WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

КГ). У 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп спостерігалася міжзубна вимова звука [ш] і лише у 2% дітей експериментальних груп було зафіксовано носову вимову цього звука.
Правильна вимова звука [ж] була відмічена нами у 50% дітей експериментальних та 48% - контрольних груп. 50% дітей експери-ментальних та 52% дітей контрольних груп не оволоділи правильною вимовою цього звука. Так, у 30% дітей експериментальних та 32% - контрольних груп звук [ж] був відсутнім: замінювали звук [ж] звуком [з] -18% дітей експериментальних та 16% - контрольних груп. Наприклад: "зінка"-жінка, "ніз"-ніж (Микола С., ЕГ). 4% дітей експериментальних та 6% - контрольних груп замінювали звук [ж] звуком [в]. Наприклад: "волудь"-жолудь, "пітснівник"-підсніжник (Дмитро К., КГ).
Випускали звук [ж] 8% дітей експериментальних та 10% - контрольних груп. Наприклад: "ито"-жито, "олини"-жоржини (Саша О., ЕГ), "ук"-жук, "підсніник"-підсніжник (Настя О, КГ). 20% дітей експериментальних та 20% - контрольних груп спотворювали цей звук. Серед них: пом'якшували - 14% дітей експериментальних та 16% - контрольних груп ("ж'уравель"- журавель, "ож'ина"- ожина (Оля Г., ЕГ). У 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп спостерігалася міжзубна вимова звука [ж].
Звук [ч] правильно і чітко вимовили 52% дітей експериментальних та 54% - контрольних груп. Спостерігалися вади у вимові цього звука у 43% дітей експериментальних та 46% - контрольних груп. Так, у 28% дітей експериментальних і 24% - контрольних груп звук [ч] був відсутнім; замінювали звук [ч] звуком [ц] - 16% дітей експериментальних та 12% - контрольних груп ("м'яц"-м'яч, "кац'ка"-качка (Оля Г., ЕГ). 8% дітей експериментальних та 6% - контрольних груп замінювали звук [ч] звуком [т] ("тоботи"-чоботи, "т'асник'-часник (Максим О., ЕГ). Випускали звук [ч] -4% дітей експериментальних та 6% - контрольних груп ("апля"-чапля, "елевики"-черевики (Настя О., КГ). 20% дітей експериментальних та 22% - контрольних груп вимовляли звук [ч] спотворено. Серед них: пом'якшували його - 16% дітей експериментальних та 14% - контрольних груп ("м'яч"-м'яч, "піч'"-піч (Саша О., ЕГ). У 4% дітей експериментальних та 8% - контрольних груп спостерігалася міжзубна зимова звука [ч].
Більшості дітей старшого дошкільного віку (82% - в експериментальних, 84% - в контрольних групах) важко давалася вимова сонорного звука [р]. Так, лише 18% дітей експериментальних; та 16% - контрольних груп правильно і чітко вимовили означений звук. У 70% дітей експериментальних та 70% - контрольних груп звук [р] був відсутнім: замінювали цей звук звуком [л] - 36% дітей експериментальних та 34% - контрольних груп. Наприклад: "петлушка" - петрушка, "калтопля" - картопля (Саша О., ЕГ). 10% дітей експериментальних та 12% - контрольних груп замінювали звук [р] звуком [й]: "мойква" - морква, "файтух"- фартух (Оксана Г., КГ). 12% дітей експериментальних та 14% - контрольних груп замінювали звук [р] звуком [в]: "ведька" - редька, "ведиска" - редиска (Максим О., ЕГ). 12% дітей експериментальних та 10% - контрольних груп випускали звук [р]: "буяк"-буряк, "авлик"-равлик (Юрко Н., КГ). 12% дітей експериментальних та 14% - контрольних груп спотворювали звук [р]. Серед них: у 4% дітей експериментальних та 6% - контрольних груп спостерігалася бокова вимога цього звука; у 8% дітей експериментальних та 8% - контрольних груп було відмічено носову вимову звука [р].
На основі виконання дітьми завдань першого етапу експерименту було визначено коефіцієнт засвоєння вимови звуків рідної мови за формулою
, (2.1)
де Кз. - коефіцієнт засвоєння звуковимови,
А - кількість слів, вимовлених дитиною правильно,
Р - загальна кількість запропонованих слів.
Відповідно показник коефіцієнта засвоєння звуковимови 0,9-1 ми вважали високим, 0,7-0,9 - достатнім, 0,5-0,7 - середнім, 0,3-0,5 -низьким. Кількісні дані засвоєння звуковимови дітьми середнього дошкільного віку подано в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Коефіцієнт засвоєння звуковимови дітьми
середнього дошкільного віку (%)
Групи Коефіцієнт засвоєння звуковимови
0,9-1 0,7-0,9 0,5-0,7 0,3-0,5
Експериментальні 5 14 63 18
Контрольні 7 13 60 20
Як засвідчує таблиця, високий показник коефіцієнта засвоєння звуковимови /0,9-1/ був характерний для 5% дітей експериментальних та 7% - контрольних груп. Дітей, що досягли достатнього показника коефіцієнта засвоєння вимови звуків /0,7-0,9/, було виявлено: 14% - в експериментальних і 13% - контрольних групах, У 63% дітей експериментальних і 60% - контрольних груп було відмічено середній показник коефіцієнта засвоєння звуковимови /0,5-0,7/. Діти із низьким показником коефіцієнта засвоєння вимови звуків /0,3-0,5/ становили: 18% - у експериментальних і 20% - контрольних групах.
Результати виконання дітьми завдань другого етапу експерименту щодо розвитку фонематичного слуху подано в таблиці 2.3.
Як засвідчує таблиця, свистячі приголосні звуки розрізняли на слух 60% дітей експериментальних та 62% - контрольних груп. Решта дітей - 400/Г - в експериментальних та 38% - у контрольних групах важко диференціювали на слух фонеми [с-ц, з-ц], не розрізняли на слух звуки [с-з].
Таблиця 2.3.
Розвиток фонематичного слуху в дітей (%)
Групи Приголосні
свистячі шиплячі шиплячі-свистячі сонорні
+ - + - + - + -
Експери-ментальні 60 40 48 52 86 14 40 60
Контрольні 62 38 50 50 88 12 38 62
+ - розрізняли звуки на слух
- - не розрізняли звуки на слух
Шиплячі приголосні звуки розрізняли на слух 48% дітей експери-ментальних та 50% - контрольних груп, діти правильно виконали інструкції експериментатора. 52% дітей експериментальних та 50% - контрольних груп не диференціювали на слух шиплячі звуки, діти декілька разів прослуховували слова експериментатора, але визначити зайвого слова так і не змогли.
Диференціювали на слух шиплячі-свистячі приголосні звуки 86% дітей експериментальних та 88% - контрольних груп. Вони розрізняли слова з фонемами [ц-ч, с-ш, з-ж], піднімали необхідні картки. 14% дітей експериментальних та 12% - контрольних груп не змогли зосередитися на виконанні завдання, гралися картками.
Сонорні звуки розрізняли 40% дітей експериментальних та 38% -контрольних груп, вони точно виконували інструкції. Решта дітей - 60% - в експериментальних та 62% - у контрольних групах - не диференціювали звуки [р-л], деякі діти плескали в долоні, коли їм хотілося.
На основі кількісних показників звукової культури мовлення було визначено 4 рівні розвитку звукової культури мовлення: високий, достатній, середній, низький. Дамо характеристику означеним рівням.
ВИСОКИЙ: дитина правильно й чітко артикулює всі звуки рідної мови ізольовано, в словах і словосполученнях, дотримується літературних норм вимови /Кз.=0,9-1/; має добре розвинутий фонематичний слух, самостійно виправляє мовленнєві помилки; можерегулювати силу голосу /тихо, голосно, пошепки, середня сила голосу/, адекватно змінюй темп мовлення
Loading...

 
 

Цікаве