WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль інтернаціоналізмів у формуванні української економічно-правової термінології - Реферат

Роль інтернаціоналізмів у формуванні української економічно-правової термінології - Реферат

літературну мову ввійшло понад 100 лексем інтернаціонального походження для вираження понять суспільної, ідеологічної, економічної, філософської сфер [4]. Найбільш повне уявлення про обсяг запозиченої лексики дають "Словарик (Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів)" В. Доманицького (К., 1906) та "Словар чужих слів" З. Кузелі і М. Чайковського (Чернівці. 1910), де зафіксовано близько 200 тогочасних економічних термінів. Базові терміни-інтернаціоналізми, що стосувалися економіки та права власності, відображені також у працях І. Франка, М. Драгоманова, С. Подолинського, М. Грушевського, Лесі Українки. Наприклад, економіка, економічний, індемнізація, кризи (у фонетичних варіантах кризис, крізіс), конфіскація (конфіската), монополія (монополь), експропріація, латифундія, локація та ін.
Разом з тим у цей же період відбуваються бурхливі дискусії щодо чистоти української літературної мови, в яких дуже гостро ставиться питання про вживання іншомовних слів. Пуристи-реформатори прагнули очистити українську термінологію від інтернаціоналізмів, замінивши їх питомими еквівалентами: кризи - перелом; дивіденд - подільний бариш; дебет - довг, винне; дамно - збиток; гарантія - забезпека; конкуренція - навперегінка; кредит - позичання; функції - відправи та ін. Частина іншомовних слів подавалася в народній трансформації: контрахти замість контракти, дзбанок -банк, рандарство - орендарство та ін.
І. Я. Франко виступив з гострою критикою пуристів, дотримуючись принципу поміркованого поєднання національних та інтернаціональних елементів. Він заперечував як невмотивоване запозичення іншомовних номенім, так і діаметрально протилежне явище вузько національного пуризму, вважаючи, що для всіх термінів (як власне українських, так і запозичених) необхідним є "... приноровлення їх до духу і звукових правил рідної мови" [5], тобто її відповідність фонетичним, дериватологічним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним і стилістичним нормам.
Ці міркування стосуються й української економічно-правової термінології, яка, формуючись на національній основі, постійно поповнюється й іншомовними запозиченнями, що органічно ввійшли до її складу. Зокрема:
У системі економічно-правової термінології спостерігаємо випадки паралельного вживання термінів-інтернаціоналізмів та суто українських термінів: економіка - господарство, акумуляція - нагромадження, індустрія - виробництво, віндикація - відчуження (майна), аукціон - торги, експлуатація - визискування, оптація - право вибору, репродукція - відтворення, цесія - передання прав, юриспруденція - правознавство.
Українські відповідники мають латинську основу без флексій: агент, бонус, інвентар, номінал, актив, абсентеїзм, дефіцит, дивіденд і т.п.
Грецькі та латинські терміни набули українізованої граматичної форми: економіка, іпотека, емісія, індексація, контрибуція, оренда, квота і т. п.
Чимало термінів латинського походження потрапило до української економічної термінології через німецьку, французьку, італійську, англійську мови. Наприклад, капітал (нім. kapital, лат. capitalis), інвестиція (нім. investition, лат. investio), акциз (франц. accise, лат. accisia), акредитив (франц. accreditif, лат. accrediter), валюта (італ. valuta, лат. valeote), експорт (англ. export, лат. exportare), імпорт (англ. import, лат. importare), каса (італ. cassa, лат. capsa), арбітр (франц. arbitre, лат. arbiter - посередник, посадова особа арбітражного суду, яка розв'язує майнові спори).
Наявні термінологічні одиниці змішаного типу: мікроекономіка, макроекономіка, суборенда, квазігроші та ін.
Основну масу термінів цього розряду становлять терміни-словосполучення, що з'явилися в українській економічній термінології переважно на сучасному етапі і свідчать про усталеність в українській мові цих лексичних одиниць: економічна експансія, економіка виробничої сфери, емісійний прибуток, курс облігацій, золоті аукціони, інвестиційні цінні папери, нуліфікація грошей та ін.
Проаналізовані терміни-інтернаціоналізми свідчать про те, що в українській мові вони добре адаптувалися відповідно до її фонетичних та граматичних законів, що наявність іншомовних слів збагачує мову, оскільки "інтернаціональне не протистоїть національному, а втілюється в ньому" [6].
Можна стверджувати: сила мови полягає в тому, що вона, запозичуючи чуже слово, адаптує і використовує як власне, автохтонне, пристосовуючи до своїх парадигм [7].
Отже, запозичення з давньогрецької та латинської мов за кілька століть свого функціонування в економічній термінології відіграли лише позитивну роль у формуванні словникового складу, міцно утвердилися в українській мові і становлять її невід'ємну частину.
Завдяки інтернаціоналізації національної термінології мова виходить на міжнародну арену, дає можливість народові глибше оволодіти кращими зразками світової культури [8].
Література
1. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. - К., 1993. - С. 146.
2. Акуленко В. В. Науково-технічний прогрес і мова. К., 1978. - С. 5.
3. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів. - Т. 1. - С. 433.
4. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. - Харків, 1985. - С. 76-77.
5. Франко І. Я. Повне зібрання творів. - Т. 29. - С. 72.
6. Акуленко В. В.Интернациональные элементы в лексике и терминологии. - Харьков, 1980. - С. 42.
7. Полюга Л.М. Українська абстрактна лексика ХІV - першої половини ХVІІ ст. - К., 1991. - С. 51-52.
8. Булыка А. М. Лексычныя запозычанні у беларускай мове ХІV-ХVІІІ ст. - Мінск. - С. 3.

 
 

Цікаве

Загрузка...