WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

енергіяконцентрується на роботі артикуляційних м'язів/. Водночас, необхідно не тільки створювати сприятливі умови для вправляння голосу дитини, але й уникати перевантаження голосового апарату, слідкувати за культурою голосу самого вихователя. Для розвитку голосу Є.А.Аркін пропонує використовувати такі прийоми: виразне читання художніх творів, декламація їх, спеціальні ігри, зразки багатої модуляціями мовлення дорослих, співи.
В Україні було опубліковано лише два методичних посібника з досліджуваної проблеми /О.Л.Жильцова, Є.К.Сухенко/. Так, у методичному посібнику Є.К.Сухенко "Виховання правильної звуковимови у дошкільників" /1961/ досить ґрунтовно описано механізм мовленнєвого процесу, особливості звуковимови дітей кожного віку, визначено завдання щодо виховання звукової культури мовлення дітей: навчання дошкільників правильної вимови звуків, виховання виразності мови, навчання користуватися питальною та окличною інтонаціями, розвиток сили голосу та темпу мовлення, виховання літературної мови. Визначено напрямки виховання правильної звуковимови: попередження помилок, розвиток слухової уваги, артикуляційного апарату. Розроблено орієнтовні заняття для кожної вікової групи, пропонується практичний матеріал.
Проблема виховання звукової культури мовлення досліджувалася науковцями сучасної дошкільної лінгводидактики в різних напрямках: навчання дітей правильної звуковимови /М.О.Александровська, В.І.Ґороділова, О.Л.Жильцова, В.І.Радіна, М.Ф.Фомічова/, формування фонематичного сприймання /Н.В.Дурова, Л.Є.Журова, Т.Б.Філічова/, усвідомлення дітьми лінійності звукової будови слова /Ф.О.Сохин, Г.А.Тумакова/, особливості розвитку уявлень про звукову дійсність мови в дошкільників /Є.І.Труве/, розвиток усвідомлення дітьми фонематичних узагальнень і диференціацій /Л.Ф.Ткачова/, навчання дітей звукового аналізу слів /Т.Б.Ельконін/. Так, М.О.Александровська досліджувала особливості вимови старших дошкільників і дійшла висновку, що цілеспрямована робота з розвитку фонематичного слуху в дітей при корекції недоліків вимови допомагає дитині швидше оволодіти навичками правильної вимови. Автор наголошує на тому, що в роботі над корекцією недоліків вимови у старших дошкільників слід насамперед спиратися на слухове сприймання. Це є вирішальним у питанні про роль фонематичного слуху в процесі засвоєння дитиною звукової культури мовлення.
Отже, проблема виховання звукової-культури мовлення дітей дошкільного віку опрацьована науковцями в теорії дошкільного виховання.
Далі зупинимося на аналізі завдань виховання звукової культури мовлення в нині чинних програмах виховання і навчання дітей дошкільного віку. Оскільки дослідження обмежено середнім дошкільним віком, ми аналізували зміст виховання звукової культури мовлення лише в середніх групах дошкільних закладів. Завдання виховання звукової культури мовлення в середніх групах дитячих садків подано в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Зміст виховання звукової культури мовлення в чинних програмах
дошкільних закладів освіти
Програма Розділ "Розвиток мовлення" Показники
засвоєння змісту
Завдання виховання звукової культури мовлення
Дитина
/Київ, 1993/
Дитина в дошкільні
роки /Запоріж- жя, 1991/
Українське дошкілля
/Львів, 1991/
Розвиток
Українсько-
го мов-лення у дошкіль-ників /Київ, 1991/
Розвивати мовне дихання /вимовляти слова 3-4 складові на одному видиху/, вправляти в умінні передавати з допомогою інтонації різний настрій, закріплювати вміння говорити чітко, виразно, володіти силою голосу, різним темпом мовлення. Розвивати фонематичний слух: вчити впізнавати слова близького звучання /рими/ і самим добирати подібні слова; розрізняти значення слів, відчувати наголос. Удосконалювати вимову всіх засвоєних звуків, зокрема звернути увагу на вимову звуків [к,х,г], в тому числі, при збігу кількох приголосних. Тренувати у вимовлянні шиплячих звуків [ш,ж,ч,шч]; [дз, дж], [г,ґ]. Розвивати вміння правильно вимовляти звуки [з,ц], [с,ц], [з,с] та звуки [ц :], [с :] у дієслівних формах.
Правильно вимовляти шиплячі звуки [ш, ж,ч], сонорні [л,р], усі звуки рідної мови; регулювати темп мовлення, тембр голосу, вдосконалювати дикцію.
Закріплювати правильне вимовляння дитиною звуків [с,з,ц,ш,щ,ч,л,р,дз,дж]. Удосконалювати дикцію, розвивати голосовий апарат, мовний слух, фонематичне сприймання, мовне дихання. Вчити вимовляти слова із додержанням норм літературної вимови. Розвивати мовне дихання, слухову увагу. Привчати говорити чітко, виразно, передавати інтонацією різні психічні стани, своє ставлення до того, про що говориться. Вчити вимовляти слова з трьома і більше складами на одному видиху. Закріпити вміння володіти силою голосу, темпом мовлення /говорити голосно-нормально-пошепки, помірно-швидко-поволі/. Вдосконалювати вимову всіх засвоєних звуків, особливо вправляти у вимові [г,к,х,ф,ц,ць,з,зь,с,сь]; вчити вимовляти шиплячі [ш,ж,ч] та
Діти повинні вміти говорити чітко, правильно, виразно, володіти силою голосу, розрізняти
голосні,
приголосні звуки, місце звука у слові,
добирати слова
із заданим звуком /за допомогою предметних малюнків/.
Вимовляти голосні та приголосні звуки, губно-губні, губно- зубні зубні, передньо-і задньоязикові,
свистячів процесі рухових і хороводних ігор.
Малятко
/Київ, 1991/.
Витоки мовленнєвого розвитку
звукосполуку [шч], вимовляти [р,рь,л], закріпити вимову [ль]. Слідкувати, щоб діти оглушували дзвінкий приголосний [з] у префіксах перед глухими; добиватися роздільної вимови йотованих голосних з попередніми приголосними. Далі знайомити дітей з будовою мовного апарату: як рухаються губи і язик при творенні звуків. Учити виділяти голосом приголосні звуки в слові відповідно до завдання вихователя, впізнавати звуки в словах. Ознайомити з вимовою голосних. Для розвитку фонематичного слуху вчити добирати слова близького звучання. Називати договорювані звуки на початку, в середині, в кінці слова. Уточнювати, закріплювати правильну вимову приголосних звуків рідної мови, домагатись правильної вимови шиплячих та звука [р]. Розвивати мовне дихання, фонематичний слух, інтонаційну виразність мови.
Удосконалювати вимову приголосних звуків [б,п,м,в,д,т,г,к,з,ц,с,ф], як твердих,
так і м'яких у різних позиціях.
Закріплювати вимову шиплячих звуків
[ж,ч,щ]. Вчити твердо вимовляти звукосполучення "[шч]-щ", правильно
[ж,ч,щ]. Вчити твердо вимовляти звукосполучення "[шч]-щ", правильно артикулювати та вимовляти звуки [р,р'] у різних позиціях, вибуховий звук [г]; дзвінко вимовляти звук [б] у кінці слів. Стежити за твердою вимовою шиплячих звуків, напівпом'якшеною перед "і" та пом'якшеною вимовою подвоєних шиплячих в іменниках середнього та жіночого роду. Продовжувати розвивати м'язи мовного апарату: рухомість язика /вміння робити язик широким і вузьким, утримувати широкий язик за нижніми зубами, відсувати назад тощо/, рухливість губ /уміння витягувати їх
Loading...

 
 

Цікаве