навчання.
6. Нові форми проведення уроків з рідної мови в початковій школі.
ІІІ. Висновок
Інноваційне навчання - найефективніший варіант навчання мови на сучасному етапі в початковій школі.
IV. Література.
І. ВСТУП
На сьогоднішній день в теорії і практиці стоїть питання про орфографічну пунктуаційну грамотність.
Правопис кожної мови складається з трьох підсистем: орфографії, графіки, і пунктуації.
Кожен із цих розділів має свою історію. Українська графіка бере свій початок від слов'янського письма. Якщо брати до уваги графіку, то український правопис бере свій початок від кінця минулого тисячоліття.
Орфографія постійно вдосконалювалась, охоплюючи написання тих слів, які раніше не регулювалися силою закону. Особливо це стосувалося слів іншомовного походження, кожна мова запозичує іншомовні слова.
У травні 1928 року в Харкові відбулася правописна конференція, яка схвалила новий, розширений український правописний кодекс. Зберігаючи традиційну українську графіку, вчені докладно опрацювали орфографію та вперше скоригували правила української пунктуації. Орфографію "Українського правопису" схвалено 1928 р. й видано 1929 року.
Постійними членами комісії були члени Спілки письменників України та Всеукраїнського товариства "Просвіта".
Робота орфографічної комісії складалася з кількох етапів. На першому - підготовчому - в Інституті мовознавства було створено робочу групу, якій доручалося розробити проект змін та доповнень, що повинні бути внесені до нового видання "Українського правопису".
Орфографічна та пунктуаційна грамотність одна із складових загальної культури людини. Тому ми повинні дотримуватися орфографічної та пунктуаційної грамотності. Адже, у більшості нинішніх випускників не розвинені орфографічні навички, вони слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації. Проте відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвивати свої орфографічні навички, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці застосувати різні методи роботи, що виробляють в учнів правильне написання слів.
ІІ. Основна частина.
Грамотність - слово багатозначне. У поширеному розумінні воно означає насамперед написання слів і речень без помилок, згідно з існуючими нормами правопису, які відповідають усталеним нормам сучасної літературної мови.
Одна із складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Уміти грамотно писати - життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуття або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те, чого потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Тому вчителям, а словесникам передовсім, треба домагатися, щоб наші учні були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі вироблення системи навчання грамотного письма.
Проблема підвищення орфографічної грамотності учнів залишається актуальною, незважаючи на те, що на сторінках методичних журналів, у виступах учителів-словесників, у працях учених їй приділяється немало уваги. Учителі-новатори постійно дбають про підвищення педагогічної майстерності, працюють творчо над пошуками ефективних методичних прийомів навчання школярів, але зі стін наших шкіл продовжують виходити люди, що не вміють грамотно висловитись, правильно написати листа, деякі навіть не вміють правильно написати своє прізвище, ім'я, по батькові.
У чому ж справа? Чи винні тут вчителі (не доробляють), учні (не доучують)? Чи, можливо, орфографія - розділ мовознавства, який дітям опанувати не під силу? Так, розділ цей справді один із важчих, виробити навички грамотного письма надто складно.
На мою думку, однією із причин великої кількості орфографічних помилок у письмових роботах учнів є розрив між теоретичними знанням та вміннями й навичками, тобто вони не вміють зовнішні дії переносити у внутрішній, розумовий план.
Учителі переконуються, що школярі, добре знаючи правила, вміючи навести приклади, під час виконання письмових робіт не бачать орфограми, не можуть застосувати правило на практиці. Отже, у дітей відсутні орфографічна пильність, навички самоконтролю, пишуть вони на слух, як чують.
І все ж таки є всі підстави стверджувати, що диспропорція між знаннями і практичними вміннями (орфографічними навичками) пояснюється насамперед недостатнім засвоєнням теоретичного матеріалу. Адже відомо, що грамотно може писати той, хто глибоко засвоїв, осмислив граматичний матеріал.
Виробити свідоме письмо допоможуть активні методи навчання, а ними можуть бути певні дослідження, спостереження, узагальнення, які проводять самі учні.
Але вчитель не повинен задовольнятись лише їхнім розумінням нового матеріалу. Перше сприймання ними нового не має цілісного характеру, тому велику роль тут повинні відігравати добре продумані вправи навчальні, а вже потім творчі.
Слід колективно закріпити виучуване, переконатись, що кожен розуміє правило, наведе самостійно приклади і лише після цього дати класну самостійну роботу.
Інтерес учнів до навчання словесник постійно формує за допомогою різних ігрових ситуацій, які дають можливість учителеві поєднати в одне нерозривне ціле два процеси: засвоєння знань та їх застосування. Роботу слід організувати так, щоб діти вчилися на заняттях, а вдома тільки закріплювали здобуте. Іноді на уроці активно працює лише вчитель, а учням відводиться пасивна роль. Аби цього уникнути, слід розподілити розумову діяльність дітей таким чином, щоб усі вони в міру своїх сил і можливостей шукали і знаходили шляхи розв'язання завдань, самостійно доходили висновків, щоб процес пошуку істини захоплював їх, а всі види роботи спонукали їх до цього, створювали відповідний психологічний настрій.
Головне завдання уроків української мови - навчити дітей змістовно, логічно, чітко висловлювати думки, виробити необхідні навички грамотного письма. Тому у центрі уваги словесника мусить бути робота над удосконаленням орфографічних умінь і навичок, оскільки помилкам краще запобігти, ніж працювати над їх виправленням.
Які ж шляхи усунення і попередження мовних і мовленнєвих помилок в учнівських писемних висловлюваннях?
Готуючись до уроку, слід добре продумувати матеріал, добирати такі види вправ, які бзацікавлювали, викликали бажання виконати їх, давали змогу осмислено засвоїти нову інформацію і водночас запам'ятати відповідні орфограми. Вихованці не заучують правило, а обґрунтовують, підкріплюють новими прикладами і таким чином свідомо його запам'ятовують, вчаться правильно застосовувати у майбутньому.
Вироблення
Loading...

 
 

Цікаве