WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку - Курсова робота

культури
і мовлення у складі інших занять та в повсякденному житті впродовж року /%/
Завдання
виховання звукової
культури мовлення Форми роботи
Заняття Повсякденне життя
Художня
література Рідна
природа У світі
музики Прогу-
лянка ІІ поло-
вина
дня Режимні
моменти
Інтонаційні засоби виразності 50 4,2 41,4 - 43,5 -
Мовне дихання - - 73 - - -
Фонематичний слух - 6,3 - 20 - -
Орфоепічна правильність 10 - - - - -
Сила голосу 27,3 - 80 - 27 -
Дикція - - - - - -
Темп мовлення 34,3 - 77,5 - 27 -
Фонетична правильність - - - - 13,5 4,9
Артикуляція звуків - - - 40 - -
Як засвідчує таблиця, завдання виховання звукової культури мовлення плануються лише на заняттях з художньої літератури, рідної природи та музики. В усіх проаналізованих планах було обмаль завдань із виховання звукової культури мовлення. Так, на заняттях з художньої літератури впродовж року було заплановано завдання з розвитку темпу мовлення - 34,3%, з розвитку інтонаційних засобів виразності - 50%, з виховання орфоепічної правильності мовлення - 10%, вправляння дітей у силі голосу - 27,3%. На заняттях з рідної природи було заплановано завдання з розвитку фонематичного слуху - 6,3%, з розвитку інтонаційних засобів виразності - 4,2%. Найвищий показник відображення завдань виховання звукової культури мовлення було зафіксовано на музичних заняттях. Так, завдання з розвитку мовного дихання планувалося - 73%, вправляння дітей у силі голосу -80%, 41,4% було визначено завдання з виховання інтонаційних засобів виразності та 77,5% становило завдання з розвитку темпу мовлення. Завдання щодо інших компонентів звукової культури мовлення з планів навчально-виховної роботи нами вилучено не було.
Завдання виховання звукової культури, мовлення планувалися і в повсякденному житті. Так, на прогулянці визначено вирішення таких завдань: пояснення та показ правильної артикуляції звуків - 40%, з розвитку фонематичного слуху - 20%. Під час режимних моментів вихователями було заплановано лише 4,9% завдань з виховання в дітей фонетичної правильності мовлення. Наприклад, "під час причісування звернути увагу Оксани М. на вимову слова "гребінець", повторити артикуляцію звука [р]" /вихователь О.Г.Кузнєцова/. Відображення завдань виховання звукової культури мовлення у другій половині дня розподілилося таким чином із виховання фонетичної правильності мовлення - 13,5%, розвитку темпу мовлення та сили голосу - 27%, виховання інтонаційних засобів виразності - 43,5%. Зауважимо, що означені завдання виховання звукової культури мовлення планувалися вихователями здебільшого під час драматизації чи інсценізації художніх творів. Наступний етап нашої роботи передбачав анкетування вихователів дитячих садків. Нами була складена анкета щодо з'ясування стану роботи з виховання звукової культури мовлення в дитячому садку /Див. додаток А/.
Розглянемо результати анкетування вихователів. Кількісний аналіз цієї роботи представлено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Результати анкетування вихователів /%/
№ Запитання
анкети Характеристика відповідей
Правильні Частково правильні Неадеква-тні Негатив-ні Відсут-ні
1. Як Ви розумієте поняття "звукова культура мовлення?" 16,25 65 12,5 - 6,25
2. Що означає "правильне мовлення?" 2,5 63,75 18,75 5 10
3. Які звуки найчастіше не вимовляють Ваші діти? 100 - - - -
4. Які методи і прийоми Ви використовуєте для виправлення звуків? 18,75 61,25 8,75 6,25 5
5. Які види роботи Ви плануєте щодо виховання звукової культури мовлення? 30 61,25 8,75 - -
6. Якими прийомами Ви перевіряєте фонематичний слух дітей? 36,25 - 2,5 61,25 -
7. Яка у Вас у групі чи в дитячому садку є методична література з виховання звукової культури мовлення? 8,75 63,75 15 12,5 -
8. Які посібники з виховання звукової культури мовлення Ви виготовили самостійно, чи є у Вашій групі? 13,75 18,75 - 67,5 -
Як свідчить таблиця, на перше запитання анкети "Як Ви розумієте" поняття "звукова культура мовлення?" правильно та достатньо повно відповіли 16,25% вихователів. Наприклад, "це чиста, правильна вимова звуків рідної мови, вимова слів, узгоджена з нормами орфоепії української мови, виховання чіткої дикції, інтонаційної виразності, розвиток фонематичного слуху та мовного дихання". 65% респондентів відповіли на це запитання частково правильно, вони відзначили лише деякі чинники звукової культури мовлення: "це правильна вимова всіх звуків рідної мови", "розвиток артикуляційного апарату", "розвиток дихання, правильна вимова всіх звуків" тощо. 12,5% вихователів відповіли так: "це засіб спілкування і взаєморозуміння між людьми", "це частина загальної культури людини, вміння правильно користуватися лексичними, звуковими, граматичними засобами" тощо. 6,25% респондентів не дали відповіді на це запитання.
На друге запитання "Що означає "правильне мовлення?" 2,5% вихователів відповіли, що "це вміння правильно користуватися лексичними, граматичними, фонетичними засобами мовлення, це правильне користування літературними нормами української мови, вміння логічно, послідовно висловлювати свої думки, граматично правильно будувати речення". 63,75% респондентів називали лише деякі характеристики "правильного мовлення": "це літературна-вимова слів", "це чисте, точне мовлення" тощо. 18,75% вихователів неадекватно відповіли на це запитання. Серед них: 12,5% ототожнювали поняття "правильне мовлення" і "звукова культура мовлення". Так, вихователі називали, що правильне мовлення - "це розвиток інтонаційної виразності мовлення, слухової уваги, темпу", "розвиток тембру, темпу та ритму мови" тощо. 6,25% респондентів дали такі відповіді: "правильне мовлення - це активний словниковий запас, правильна звуковимова", "це вживання всіх частин мови, порядок слів у реченні" тощо. 5% вихователів дали негативну відповідь. У 10% респондентів була відсутня відповідь на це запитання.
На запитання "Які звуки найчастіше не вимовляють Ваші діти?" 100% вихователів називали конкретно, які звуки не вимовляють їхні діти: це шиплячі, свистячі, сонорні, [дж], [дз], [ґ], [к], [х]. Здебільшого діти не могли вимовляти ще й звуки [ф], [в]. Причину їх неправильного вимовляння вихователі пояснювали, як "недостатній розвиток артикуляційного апарату".
Відповідаючи на запитання "Які методи і прийоми Ви використовуєте для виправляння звуків?" 18,75% респондентів назвали найбільш поширені методи і прийоми формування правильної вимови звуків. Серед них: дидактичні ігри /18,75%/, використання художньої літератури - 16,2%, показ артикуляції звуків - 12,5%, прийом віддзеркаленого мовлення - 12,5%, мовний взірець - 17,5%. Частково правильно відповіли на це запитання 61,25% вихователів. Вони назвали не більше двох методів і прийомів роботи. Неадекватну відповідь дали 8,75% респондентів, вони називали метод"індивідуального заняття з розвитку
Loading...

 
 

Цікаве