WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль інтернаціоналізмів у формуванні української економічно-правової термінології - Реферат

Роль інтернаціоналізмів у формуванні української економічно-правової термінології - Реферат


Реферат на тему:
Роль інтернаціоналізмів у формуванні української економічно-правової термінології
Загальновідомо, що запозичення іншомовних слів є закономірним процесом розвитку мови. У галузі термінології інтернаціоналізація словникового складу мови особливо помітна, адже сама наука дедалі більше інтернаціоналізується, і цей процес відбувається невпинно: кожна наука постійно вдосконалює свою термінологію в міру розвитку й поглиблення наукових знань [1].
У системі сучасної української економічно-правової термінології, що склалася на ґрунті широкого та всебічного використання всіх ресурсів загальнонаціональної мови, інтернаціональні терміни є її органічною частиною. Зафіксувати досягнення людської цивілізації, проаналізувати й узагальнити господарські явища та досягнення через виникнення нових понять допомагає досконала наукова термінологія, яка виходить за національні рамки. За традицією, інтернаціоналізмами називаємо лексичні одиниці, що становлять фономорфологічні варіанти слів або морфем, які поширюються із спільного джерела в неспоріднені мови й мають у цих мовах ідентичну або схожу семантику та графіку. З цього приводу цілком слушно зазначає В. В. Акуленко: "Створення міжмовних аналогів із подібною семантикою і мотивуванням (семантичним, морфологічним, а для сталих словосполучень семантично-граматичним) фактично є шляхом напівприхованої інтернаціоналізації лексики і термінології мов"[2].
Аналіз інтернаціоналізмів у сучасній українській економічно-правовій термінології показав, що найчисленнішою групою термінів є ті, що створювалися на основі запозичень з класичних мов - давньогрецької і латинської чи створені за допомогою грецько-латинських елементів і майже на 30-40 % базуються на цих мовах.
Серед економічно-правових термінів фіксуємо такі грецькі запозичення: автаркія, іпотека, криза, економія, агрономія, монополія, олігополія, монопсонія, хартія, поліполія, тезаврування. Латинських запозичень на позначення економічно-правових понять в українській мові значно більше, ніж грецьких, незважаючи на те, що проникли вони у словниковий склад значно пізніше. "Словник іншомовних слів" фіксує понад 300 термінів латинського походження на позначення соціально-економічних понять, зокрема: акція, актив, абсентеїзм, аукціон, бонус, віндикація, дебет, девальвація, декларація, дефіцит, дивіденд, дотація, інфляція, комерція, квота, конверсія, конкуренція, кооперація, компенсація, локо, латифундія, ліцензія, монетаризм, новація, номінал, негоція, облігація, оренда, пасив, посесія, продукція, пролонгація, реверс, ревізія, реінвестиції, рекламація, ремісія, санація, сервітут, суборенда, субституція, трансакція, фабрикат, фідуція, фіск, флуктуація, цесія, юриспруденція, юрисдикція та ін.
На сьогодні важливо визначити роль вказаних запозичень у формуванні української економічної термінології, прослідкувати початкові етапи входження їх до питомого словникового складу. Взаємодія грецької та української мов не припиняється протягом віків, особливо після прийняття християнства, в епоху Київської Русі, коли вплив грецької мови відбувався як усно, так і через писемність, а з ХVІ ст. (із збільшенням в Україні мережі навчальних закладів, де вивчалася грецька мова) з'являється багато наукових понять, наукових термінів. Запозичення передавалися вже не через грецькі писемні джерела, а найчастіше через латинську мову, з якої засвоювалися терміни грецького походження.
Проникнення латинських слів до української мови інтенсивно розпочинається з виділення її в самостійну мову української народності (ХІV-ХV ст.). Терміни-латинізми прийшли українські писемні пам'ятки двома шляхами. Один був пов'язаний з тим, що латинська мова стала на той час мовою науки й важливим навчальним предметом у братських школах та Києво-Могилянській академії, виконуючи роль посередника у запозиченні. Латиною були перекладені праці давньогрецьких філософів Ксенофонта, Платона, де зустрічаються міркування з економічних питань, зокрема в трактаті Аристотеля "Економіка" описано організацію багатства в маєтку рабовласника. Латиною писали свої твори такі визначні діячі, як С. Яворський, Ф. Прокопович, а пізніше Г. Сковорода. У працях Г. С. Сковороди ми зустрічаємо термін "економія", що свідчить про те, що наука про народне господарство була невіддільна від філософії: "... узнал, что ми в экономії крощечнаго мира нашего" [3]. Крім того, латинські терміни найширше були представлені в актових книгах української мови, і потрапили вони в українські ділові документи через посередництво чеської та польської мов. Про це свідчать "Волинські грамоти" ХVІ ст., де зустрічаються латинські терміни на позначення майново-правових понять. Так, поняття "духовний заповіт" передавалося терміном testamenta, "застава" - obligatio, "посаг" - dotalitium, "спадщина" - divisio, "збір податків" - exactio, "дарчі записи" - donatio та ін. Фіксують їх і "Словарь древнего актового языка северо-западного края и царства польского" М. Горбачевського (Вильно, 1874), і "Малороссийско-червонорусский словарь живого и активного языка" Ф. Пискунова (К., 1882), і "Словник староукраїнської мови ХІV-ХV ст. (наприклад, ревізія - лат. Revisio перегляд; контракт - лат. Contractum; концесія - лат. Concessio дозвіл, уступка та ін.).
Доба раннього капіталізму була й добою народження сучасних наук, зокрема політекономії, яка відчувала гостру потребу в науковій термінології. Особливо українській науковій мові бракувало абстрактної лексики, здатної обслуговувати різні сфери суспільного життя. На думку О. Г. Муромцевої, з 60-х р. ХІХ ст. по перше десятиріччя ХХ ст. включно в українську
Loading...

 
 

Цікаве