WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

здатнізберігати складову структуру навіть у багатоскладових словах; укріпився і став більш рухомим їх артикуляційний апарат, більш розвинутим стало слухове сприймання, фонематичний слух. Це створює сприятливі умови для закріплення правильної вимови усіх звуків, для чистої і внятної вимови слів, виправлення існуючих недоліків вимови.
Як зазначає А.І.Максаков, на шостому році життя у дітей різко зростає інтерес до слів, що звучать. Вони уже не тільки вслуховуються у слова, але і прагнуть встановити, з яких звуків вони складаються, легко підбирають слова, близькі за звучанням. При спеціальному навчанні дитина може впізнавати знайомий звук у слові, виділяти його із слова, підбирати слова з добре відомими їй звуками. У залежності від змісту і ситуації висловлювання дитина може керувати своїм голосовим апаратом: вимовляти слова голосно і тихо, швидко і повільно.
Із шестирічними дітьми вихователь продовжує почату в молодших групах роботу з розвитку слухового сприймання, вдосконалення фонематичного слуху. Використовуючи дидактичні ігри і вправи, педагог продовжує вчити дітей уважно слухати мову навколишніх, підбирати слова, схожі за звучанням (ложка - кішка, мишка і т.д.), виділяти з ряду слів тільки ті, в яких є заданий звук, впізнавати знайомий звук у назвах іграшок, предметів або підбирати іграшки і предмети, у назвах яких є цей звук і т.д., тобто вихователь звертає увагу дітей на те, що слова складаються із звуків, що один і той же звук може знаходитися ("жити") у різних словах.
Уся робота, спрямована на розвиток фонетичної сторони мовлення, планується і проводиться на заняттях із виховання звукової культури мови. Деякі ігри і вправи (наприклад на закріплення правильної вимови звуків. що діти ще недостатньо засвоїли) вихователем можуть бути проведені і поза заняттями (в часи ігор та прогулянок).
Важливе значення для розвитку мови дошкільників мають словесні дидактичні ігри. Усі дидактичні ігри, на думку А.К.Бондаренко, сприяють вирішенню одного з головних завдань розумового виховання, а саме, розвитку мовлення дітей: поповнюється і активізується словник, формується правильне звуковимовляння, розвивається зв'язне мовлення, уміння правильно висловлювати свої думки. У цих іграх, за словами автора, дитина повинна вирішувати самостійно різноманітні розумові завдання, описувати предмети, відгадувати за описом, за ознаками схожості і розбіжності, групувати предмети за різними властивостями, самому придумувати розповіді. Ігри А.К.Бондаренко характеризуються оригінальними сюжетами, багатством варіантів.
У іграх і ігрових вправах для розвитку мовлення Г.С.Швайко передбачено ознайомлення з навколишнім, формування словника, виховання звукової культури мови. Важливим є те, що майже усі ігри, запропоновані автором - багатоцільові. Відповідно, педагог неодноразово може звертатися до них, допомагаючи дітям засвоїти новий матеріал, закріпити пройдений.
Підводячи підсумок сказаного, відзначимо, що дидактична гра відіграє важливу роль у формуванні звукової культури мовлення дітей дошкільного віку.
Тому, робимо припущення, що вона може бути одним із провідних засобів виховання звукової правильності мовлення дітей дошкільного віку.
Мовні ігри допомагають ефективно розвивати фонематичний слух, закріплювати правильну вимову, виховувати плавність мовлення, тренувати мовне дихання та м'язи органів мовлення. Під час ігор уточнюються і закріплюються поняття та уявлення дітей, розвивається їх творча уява, мислення, мова. Дитина в подальшому швидше і легше сприймає новий матеріал, опановує новими знаннями і навичками.
Отже, розглянувши в історичному плані виникнення і розвиток дидактичних ігор, ми прийшли до висновку, що вчені, педагоги, достатньо повно висвітлили дане питання у своїх працях. Але формуванню звукової правильності мовлення старших дошкільників автори приділили мало уваги, в незначній мірі розглядають чинники звукової культури мовлення. Тому перед нами було поставлено завдання розробити методику формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичної гри.
РОЗДІЛ 2
Методика використання дидактичних ігор у вихованні звукової культури дітей старшого дошкільного віку.
2.1. Виховання звукової культури мовлення в теорії і практиці дошкільної освіти.
Проблема виховання звукової культури мовлення у дітей раннього та дошкільного віку була предметом, уваги класиків дошкільної педагогіки /Є.А.Аркін, Є.М.Водовозова, С.Ф.Русова, Є.І.Тихеєва/. Так, одне з центральних місць у концепції національного виховання С.Ф.Русової, займають питання розвитку українського мовлення дошкільників. Навчання мови, на думку педагога, є провідним завданням дошкільного виховання.
С.Ф.Русова розробила низку методичних порад щодо розвитку фонематичного слуху в дітей. На її погляд, починати потрібно розвивати слух на музичних заняттях, співати пісні, грати їм ритмічні речі. Вчена зазначала, що найраніше і найлегше дитина переймає ритм і любить ту музику, де ритм виступає найчіткіше /військові та ритмічні танці/. С.Русова рекомендувала навчити дитину зрозуміти різницю між глухими шумами і мелодійними звуками. Насамперед задля цього вона радила використовувати ігри-мовчанки, "діти сідають на стільці - жодним рухом, словом не повинні порушати абсолютну тишу, і серед такої тиші вони ловлять кожний такий звук, який не можна помітити серед звичайного гармидеру".
У роботах Є.І.Тихеєвої значна увага приділяється вихованню звукової культури мовлення дітей раннього віку. Як першочергове завдання автор визначає необхідність розвитку мовленнєвого апарату дитини.
Для вдосконалення мовленнєвого апарату, на погляд педагога, повинні, створюватися такі умови, за яких дитина здатна чути і відтворювати звуки, які вона вимовляє. Насамперед це своєчасне задоволення потреб та побажань дитини, оскільки діти з перевагою негативних емоцій насамоті не виявляють активних голосових реакцій.
В аспекті досліджуваного віку нашу увагу привернуло вчення Є.А.Аркіна.
У дітей з нормальними темпами розвитку мовлення вчений радив розвивати мовний апарат шляхом спеціальних вправ на вправляння мовного апарату, розвитку слуху, артикулювання звуків тощо.
Одним із напрямків виховання звукової культури мовлення, за Є.А.Аркіним, є розвиток дитячого голосу. Вчений визначив основні умови розвитку дитячого голосу: насамперед, на його думку, повинна бути усунена причина, що викликає недостатність або слабкість нервового імпульсу. Причинами слабкості іннервації є: неправильні зразки мовлення дорослих, загальна слабкість організму, неправильне дихання. Є.А.Аркін підкреслював необхідність дотримуватися постійного взаємозв'язку і взаємного впливу трьох основних механізмів мови: дихання, фонації, артикуляції. Тривалий крик, за вченим, веде до перевантаження голосових зв'язок, а шум притупляє чутливість слухового апарату, тому вчений радить дотримуватися шепітного мовлення /під час шепоту гортань не бере участі і вся
Loading...

 
 

Цікаве