WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → З історії формування української комерційної термінології - Реферат

З історії формування української комерційної термінології - Реферат


Реферат на тему:
З історії формування української комерційної термінології
Радикальні зміни, що відбуваються у вітчизняній економіці, і перехід до ринкової економіки, розширення самостійності підприємств, створення нових інфраструктур, формування комерційних взаємозв'язків з широким колом партнерів, поява реальної можливості виходу підприємств, організацій на зовнішній ринок тощо привели до необхідності використання у повсякденній практиці великої кількості нових понять і термінів. Вищевказані зміни значною мірою вплинули на діяльність працівників інтелектуальної сфери, розширили контингент спеціалістів усіх рівнів, зокрема тих, котрі раніше не займалися бізнесом і не мали відношення до комерційної сфери діяльності. В даний час вони потребують професійних знань, що базуються на засвоєнні комерційної термінології.
В українській лексикографії відсутній відповідний довідковий банк даних з комерційної термінології. Найменш опрацьованою є комерційна термінологія, що розвивалася на основі торговельної термінології. Вже самі терміни "комерція" та "підприємництво" потребують чіткого визначення, дефініцій, зафіксованих у словниках. Адже ЕСУМ і ССУМ та інші сучасні лексикографічні видання не розмежовують понять комерції і торгівлі. Лише Оксфордський словник проливає світло на значення цього слова: "Комерція" - діяльність по продажу товарів або послуг з метою одержання прибутку. Прибуток від комерції обкладається прибутковим податком, а не податком на реалізований приріст капіталу. Дати точне визначення комерції з точки зору податкообкладення досить важко. В законі про податки лише констатується, що до комерції слід відносити будь-який вид торгівлі, виробництва, а також будь-яку участь і всяку заінтересованість у комерційній діяльності. Королівська комісія з податкообкладення прибутків і доходу в 1995 р. встановила "шість ознак комерції: факт здійснення операції; поширення права власності на активи, що продаються або купуються; частота здійснення однорідних операцій; робота з активом, виконана з метою зробити його таким, що продається; обставини реалізації активу; наявність прагнення одержати прибуток.
Однак жодна з цих ознак сама по собі не констатує комерційного характеру операції. Таким чином, особа, яка щорічно продає свій автомобіль з метою придбання нового, з точки зору податкообкладення не є торговцем автомобілями".
Важливою передумовою вивчення будь-якої сучасної терміносистеми, зокрема комерційної термінології, є дослідження історії її формування та розвитку. Один з видатних вітчизняних термінологів Т. І. Панько зазначала: "Термінознавство як наука в боргу перед термінологією. Першочергове завдання українського термінознавства вбачаємо у тому, щоб показати історію формування національних термінологічних систем, а водночас і процес вироблення концептуальних засад термінотворення і терміновживання, виявити каркасні моменти системної організації термінів на рівні номінації та парадигматики, на функціональному рівні з'ясувати питання термінологізації та детермінологізації".
Неможливо осмислити сучасне значення тих чи інших понять, зокрема понять комерційної термінології, без звернення до історії їх еволюції, що впливало на набування ними їх значень.
В історичному дослідженні термінології зводяться докупи два напрями: структурно-мовний та понятійний, семантичний, зумовлений розвитком тієї чи іншої науки, виробництва ремесла. "Все, що пов'язане з усвідомленням поняття терміна, зближує лінгвістику не лише з галузями наукового знання, а й з різними сферами виробничої практики професійної праці. У будь-якому випадку тут яскраво і наочно виявляється зв'язок розвитку мови, її лексичної системи та історії матеріальної і духовної культури народу", - пише в "Українському термінознавстві" Т. І. Панько.
Формування комерційної термінології (далі - КТ), семантика та етимологія термінів, що входять до неї, еволюція понять відображають передусім матеріальні форми життя народу, його економіки, господарства, торгівлі, ідеологію різних класів. Історія КТ дає широкий порівняльно-історичний матеріал для загальнотеоретичних досліджень. Конкретні методи такого дослідження зумовлені двояким характером об'єкта дослідження: з одного боку, історія КТ є предметом вивчення мовознавства, лінгвістики, а з другого - торкається самої суті процесів, що складають торгівлю, підприємництво, комерцію як діяльність, галузь.
Отже, періодизація КТ багато в чому буде співпадати з історією торгівлі в Україні. Форми та методи торговельної (комерційної) діяльності змінюються у зв'язку з розвитком та зміною способів виробництва і характером виробничих відносин, які призводять до зміни змісту товарного виробництва й обміну, що знаходить відображення у змісті комерційної термінології. Разом з тим КТ як частина лексичного складу української літературної мови підпорядковується законам її розвитку. Отже, звернемося до історії підприємництва і комерційної діяльності в Україні.
Підприємництво - якість, органічно притаманна людям. У словнику В. Даля воно визначається як вигадка, намір, рішення виконати якусь нову справу, приступити до здійснення чогось значного. Можна вказати, що воно народилося разом з людством. Хіба стародавні мисливці, рибалки та ще більше ремісники і купці не були вправними, завзятими людьми? Хіба заняття будь-якою справою не вимагало від них цих якостей?
Наша країна завжди була осередком підприємництва і торгівлі. Цьому значною мірою сприяло її географічне положення. Розташована на стику Європи і Азії, вона здавна стала перехрестям світових торговельних шляхів. Через неї проходив великий шлях "з варягів у греки", який з'єднував Західну і Північну Європу з Візантією. Починався він з Новгорода, а центром його був Київ.
З Києва брав початок відомий соляний шлях, котрий вів через Галич у Польщу, де ділився на дві гілки: південну - через Краків і Прагу і північну - на Варшаву і Регенсбург. Від Києва починався знаменитий залозний шлях на Схід.
Підприємництву і торгівлі сприяли і наявність у нашій країні різних природно-географічних зон: лісової, лісо-степової, степової і субтропічної (Крим), що зумовило і торгівельний обмін між ними на основі розподілу праці.
Справжнього розвитку підприємництво і торгівля набули у Київській Русі. В цей період зафіксовано понад 80 ремісничих фахів: кожум'яки, ковалі, шевці, бондарі, зброярі тощо. Кожний ремісник об'єднував у собі і підприємця, і комерсанта. Комерсанта - бо він купував сировину, збував свої вироби, бізнесмена - адже він володів своїм виробництвом, менеджера - тому, що він організував працю своїх підмайстрів і учнів.
Про рівень розвитку ремесла і майстерності ремісників Давньої Русі свідчать і чудові зразки виробів, що дійшли до нас, і відгуки сучасників на Сході і Заході. Наприклад, ще в середньовічній Франції лляні тканини звалися руськими, а в англійську мову слово "соболь" прийшло з давньоруської.
Розквіт підприємництва і комерційної діяльності відбився в "РуськійПравді" (Низка статей присвячена питанням торгівлі, кредиту, процентів, банкрутства тощо).
Татаро-монгольська навала підірвала всі сторони політичного, економічного, культурного життя Київської Русі. Але торгівля і ремесла дуже швидко відроджувалися. Деякі технології були забуті, деякі згрубіли, а інші набули нового розквіту. Подальшому розвитку ремесел сприяла і цехова організація. Цехи здійснювали сувору регламентацію, піклувалися про якість виробів і дбали про захист своїх членів від свавілля феодалів. Як цехові, так і позацехові ремісники почали працювати на ринок, а не на індивідуального замовника.
Розвивалася торгівля, як внутрішня, так і зовнішня. При цьому тут так само виявилася середньовічна регламентація. Однак комерційна діяльність розвивалася. Виникли постійні ярмарки і базари, зароджувалася спеціалізація торгівлі.
Ремісниче виробництво стало підґрунтям появи нової стадії у розвитку мануфактури, хоча перші мануфактури з'явилися ще в кінці ХVІ ст. (Київський і Львівський монетні двори, Янівська папірня, пушкарні в Києві, Чигирині тощо). Вони тривалий час мали спорадичний характер, виникали, розпадалися, створювалися знову. Тільки ХVШ ст. увійшло в історію як доба розквіту мануфактури. На найбільш розвинених мануфактурах використовувалася енергія водяного колеса.
Поряд з мануфактурним виробництвом продовжується розвиток ремесел. Розвиваються промисли, хоча деякі з них відпадають, а деякі змінюють свій характер. Так, чумацький промисел з
Loading...

 
 

Цікаве